Справа № 367/2517/16-ц Головуючий у І інстанції Оладько С. І.
Провадження № 22-ц/780/1548/17 Доповідач у 2 інстанції Олійник В. І.
Категорія 58 28.02.2017
Іменем України
28 лютого 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді - Олійника В.І.,
суддів Березовенко Р.В., Лівінського С.В.,
при секретарі Спеней І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 13 січня 2017 року у справі за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті», зацікавлені особи ОСОБА_2, старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Башилов В.О. та ОСОБА_4 на постанову державного виконавця,-
ТОВ «Аверс-Сіті» звернулося до суду зі скаргою, в якій просило скасувати арешт, який був накладений постановою від 03.03.2016 року старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Башилова В.О у виконавчому провадженні №50162314 з усіх об'єктів рухомого та нерухомого майна, належних на праві власності ТОВ «Аверс-Сіті», окрім квартир №173, 177, 225, 241, 237, 233, 229, 13, 6, 65, 69, 17, 18.
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 15 липня 2016 року при скасуванні ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 01 червня 2016 року по даній справі було зазначено, що скаржником по справі було пропущено строк звернення зі скаргою до суду.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 13 січня 2017 року скаргу залишено без розгляду.
У апеляційній скарзі з підстав порушення судом норм процесуального права ставиться питання про скасування ухвали суду першої інстанції та направлення скарги до суду першої інстанції для подальшого розгляду по суті.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Залишаючи скаргу без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що суду не було надано жодного доказу на підтвердження тих обставин, що ТОВ «Аверс Сіті» від 11 березня 2016 року з об'єктивних причин не мало можливості у строки, передбачені чинним законодавством звернутись до суду із даною скаргою.
З такими висновками суду не можливо погодитися.
Встановлено, що скаргу на постанову державного виконавця від 03.03.2016 року ТОВ «Аверс-Сіті» подало до суду 18.03.2016 року. Як вбачається зі змісту самої скарги, скаржник не заявляв клопотання про поновлення йому строку для звернення до суду із вказаною скаргою та не додав до скарги окрему заяву із відповідним клопотанням.
Також встановлено, що у судовому засіданні представник ТОВ «АВЕРС СІТІ» просив поновити строк для звернення до суду із даною скаргою, посилаючись на те, що про існування постанови державного виконавця їм стало відомо 11.03.2016 року.
Відповідно п.18 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд постановляє ухвалу, яка має відповідати вимогам ст.ст.210, 213, 387 ЦПК.
Відповідно до ч.4 ст.57 ЗУ «Про виконавче провадження» копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті, та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Отже, вищевказана норма закону пов'язує оскарження постанови про накладення арешту на майно чи кошти боржника з фактом направлення та моментом отримання такої постанови.
Однак, суд першої інстанції не взяв до уваги п.6 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення у цивільній справі» № 24-152/0/4-13 від 28.01.2013 року, в якому визначено, що право на звернення до суду є строковим.
Згідно ч.1 ст.385 ЦПК скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.
За ч.2 ст.385 ЦПК пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Відповідно до ч.4 ст.57 ЗУ «Про виконавче провадження» копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті, та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
03 березня 2016 року державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Башилов В.О. виніс постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, але всупереч приписам вищезазначеної статті не надіслав її на адресу Боржника.
Отже, на момент винесення ухвали на адресу боржника не було надіслано копію оскаржуваної постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у ВП №50162314.
Пропуск зазначених строків, які визначаються як процесуальні строки, не є підставою для відмови у прийнятті скарги, оскільки вони можуть бути поновлені судом за наявності поважних причин і на них поширюються правила статті 72 ЦПК. Тому скарга, подана після закінчення відповідного строку, залишається без розгляду, якщо суд за клопотанням заявника не знайде підстав для його поновлення.
Законом України «Про виконавче провадження» встановлено спеціальний порядок обчислення строків звернення до суду зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби та їх посадових осіб, який судам і потрібно враховувати, а не загальний строк, визначений статтею 385 ЦПК.
Якщо оскаржуються дії чи рішення з чітко визначеним строком оскарження, наприклад, з моменту одержання певної копії постанови державного виконавця, або зі скарги вбачається, коли заявник дізнався про порушення свого права, і при цьому скарга подана з пропущенням встановленого строку та відсутнє клопотання про поновлення цього строку, суддя, має право залишити скаргу без розгляду на стадії відкриття провадження у справі. Це повністю відповідає положенням статей 11, 72 ЦПК щодо диспозитивності цивільного судочинства. При цьому заявнику роз'яснюється його право на подання клопотання про поновлення пропущеного строку.
У разі якщо подано клопотання про поновлення строку на оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця, то у будь-якому випадку це клопотання вирішується в судовому засіданні відповідно до вимог ст.73 ЦПК.
Апелянт зазначав, що 13.01.2017 року в засіданні Ірпінського міського суду Київської області судом було поставлено питання щодо пропуску строку звернення зі скаргою.
З приводу вищезазначеного представником ТОВ «Аверс Сіті» було надано пояснення стосовно того, що про існування постанови державного виконавця від 03.03.2016 року стало відомо 11.03.2016 після звернення до нотаріуса з метою укладення договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 з громадянкою України ОСОБА_6
В матеріалах справи міститься попередній договір № С-115 від 28.12.2010 між ТОВ «Аверс Сіті» та ОСОБА_6 щодо укладення в майбутньому договору купівлі - продажу вищезазначеної квартири.
11 березня 2016 року сторони договору №115 звернулись до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Скляр О.С. з наміром укласти договір купівлі - продажу, проте нотаріус повідомив про неможливість посвідчення такого договору, так як на вищевказану квартиру постановою Державного виконавця від 03.03.2016 накладено арешт.
Також представником ТОВ «Аверс Сіті» з огляду на позицію суду було заявлено клопотання про поновлення строків на звернення зі скаргою на дії державного виконавця та просив поновити строк з огляду на поважність причин пропуску такого строку із зазначенням того, що станом на 13.01.2017 на адресу Боржника не надходила оскаржувана постанова, а тому в останнього не було можливості дізнатися про порушення своїх прав раніше ніж 11.03.2016 року.
Скаржник також звертав увагу суду на те, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги той факт, що оскаржувана постанова Державного виконавця не була направлена йому (боржнику), а також є не зрозумілим застосування ст.ст.26, 58 ЗУ «Про виконавче провадження» оскільки в них йде мова про відмову у відкритті виконавчого провадження та про визначення вартості майна, оцінку майна. Але навіть в цих випадках оскарження строк на оскарження дій державного виконавця починається з дня отримання відповідних постанови або повідомлення.
Так як скаргу на дії державного виконавця Башилова В.О. подано на підставі ч.4 ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження», то для з'ясування початку перебігу десятиденного строку для звернення суд мав перевірити докази надсилання та отримання постанови від 03.03.2016 року
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права і має бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку щодо необхідності скасування ухвали і передання питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.303, 307, 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» задовольнити.
Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 13 січня 2017 рокускасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: