Справа: № 826/12370/16 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І. Суддя-доповідач: Карпушова О.В.
Іменем України
01 березня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кобаля М.І., секретаря судового засідання Тищенко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу представника за довіреністю ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 серпня 2016 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
11.08.2016р. ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича (надалі - відповідач 1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі - відповідач 2) про визнання протиправними дії відповідача 1 при розгляді вимог щодо відшкодування коштів за її вкладом та визнання договору банківського рахунку № 004-23505-130215 від 13.02.2015р. нікчемним, зобов'язання відповідача 1 включити позивача в перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та зобов'язання відповідач 2 включити позивача в загальний реєстр вкладників для здійснення виплат за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
Позов обґрунтовано тим, що відповідач 1, посилаючись на положення ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», протиправно визнав договір банківського рахунку № 004-23505-130215 від 13.02.2015р., укладений між позивачем та ПАТ «Дельта Банк», нікчемним, внаслідок чого позивач не має можливості отримати грошові кошти за вказаним договором.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.08.2016 р. позивачу відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.109 КАС України, оскільки вважає, що даний спір підсудний місцевому господарському суду з урахуванням положень ст. 15 ГПК України.
Суд першої інстанції приймаючи рішення у справі зазначив, що враховує правову позицію Верховного суду України, висловлено у постанові від 15.06.2016 р., в якій вказано, що на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів, що такі спіри, які виникають між сторонами, повинні розглядатися за правилами господарського судочинства.
Позивач, не погодившись з ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.08.2016 р. подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що спір виник між суб'єктом владних повноважень в результаті виплат коштів Фондом гарантування вкладів та вкладником банку, внаслідок чого, апелянт вважає, що справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Справу розглянуто у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу обґрунтованою, судове рішення підлягає скасуванню, з наступних підстав.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
У розумінні пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - це публічно-правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначена юрисдикція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ. Зокрма, ч.1 вказаної норми передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Частиною 2 вказаної норми передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;
4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;
5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України;
6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;
7) спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;
8) спори фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за виключенням спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю.
Стаття 18 КАС України визначає предметну підсудність адміністративних справ.
Суд першої інстанції приймаючи рішення про відмову у відкритті провадження у справі виходив з того, що даний спір не підлягає розгляду у порядку норм КАС України, при цьому послався на правовий висновок Верховного Суду України, проте, колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції передчасним з наступних підстав.
Дійсно, частиною першою статті 244-2 КАС України встановлено, що висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Проте, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вбачає неточності у позовній заяві, які необхідно було суду першої інстанції з'ясувати, шляхом надання позивачу час для уточнення обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, як то передбачено п.4 ч.1 ст.106 КАС України, зокрема: позивач визначає відповідачем Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Кадирова В.В. і просить визнати його дії протиправними щодо визнання договору банківського рахунку нікчемним, при цьому долучає до матеріалів справи лист зовсім іншої особи - начальника відділу забезпечення клієнтської підтримки та після продажного обслуговування клієнтів Департаменту клієнтської підтримки АТ «Дельта Банк» ОСОБА_6 від 03.03.2016р. (а.с.17). Вказана розбіжність повинна була бути усунута судом, оскільки правильність визначення відповідача впливає на правильність визначення предметної підсудності.
Отже, суду першої інстанції необхідно було з'ясування обставину - яке ж саме рішення він оскаржує і якої саме особи, які дії чи бездіяльність вважає протиправними.
Внаслідок зазначеного, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі є передчасним, оскільки тільки після витребування необхідним доказів та уточнення обставин у позові суд зможе вирішити остаточно, якому суду підсудний даний спір.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення порушені норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, що є підставою для її скасування, та направлення справи для продовження розгляду справи до суду першої інстанції.
Повний текст ухвали виготовлено 03.03.2017р.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 195, 196, 199, 202, 204, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу представника за довіреністю ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 серпня 2016 р. - задовольнити.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 серпня 2016 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Колегія суддів: О.В. Карпушова
О.В. Епель
М.І. Кобаль
Головуючий суддя Карпушова О.В.
Судді: Епель О.В.
Кобаль М.І.