Справа № 573/379/17
Номер провадження 1-кп/573/44/17
02 березня 2017 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого- ОСОБА_4
потерпілої - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Білопілля у залі Білопільського районного суду Сумської області матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016200130000789 від 29.12.2016 року, які надійшли з обвинувальним актом стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с.Суаткуль Пресновського району Північно-Казахстанської області Республіки Казахстан, на даний час ніде не зареєстрованого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , освіта професійно-технічна, розлученого, не працюючого, інваліда 3-ї групи, раніше судимого:
1)11.12.1990 року за вироком Білопільського районного суду Сумської області за ч.3 ст.101,14 КК України ( в редакції 1960 року) до 11 років позбавлення волі. Указом Президента України про помилування строк знижений до 9 років позбавлення волі;
2) 18.09.2002 року за вироком Білопільського районного суду Сумської області за ч.2 ст.121 КК України ( в редакції 2001 року) до 7 років позбавлення волі, звільненого з місць позбавлення волі 17.06.2009 року, згідно ст. 89 КК України не судимого,-
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,-
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , 28 грудня 2016 року, у вечірній час доби, приблизно о 18-00 годині, перебуваючи в домогосподарстві, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , в якому він на той час проживав, розпивав спиртні напої з раніше знайомим йому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який мешкав по сусідству в будинку АДРЕСА_1 . Після цього того ж дня, близько 19.00 год. між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 виникла раптова сварка на території подвір'я домогосподарства, де проживав ОСОБА_4 , а саме за адресою :
АДРЕСА_1 . У ході виниклої сварки ОСОБА_4 та ОСОБА_6 хапали один одного руками за одяг, в результаті чого ОСОБА_6 впав на землю обличчям вниз. У той час як потерпілий лежав на землі, ОСОБА_4 діючи умисно, з прямим умислом, направленим на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , схопив дерев'яну палицю довжиною близько 1,5 м., що знаходилась поруч нього на території подвір'я зазначеного домогосподарства та наніс потерпілому ОСОБА_6 два удари цією палицею у життєво важливий орган, а саме зверху по голові.
Внаслідок своїх злочинних дій ОСОБА_4 умисно заподіяв потерпілому ОСОБА_6 наступні тілесні ушкодження, які були виявлені на тілі потерпілого ОСОБА_6 при первинному огляді в Білопільській ЦРЛ 29.12.2016 року та описані у висновку експерта № 5 від 29.12.2016 року у вигляді рани на потилиці справа; саден: на боковій поверхні тім'я зліва, в лівій надбрівній ділянці, зовні лівого ока, на червоній каймі верхньої та нижньої губи множинні; синців: навколо лівого ока, в ділянці правої вилиці, в ділянці лівої вилиці, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 27 від 16.02.2017 року відносяться до категорії легких.
Крім того, внаслідок зазначених злочинних дій ОСОБА_4 умисно заподіяв потерпілому ОСОБА_6 тілесні ушкодження: в ділянці правої надбрівної дуги крововилив жовто-фіолетового кольору невизначеної форми на площі 2,5 х3 см; в ділянці лівого ока крововилив жовто-фіолетового кольору переривчастий округлої форми розмірами 8 х 4,5 см; вище правої вушної раковини на 2 см. В ділянці волосистої частини скроневої ділянки садно невизначеної форми покрите коричневою кіркою, яка знаходиться вище непошкодженої шкіри та має розміри 1,4 х 1см., які згідно висновку судово-медичної експертизи № 23/22 від 15.02.2017 року відносяться до категорії легких та виникли в результаті дії тупих предметів по механізму удару або тиснення та тертя (ковзання), задовго до моменту настання смерті прижиттєво, про що свідчать жовто-фіолетове забарвлення крововиливів та стадія загоєння саден.
Згідно судово-медичної експертизи № 27 від 16.02.2017 року в ділянку обличчя потерпілому було нанесено близько 7-ми ударів, які могли бути нанесені тупим предметом з обмеженою контактуючою поверхнею.
