Справа № 357/9876/16-ц
2/357/489/17
Категорія 48
(ЗАОЧНЕ)
03 березня 2017 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Дмитренко А. М. ,
при секретарі - Боженко Т. В.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Білій Церкві залі суду № 1 справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що з 30.12.1985 року перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачкою, від якого вони мають повнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, спільне життя останнім часом ускладнилося, між ними відсутнє взаєморозуміння, за таких обставин позивач вважає збереження шлюбу неможливим і просить суд шлюб між ними розірвати.
Після закінчення наданого судом строку на примирення позивачем надано до суду письмову заяву щодо розгляду справи без його участі, в якій вказано на те, що він позов підтримує, щодо ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про час розгляду справи повідомлялася належним чином, причини неявки суду невідомі, заяви щодо розгляду справи без її участі до суду не надходило, а тому на підставі ст.ст. 224-226 ЦПК України суд вважає за можливе провести заочний розгляд даної справи за письмовою згодою позивача.
Оглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що сторони з 30.12.1985 року перебувають в зареєстрованому шлюбі, від якого мають повнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, що стверджується копією свідоцтва про шлюб.
Відповідно до ч.1 ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
За ч.3 і ч.4 ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини, примушування до припинення шлюбних відносин чи до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність.
Згідно ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що сторони по справі не знайшли порозуміння у вирішенні сімейних проблем, наміру зберігати шлюб позивач не має.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», передбачене ч. 1 ст. 111 СК вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та
надання сторонам строку на примирення . Судам слід використовувати надану законом можливість відкласти розгляд справи для примирення подружжя, особливо за
наявності неповнолітніх дітей. Якщо після закінчення призначеного судом строку примирення подружжя не відбулося і хоча б один з них наполягає на припиненні
шлюбу, суд вирішує справу по суті.
За ухвалою суду від 19.10.2016 року за клопотанням позивача сторонам було надано строк на примирення терміном до 2-х місяців, за ухвалою суду від 19.12.2016 року повторно надано строк на примирення терміном до 2-х місяців за клопотанням позивача, але це не призвело до позитивних наслідків, позивач просить суд шлюб розірвати.
Судом враховується те, що збереження шлюбу можливе тільки на почуттях взаємної любові та поваги, взаєморозуміння та взаємодопомоги, що є морально-правовою основою шлюбу, при наявності бажання обох сторін.
Крім того, питання про збереження шлюбу має вирішуватися обома сторонами на паритетних засадах.
А тому враховуючи все вищенаведене, суд вважає за можливе шлюб між сторонами розірвати, оскільки за встановлених судом обставин подальше збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача, який підтримує поданий ним позов про розірвання шлюбу.
Відповідно до ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідач змінювала прізвище при реєстрації шлюбу, заяву про відновлення їй дошлюбного прізвища відповідач до суду не подавала, а тому суд вважає за можливе залишити їй прізвище -ОСОБА_2.
На підставі ст..5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору на користь держави як інвалід війни 2 групи, а тому за ст.ст.79,88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 551 грн.20 коп.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 24,56, 110, 111, 112,113 Сімейного Кодексу України, ст.ст.10,60,88, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд-
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 30 грудня 1985 року у відділі ЗАЦС м. Фергани Узбекистан, актовий запис № 1325, - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 залишити прізвище - ОСОБА_2.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 551 грн.20 коп.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Заочне рішення може бути скасоване Білоцерківським міськрайонним судом Київської області на підставі письмової заяви відповідача про перегляд заочного рішення, яку може бути подано до суду протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, воно може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Суддя ОСОБА_4