Вирок від 17.02.2017 по справі 523/9241/16-к

Справа № 523/9241/16-к

Провадження №1-кп/523/197/17

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2017 року Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

за участю захисника ОСОБА_4

законного представника обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Суворовського районного суду м. Одеси виділене кримінальне провадження за №12015160490001323 від 17.03.2015р. за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рені Одеської області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, працюючого неофіційно в теплицях, не одруженого, раніше не засудженого.

За змістом обвинувального не маючого реєстрації; зі слів фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 289 ч.2 КК України, -

Встановив:

З 16.03.2015 року на 17.03.2015р. в нічний час доби, неповнолітній ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , неповнолітнім ОСОБА_9 та неповнолітнім ОСОБА_10 , знаходячись біля будинку АДРЕСА_2 , діючи навмисно з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, який був припаркований за вищевказаною адресою біля трансформаторної будки, розподіливши між собою ролі, відповідно до яких ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 спостерігали за оточуючою обстановкою, в цей час ОСОБА_10 за допомогою розкладного ножа («метелик») зламавши замок на передніх правих дверях автомобілю, проник до салону, та шляхом з'єднання дротів запалювання завів двигун, після чого ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , неповнолітні ОСОБА_6 та ОСОБА_9 сіли до автомобілю та покинули місце скоєння злочину, тим самим заволодів транспортним засобом марки «ВАЗ 2104» бежевого кольору державний номер НОМЕР_1 , належного ОСОБА_11 , завдавши своїми діями потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 37500 гривень.

Крім того, з 17.03.2015 року на 18.03.2015р. в нічний час доби, неповнолітній ОСОБА_6 за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_9 та неповнолітнім ОСОБА_10 , знаходячись біля будинку №61, розташованому по вул. Лузанівській у м. Одесі, діючи навмисно з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, який був припаркований за вищевказаною адресою біля четвертої парадної, розподіливши між собою ролі, відповідно до яких ОСОБА_6 та ОСОБА_9 спостерігали за оточуючою обстановкою, в цей час ОСОБА_10 , підійшовши до автомобілю та смикнувши ручку дверей, проник до салону, однак завести двигун не вдалося, тому разом з неповнолітніми ОСОБА_9 та ОСОБА_6 відкотили автомобіль до будинку №60 по вул. Лузанівській, тим самим заволодів транспортним засобом марки ЗАЗ «Део Ланос» сірого кольору державний номер НОМЕР_2 , належного ОСОБА_12 , завдавши своїми діями потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 90000 гривень.

Допитаний у судовому засіданні у присутності свого законного представника обвинувачений ОСОБА_6 вину у пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю та показав, що дійсно у березні 2015 року разом з ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 заволоділи автомобілем «ВАЗ 2104», який був припаркований по вул. Миколаївська дорога у м. Одесі, який запропонував угнати ОСОБА_10 та підійшовши до автомобілю, за допомогою ножика зламав замок, відчинив бокові двері, сів на місце водія, завів двигун з'єднанням дротів запалювання, після чого вони всі сіли в машину, поїхали на «Сахарний», в районі вул. 7-ої Пересипської ОСОБА_10 не впорався з керуванням, внаслідок чого по дорозі в'їхали в люк, в двигуну виникла дірка, витекло масло, тому покинули машину на дорозі, а самі розійшлися по домівкам.

Крім того, на слідуючий день разом з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , проходячи повз автомобілю ЗАЗ «Део Ланос», припаркованого по вул. Лузанівській у м. Одесі, вирішили угнати машину. Двері автомобілю були відкриті, вони проникли до салону, ОСОБА_10 намагався завести двигун, однак машина не заводилася, тому вони відштовхували автомобіль до сусіднього будинку в сторону «Оазіса». Вину визнає повністю, усвідомлює, що вчинив злочини. Причини свого вчинку пояснити не зміг, щиро розкаюється. Неявки у судове засідання пояснив зміною батьком місця мешкання.

Допитаний у судовому засіданні законний представник обвинуваченого ОСОБА_5 характеризував сина з позитивної сторони, запевнив, що ці випадки є винятком, син працює, зробив висновки, між ними добрі взаємини та він може в майбутньому належним чином проконтролювати його поведінку.

Обсяг доказів, які були досліджені у судовому засіданні сторона обвинувачення та сторона захисту вважала достатнім, тому відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, суд, за відсутності заперечень учасників судового провадження та за відсутністю клопотань щодо доповнення судового розгляду, дослідження інших доказів в повному обсязі, а саме допит потерпілих, свідків, оголошення матеріалів кримінального провадження не проводив, оскільки отримані у судовому засіданні свідчення обвинуваченого повністю відповідають фактичним обставинам скоєного кримінального правопорушення в обсязі пред'явленого обвинувачення та докази, які містяться у матеріалах досудового розслідування, ніким із учасників процесу не оспорюються.

