Справа № 1013/6644/2012
11 вересня 2012 року Ірпінський міський суд Київської області в складі головуючого Чернов Д. Є.
при секретарі Радзівон С.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Ірпінського міського суду при судовому розгляді адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач в липні 2012 року звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, мотивуючи свої вимоги тим, що він, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 з 25.12.1990 року. Фактично з 1978 року він постійно проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3 в житлі своєї сестри ОСОБА_2. З 1985 року він проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4. Зазначає, що проживає в даному населеному пунктів 34 роки. Селище Гостомель Київської області, відповідно до постанови КМ УРСР від 23.07.1991 року № 106 віднесено до зони посиленого радіологічного контролю внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Позивач вказує, що у липні 2012 року він звернувся із заявою до Відповідача з метою вирішення питання про видачу йому в порядку визначеному чинним законодавством посвідчення особи, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії. Відповідач листом № 3688-М від 04.07.2012 року відмовив йому у цьому, зазначивши, що він не може вважатися потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС, оскільки зареєстрований з 1990 року в м. Києві. Позиція Відповідача ґрунтується лише на тому, що єдиним доказом постійного проживання у зоні посиленого радіаційного контролю є відмітка паспортної служби про його реєстрацію.
Враховуючи все вищевикладене, просив визнати протиправними дії Відповідача стосовно відмови в наданні йому статусу постраждалого від наслідків Чорнобильської катастрофи та визнати протиправною бездіяльність Відповідача щодо відмови у внесенні подання до Київської облдержадміністрації про видачу позивачу посвідчення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії та зобов'язати Відповідача внести подання до Київської обласної державної адміністрації про видачу Відповідачу, посвідчення потерпілого внаслідок чорнобильської катастрофи 4 категорії.
Позивач, представник позивача в судове засідання з'явилися, позов підтримали, просили його задоволити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про місце, дату та час розгляду справи, що підтверджується розпискою в матеріалах справи. До суду надійшла заява з проханням розглядати справу у відсутність їхнього представника, позов не визнають в повному обсязі.
Суд, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, допитавши свідків, дослідивши письмові докази по справі, вважає, позов таким, що не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 з 25.12.1990 року, що підтверджується паспортом України (а.с.5). Фактично з 1978 до 1985 рр. він постійно проживав у сестри ОСОБА_2, за адресою: Київська область, селище Гостомель, АДРЕСА_1. З 1985 року він проживає у сестри ОСОБА_2 за адресою: Київська область, сел. Гостомель, вул. Черняхівського, 4, що підтверджується актом депутата Гостомельської селищної ради від 19.06.2012 року (а.с.7). Позивач проживає в даному населеному пункті 34 роки. Селище Гостомель Київської області, відповідно до постанови КМ УРСР від 23.07.1991 року № 106 віднесено до зони посиленого радіологічного контролю внаслідок Чорнобильської катастрофи.
В судовому засіданні встановлено, що позивач у липні 2012 року звернувся із заявою до Відповідача з метою вирішення питання про видачу йому в порядку визначеному чинним законодавством посвідчення особи, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії (а.с.8). Відповідач листом № 3688-М від 04.07.2012 року відмовив йому у цьому, зазначивши, що він не може вважатися потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС, оскільки зареєстрований з 1990 року в м. Києві (а.с.9). Позиція Відповідача ґрунтується на тому, що єдиним доказом постійного проживання у зоні посиленого радіаційного контролю є відмітка паспортної служби про реєстрацію позивача.
Суд відмовляє в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 4 ст. 65 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, у відповідності до якого, видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, державними адміністраціями областей, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій.
Відповідно до п. 10 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.97 № 51, видача посвідчень провадиться Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання.
Відповідно до п. 4 ст. 11 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”до потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 4 належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 01.01.1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.
Згідно ст. 3 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання”місце проживання фізичної особи -це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік; реєстрація -це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.
Позивачем не надано суду доказів того, що він станом на 01.01.1993 р. проживав на території зони посиленого радіоекологічного контролю не менше 4-х років, тому суд вважає, що відповідачем законно було відмовлено у видачі посвідчення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії.
При цьому, суд не бере до уваги Акт депутата Гостомельської селищної ради від 19.06.2012 р. (а.с.7) оскільки складання акту депутата щодо зазначених обставин не передбачено діючим законодавством, до того ж, його складено зі слів осіб, які не несуть відповідальності за надані ними відомості.
Таким чином, відсутні підстави для задоволення позовних вимог, а тому суд відмовляє в позові.
Враховуючи викладене, на підставі ст.ст. 11, 65 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, п. 10 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ст. 3 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання”та керуючись ст.ст. 2, 4, 9, 11, 71, 86, 99, 100, 158-163 КАС України суд, -
постановив:
Відмовити в задоволенні позову повністю.
Копію рішення направити Управлінню праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області для відома.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Ірпінський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Суддя: ОСОБА_3