Також, ОСОБА_4 умисно заподіяв ОСОБА_6 наступні тілесні ушкодження: відкрита черепно-мозкова травма, забійна рана потиличної ділянки голови з крововиливом в м'які тканини голови та переломами склепіння та основи черепу, крововиливами під тверду та м'які мозкові оболонки об'ємом до 50 мл. куб, забоями головного мозку та мозочка, набряком здавлення головного мозку. Вказані пошкодження могли виникнути при травматичному контакті з тупим предметом прижиттєво з обмеженою травмуючою поверхнею враховуючи конструктивну особливість голови, про що можуть свідчити характер тілесних ушкоджень. Пошкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми мають прямий причинний зв'язок з настанням смерті та згідно висновку судово-медичної експертизи № 23/22 від 15.02.2017 року відносяться до категорії тяжких та могли виникнути за обставин, вказаних в кримінальному провадженні.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 23/22 від 15.02.2017 року тілесне ушкодження в потиличній ділянці голови не є характерним для падіння з висоти власного зросту та від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 о 13 год. 10 хв. у приміщенні хірургічного відділення комунального закладу Сумської обласної ради «Сумська обласна клінічна лікарня».
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 5 від 01.02.2017 року рана на потилиці, більш ймовірно, утворилась від дії тупого предмету, що має продовгувату контактуючу поверхню. Встановити послідовність нанесення ударів неможливо. При цьому потерпілий міг знаходиться як у вертикальному, так і в горизонтальному положеннях. Пошкодження у гр. ОСОБА_6 не характерні для спричинення їх при падінні з вертикального положення тіла на площину та власноручно.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 27 від 16.02.2017 року удари потерпілому в ділянку потилиці справа та бокову поверхню тім'я зліва могли бути нанесені тупим предметом, що має продовгувату контактуючу поверхню. Таким предметом могла бути дерев'яна палиця, описана у постанові. Всього потерпілому в ділянку потилиці справа та бокову поверхню тім'я зліва було нанесено 2 удари. Всі пошкодження гр. ОСОБА_6 могли бути заподіяні йому у заявлений строк, тобто 28.12.2016 року.
Відповідно висновку судово-медичної експертизи № 27 від 16.02.2017 року механізм утворення тілесних ушкоджень, виявлених у потерпілого ОСОБА_6 , 1953 року народження, може відповідати тому механізму, який продемонстрований підозрюваним ОСОБА_4 під час проведення слідчого експерименту за його участю 30.12.2016 року.
Відповідно до висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 21 від 16.01.2017 року на даний час ОСОБА_4 будь-яким психічним захворюванням не страждає, може усвідомлювати свої дії та керувати ними. На момент скоєння злочину ОСОБА_4 будь-якими психічними захворюваннями не страждав, не виявляв ознак якого-небудь тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, а знаходився в стані алкогольного сп'яніння, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Як особа, що не є душевнохворою, ОСОБА_4 на теперішнй час застосування до нього заходів медичного характеру не потребує.
Отже, здійснюючи вказані дії, ОСОБА_4 , наносячи ОСОБА_6 два удари дерев'яною палицею в ділянку потилиці справа та бокову поверхню тім'я зліва по голові, а також в результаті дії тупих предметів по механізму удару або тиснення та тертя (ковзання), спричинив близько 7-ми ударів в обличчя потерпілого, заподіюючи при цьому фізичний біль та тілесні ушкодження, які призвели до смерті потерпілого ОСОБА_6 , ОСОБА_4 усвідомлював суспільно-небезпечний характер свого діяння - протиправне посягання на здоров'я іншої людини, порушення анатомічної цілісності її тканин, органів та функцій, передбачав настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді завдання тілесних ушкоджень потерпілому і бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом.
Своїми протиправними діями, які виразились в умисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого ОСОБА_6 ,- ОСОБА_4 скоїв злочин, передбачений ч.2 ст. 121 КК України,- тобто умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого.
Вищевказані дії органом досудового розслідування вірно кваліфіковані за ч.2 ст.121 КК України, - тобто умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у скоєнні злочину за наведених вище обставин визнав повністю, пояснив обставини вчинення кримінального правопорушення, як вони викладені в обвинувальному акті, не оспорюючи фактичні обставини, не заперечуючи своєї причетності до завдання потерпілому у вказаний час, місце і спосіб тілесних ушкоджень, від яких настала смерть потерпілого.
