Справа № 347/2131/16
02 березня 2017 року м. Косів
Косівський районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого - судді: Сабадаха Б.В.,
з секретарем: Удудяк І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду в м. Косові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-
Позивачка ОСОБА_1 подала на розгляд суду позовну заяву до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Позивачка, в судове засідання не з"явилася, подала до суду заяву, в якій позов підтримує частково та просить призначити аліменти на утримання тільки доньки в розмірі 1000 грн. щомісячно і до досягнення дитиною повноліття, а справу розглядати у її відсутності.
Із позовної заяви вбачається, що з відповідачем вона проживала в зареєстрованому шлюбі. У шлюбі народилося троє неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3. Шлюб між ними розірвано рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області від 11.02.2016 року. Згідно зазначеного рішення суду усіх дітей залишено на виховання їй. Від розлучення по даний час відповідач жодним чином не приймав участі у утриманні неповнолітніх дітей. Такий рівень вона одна не зможе забезпечити.
Відповідач, ОСОБА_2, в судове засідання не з"явився, подав до суду заяву, в якій позов визнав частково та не заперечує щодо сплати аліментів на утримання доньки в розмірі 1000 грн. щомісячно і до досягнення дитиною повноліття, а справу слухати без його участі.
Таким чином, судом прийнято рішення про розгляд справи у відсутності сторін на підставі наявних доказів у справі, без фіксування процесу технічними засобами, що не суперечить та відповідає вимогам ч.2 ст.197 ЦПК України.
Суд вивчивши матеріали справи вважає, що позов підставний і підлягає до часткового задоволення за наступних підстав.
У відповідності до вимог ст.ст.10,11 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ч.1 ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.4 ст.174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Як встановлено в судовому засіданні, рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області від 11.02.2016 року по справі № 347/110/16 (а.с.4) шлюб між сторонами розірвано.
Відповідно до копії паспорта громадянина України № 000083849 (а.с.8) та копій свідоцтв про народження (а.с.9-10), під час шлюбу народилося троє дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3.
Згідно копії довідки виданої виконкомом Городянської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області від 21.11.2016 року № 349 (а.с.11), позивачка проживає разом із дітьми в с.Город Косівського району Івано-Франківської області.
Суд має виходити з необхідності забезпечення рівності не тільки прав, але й обов'язків батьків щодо догляду та матеріального забезпечення неповнолітніх дітей. При вирішенні спору суд має врахувати положення ст. 8 Закону України „Про охорону дитинства", за якою кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Батьки дитини мають рівні обов'язки з надання утримання дитині, що передбачено ч. 1 ст. 141 Сімейного кодексу України. У відповідності до вимог ст. 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття. При визначенні розміру аліментів суд враховує, стан здоров'я та матеріальне становище дітей, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів. Частиною 2 ст.182 СК України встановлено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу. Згідно ч.1 ст.184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Суд звертає увагу, що відповідач є особою молодого віку, працездатний, інших утриманців не має, отже спроможний сплачувати аліменти на утримання дитини у твердій грошовій сумі, а саме по 1000 грн. щомісячно до досягнення нею повноліття.
Розмір аліментів суд визначає в твердій грошовій сумі, оскільки згідно довідки виданої виконкомом Городянської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області від 23.12.2016 року № 278/02-12 (а.с.22), ОСОБА_2 перебуває на роботі за кордоном.
Відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від обов'язку сплати аліментів при наявності умов, передбачених ст. ст. 182, 184 СК України.
Згідно ст.191 СК України аліменти на дітей присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, тобто в даному випадку із 23.11.2016 року.
Крім того, враховуючи приписи ст.88 ЦПК України, з відповідача слід стягнути судовий збір.
На підставі наведеного, ст. ст. 141, 180, 182, 184, 191, 192 Сімейного Кодексу України, ст. 8 Закону України „Про охорону дитинства", керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, 174, 213-215, 218 ЦПК України, суд,-
Позов задоволити частково.
Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, жительки села Город Косівського району Івано-Франківської області, аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі по 1000 грн. щомісячно на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнення аліментів розпочати з дня подачі позову, а саме із 23.11.2016 року.
Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_5, 640 грн. судового збору, отримувач коштів УДКСУ у Косівському районі Івано-Франківської області, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38026046, банк отримувача ГУДКСУ в Івано-Франківській області, код банку отримувача (МФО) 836014, рахунок отримувача 31210206700266, Код класифікації доходів бюджету 22030001. Код платника- *;101;__(реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи); Призначення платежу Судовий збір, за позовом ОСОБА_1 Косівський районний суд Івано-Франківської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Косівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Б.В. Сабадах