При цьому судом з'ясовано правильність розуміння законним представником та обвинуваченим ОСОБА_6 змісту вказаних обставин, відсутність сумнівів у добровільності їх позицій та роз'яснено про правові наслідки, а саме позбавлення права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 своїми діями скоїв умисні, кримінальні правопорушення та його дії правильно кваліфіковані досудовим слідством за ознаками ст.289 ч.2 КК України: незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно та його вина повністю доказана.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд приймає до уваги характер та ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, те, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце мешкання, позитивно характеризується, працює, хоча неофіційно, негативне відношення обвинуваченого до скоєного діяння.

До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому, суд відносить повне визнання своєї провини, щире каяття, вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

З огляду реєстру матеріалів досудового розслідування та вивченням обвинувальних актів з'ясовано, що до кримінального провадження під час досудового розслідування долучалися речові докази, а саме свідоцтво на реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 на автомобіль марки «ВАЗ 2104» реєстраційний номер НОМЕР_1 та два ключі від нього, які були передані потерпілій ОСОБА_11 на відповідальне зберігання під розписку; свідоцтво на реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 на автомобіль марки «Део Ланос» реєстраційний номер НОМЕР_2 та два ключі, які були передані потерпілій ОСОБА_12 на відповідальне зберігання під розписку

Також встановлено, що під час досудового розслідування здійснювалось залучення експертів для проведення двох трасо логічних експертиз, загальна сума яких складає 1227,60 гривень, однак у зв'язку з тим, що був оголошений розшук обвинуваченого ОСОБА_6 процесуальні витрати на користь держави у повному обсязі були стягнуті солідарно з законних представників неповнолітніх обвинувачених ОСОБА_13 , ОСОБА_14 за вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 15.08.2016р.

Матеріали кримінального провадження за №12015160490001323 від 17.03.2015р. до обвинувального акту не долучались, тому суд визначає місце їх зберігання в Одеській місцевій прокуратурі №4.

Цивільний позов потерпілими не пред'являвся.

Таким чином, на підставі викладеного, при визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд, оцінюючи обставини вчинених кримінальних правопорушень, в яких більш активну участь приймала інша особа, те, що він скоїв кримінальні правопорушення уперше, будучи неповнолітнім, приймаючи до уваги особу обвинуваченого, який у судовому засіданні вину визнав повністю, його негативне ставлення до скоєного, щире каяття, думку прокурора щодо призначення ОСОБА_6 покарання не пов'язаного з позбавленням волі, вважає, що його виправлення та перевиховання можливо без ізоляції від суспільства із застосуванням до нього ст.ст. 75, 76 КК України з урахуванням Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення виконання кримінальних покарань та реалізації прав засуджених» за №1492-VIII від 7.09.2016 року.

Разом з цим, суд приймає до уваги ту обставину, що під час досудового розслідування щодо обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід не обирався та в подальшому за відсутністю клопотань учасників процесу заходи забезпечення кримінального провадження під час судового розгляду щодо обвинуваченого не застосовувалися, тому враховуючи прийняте судом рішення щодо призначення обвинуваченому міри покарання не пов'язаного з позбавленням волі, оцінюючи у сукупності викладені доводи, суд не вбачає необхідності в вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 349, 369-371, 373-374, 394-395 КПК України, суд,-

Ухвалив:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 289 ч.2 КК України, призначив йому покарання у вигляді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

Згідно ст.ст.75, 104 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий термін - два роки.

Відповідно до положень ст.76 ч.1 КК України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення виконання кримінальних покарань та реалізації прав засуджених» за №1492-VIII від 7.09.2016 року зобов'язати ОСОБА_6 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Згідно ст.76 ч.2 п.2 КК України покласти додатково на ОСОБА_6 обов'язки не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Строк покарання рахувати з дня проголошення вироку.

Виконання вироку в даній частині покласти на Біляївський міськрайонний відділ з питань пробації Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції.

Речові докази - свідоцтво на реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 на автомобіль марки «ВАЗ 2104» реєстраційний номер НОМЕР_1 та два ключі від нього, свідоцтво на реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 на автомобіль марки «Део Ланос» реєстраційний номер НОМЕР_2 та два ключі, які були передані потерпілим ОСОБА_11 , ОСОБА_12 на відповідальне зберігання під розписку - вважати повернутим за належністю.

Міри запобіжного заходу у ході судового провадження стосовно ОСОБА_6 не застосовувалися, тому після набрання вироком законної сили скасуванню не підлягають.

Матеріали кримінального провадження за №12015160490001323 від 17.03.2015р. зберігати в Одеській місцевій прокуратурі №4.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до суду апеляційної інстанції через Суворовський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня проголошення.

СУДДЯ:
Попередній документ
65095766
Наступний документ
65095768
Інформація про рішення:
№ рішення: 65095767
№ справи: 523/9241/16-к
Дата рішення: 17.02.2017
Дата публікації: 06.03.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Пересипський районний суд міста Одеси
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Незаконне заволодіння транпортним засобом