Так, ОСОБА_4 пояснив, що 28.12.2016 року у вечірній час ОСОБА_6 запропонував йому провести старий новий рік, на що він погодився. Потім ОСОБА_6 приніс до будинку, в котрому ОСОБА_4 проживав останні дев'ять місяців, де дивився за господарством ( утки,кролі, кури, свині) та ставком, та який розташований за адресою: АДРЕСА_1 і який належить ОСОБА_7 - директору Атинського психоневрологічного інтернату,( на його ім'я приходили квитанції), - дві трилітрові банки медовухи. Вони удвох випили всю медовуху, причому він випив 0,5 літра, а ОСОБА_6 - випив решту. Після чого він провів ОСОБА_6 до його будинку, а сам повернувся, закрив хвіртку та включив у будинку телевізор. Раптом він почув у дворі крик утей та якийсь стукіт та, одягнувшись, вийшов у двір, де побачив ОСОБА_6 схиленого над розкритою кліткою з кролями. ОСОБА_6 схопив його за светр і став закручувати на ньому светр. Вириваючись від захвату він підштовхнув ногою ОСОБА_6 і вони разом впали, причому ОСОБА_6 впав на землю обличчям вниз. Після того, як ОСОБА_6 схопив його за ногу, він палкою, що підпирала раніше хвіртку та чомусь стояла біля клітки з кролями, завдав два удари по голові ОСОБА_6 з силою, дуже вдарив. Бив він палицею ОСОБА_6 з положення стоячи на колінах, коли той лежав на мерзлій землі обличчям до землі. Після чого ОСОБА_6 відпустив його ногу, став висловлюватися нецензурною лайкою та раптом йому стало зле. Після чого він затіг під руки у приміщення сараю ОСОБА_6 , щоб той не змерз, ОСОБА_6 падав на живіт з висоти власного росту на мерзлу землю. Відразу ж викликав по мобільному телефону швидку допомогу. Смерті ОСОБА_6 він не бажав, а завдав зазначені вище тілесні ушкодження перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Щиро розкаявся у скоєному. Повністю визнав цивільні позови, заявлені прокурором та потерпілою ОСОБА_5 .
Просив суд не досліджувати інші докази у кримінальному провадженні, обмежившись його поясненнями та розглянути справу відповідно до ст. 349 КПК України.
Прокурор не заперечував проти розгляду справи у скороченому порядку.
Потерпіла ОСОБА_5 погодилася з думкою прокурора.
Оскільки ніхто з учасників судового процесу не оспорював фактичні обставини кримінального провадження, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом ухвалено про проведення скороченого судового розгляду і визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються. Права та наслідки такого порядку судом їм роз'яснено. Суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та даних, що характеризують особу обвинуваченого.
Дослідивши визначений обсяг доказів та надавши їм належну оцінку, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні злочину при вищевикладених обставинах повністю доведена, а його дії суд кваліфікує за ч.2 ст. 121 КК України- тобто умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого.
При визначенні виду та міри покарання ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке згідно ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, дані про особу винного: раніше згідно ст. 89 не судимий, ніде не працює, негативно характеризується за місцем проживання, після звільнення з місць позбавлення волі( 17.06.2009 року) ніде офіційно не працював, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має інвалідність третьої групи загального захворювання( не має пальців ніг).
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_4 , згідно ст.67 КК України, суд визнає скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше згідно ст. 89 КК України не судимий, що обвинувачений повністю визнав свою вину у скоєнні злочину, щиро розкаюється у скоєному, сприяв розкриттю злочину, враховуючи вік обвинуваченого та на підставі даних, що характеризують особу обвинуваченого та конкретних обставин справи, суд вважає, що для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових злочинів, необхідним і достатнім покаранням буде покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції статті 121 ч.2 КК України.
Міру запобіжного заходу обвинуваченому до набрання вироком законної сили залишити- тримання під вартою.
Потерпіла в судовому засіданні наполягала на суворому покаранні, просила задовольнити цивільний позов, стягнути з обвинуваченого на свою користь 45 975 грн. 93 коп.- витрати на придбання лікарських засобів, препаратів та матеріалів медичного призначення під час лікування ОСОБА_6 та витрати на його поховання та виготовлення надгробного пам'ятника та 300 000(триста тисяч) грн. моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, моральних переживаннях, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя та інших негативних явищах.
Статтею 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» визначено, що поховання померлого- це комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечить законодавству; ритуальні послуги- послуги, пов'язані з організацією поховання та облаштуванням місця поховання. Таким чином, обсяг відповідальності обвинуваченого обмежується обсягом нормативно визначених ритуальних послуг. Виходячи із визначення поняття поховання відповідно до закону до таких витрат можна віднести ті, які здійснюються з моменту смерті людити до поміщення труни з тілом у могилу. Отже, витрати на придбання продуктів харчування, проведення поминального обіду після поховання та поминального обіду на 40 днів не відносяться до витрат на поховання.
Заявлений потерпілою позов підлягає задоволенню частково, за виключенням витрат на придбання ліків за чеком від 10.01.2017 року та витрат на проведення поминальних обідів у день поховання та на 40 днів. В іншій частині позов підлягає задоволенню, оскільки він є законним та обґрунтованим та визнаний обвинуваченим.
Тому підлягають стягненню з обвинуваченого на користь потерпілої витрати на придбання лікарських засобів, препаратів та матеріалів медичного призначення під час лікування ОСОБА_6 та витрати на його поховання та виготовлення надгробного пам'ятника ( а.п.47-58), що становить суму 32 727, 33 коп. та компенсація моральної шкоди, завданої дружині померлого,- ОСОБА_5 у сумі 300 000 ( триста тисяч) грн.
Підлягає задоволенню позов прокурора в інтересах держави в особі департаменту фінансів Сумської обласної державної адміністрації на відшкодування витрат закладу охорони здоров'я КЗ СОР «Сумська обласна клінічна лікарня» на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_6 від злочину у сумі 3443,79 грн.(а.п.21-26).
Також підлягає задоволенню позов прокурора в інтересах держави в особі фінансового управління Білопільської районної державної адміністрації в рахунок відшкодування витрат закладу охорони здоров'я КЗ БРР « Білопільська центральна районна лікарня» на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_6 у сумі 157 грн.47 коп.(а.п. 27-33).
Долю речових доказів необхідно вирішити згідно ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.370,373,374,376,392,395 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України та призначити йому покарання за цим законом у виді восьми років позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити попередній- у виді тримання під вартою, який продовжити на 60 діб.
Початок перебігу строку відбування покарання відраховувати з дня затримання ОСОБА_4 - з 29 грудня 2016 року і зарахувати в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 29.12.2016 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Стягнути з засудженого ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_5 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 32 727( тридцять дві тисячі сімсот двадцять сім) грн. 33 коп. та компенсацію моральної шкоди у сумі 300 000 ( триста тисяч) грн., що разом становить суму 332 727(триста тридцять дві тисячі сімсот двадцять сім) грн.33 коп.
Стягнути з засудженого ОСОБА_4 на користь держави в особі департаменту фінансів Сумської обласної державної адміністрації на відшкодування витрат закладу охорони здоров'я КЗ СОР «Сумська обласна клінічна лікарня» на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_6 від злочину 3443( три тисячі чотириста сорок три) грн. 79 коп.
Стягнути з засудженого ОСОБА_4 на користь держави в особі фінансового управління Білопільської районної державної адміністрації в рахунок відшкодування витрат закладу охорони здоров'я КЗ БРР « Білопільська центральна районна лікарня» на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_6 157 ( сто п'ятдесят сім)грн.47 коп.
Речові докази:
-вільні краї нігтьових пластин з обох рук трупа ОСОБА_6 ( запаковані в паперови пакет умовно позначений як № 1 та зразки волосся з п'яти різних частин голови трупа ОСОБА_6 ( запаковані в паперовий пакет умовно позначений як № 2); зразки крові підозрюваного ОСОБА_4 у сухому вигляді на одному марлевому тампоні( запаковані в паперовий пакет умовно позначений як № 1); зразки слини підозрюваного ОСОБА_4 у сухому вигляді на одному марлевому тампоні( запаковані в паперовий пакет умовно позначений як № 2); зразок речовини бурого кольору у сухому вигляді на одному марлевому відрізку, вилучений під час ОМП 28.12.2016( запакований в паперовий пакет умовно позначений як № 1); контрольний зразок речовини бурого кольору кольору у сухому вигляді на одному марлевому відрізку, вилучений під час ОМП 28.12.2016( запакований в паперовий пакет умовно позначений як № 2); дерев'яну палицю, вилучену під час ОМП 28.12.2016( запаковану в паперовий пакет умовно позначений як № 4), - що зберігаються в кімнати зберігання речових доказів Білопільського відділення поліції,- знищити;
-светр, який належить ОСОБА_4 , вилучений під час ОМП 28.12.2016( запакований в паперовий пакет умовно позначений як № 3); брюки (джинси) підозрюваного ОСОБА_4 ( запаковані в паперовий пакет умовно позначений як № 1), - що зберігаються в кімнати зберігання речових доказів Білопільського відділення поліції,- повернути власнику, ОСОБА_4 ;
-брюки № 1, які запаковані в паперовий пакет умовно позначений як № 1; брюки №2, які запаковані в паперовий пакет умовно позначений як № 2, сорочку, яка запакована до паперового пакету, що умовно позначений як № 3, що належали ОСОБА_6 і які були видані ОСОБА_5 в ході проведення допиту 29.12.2016 року,- повернути ОСОБА_5 .
Вирок суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, що не була присутня під час його проголошення - з дня отримання копії судового рішення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно.
Учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні, копію вироку надіслати не пізніше наступного дня після його ухвалення.
Суддя: