Справа № 346/6590/16-а
Провадження № 2-а/346/33/17
27 лютого 2017 р. м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд
Івано-Франківської області
в складі: головуючого - судді П'ятковського В.І.,
секретаря Максим»юк М.А.,
позивачки ОСОБА_1,
представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Коломия справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, Державної казначейської служби України, ОСОБА_4 управління державної казначейської служби України Головного Управління державної Казначейської служби України в Івано-Франківській області, про визнання дій протиправними та стягнення коштів,-
19 грудня 2016 року позивачка звернулася до суду із адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправними дії ОСОБА_4 міськрайоннного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, які полягають у не направленні по виконавчому провадженню № 41926708 відповідної постанови до Державної прикордонної служби України про зняття з неї тимчасового обмеження щодо права виїзду за межі України, а також не скасуванні накладеного арешту на належний їй на праві власності автомобіль «TOYOTA RAV 4», реєстраційний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску і не надсиланні відповідної постанови до державної автомобільної інспекції. Також просить стягнути з Державного бюджету України шляхом списання в безспірному порядку з відповідного казначейського рахунку на її користь матеріальні збитки в сумі 16738 грн. 02 коп. та моральну шкоду в розмірі 10000 грн., а всього 26 738 грн. 02 коп.
Позовні вимоги мотивувала тим, що заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19 вересня 2013 року з неї на користь ПАТ КБ «Приватбанк» була стягнута заборгованість за кредитним договором в сумі 78 568,05 грн.
Банк подав до ОСОБА_4 міськрайонного відділу ДВС виконавчий лист про стягнення вищевказаної суми боргу.
Постановою старшого державного виконавця Косівчук Р.Б. від 06 квітня 2014 року було відкрите виконавче провадження по вказаному виконавчому листу № 202/26225/13 від 19 вересня 2013 року про стягнення з неї на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості в розмірі 78568,05 грн.
У квітні 2014 року державний виконавець звернувся до Коломийського міськрайонного суду з поданням про обмеження її у праві виїзду за межі України.
Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 17 квітня 2014 року подання було задоволено та встановлено їй тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.
27 травня 2014 року до ОСОБА_4 міськрайонного ВДВС надійшов лист Державної прикордонної служби України, яким повідомлено, що інформацію про ОСОБА_1, 07 травня 2014 року введено до бази ДПС України щодо тимчасового обмеження у праві виїзду з України.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19 вересня 2014 року заочне рішення цього ж суду від 19 вересня 2013 року про стягнення з неї на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості в сумі 78568,05 грн. було скасовано, а рішенням цього ж суду від 21 листопада 2014 року ПАТ КБ «Приватбанк» відмовлено у задоволенні позовних вимог, у зв»язку зі спливом строку позовної давності.
Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 лютого 2015 року апеляційну скаргу ПАТ КБ «Приватбанк» відхилено, а рішення Індустріального районного суду від 21 листопада 2014 року залишено без змін.
Постановою старшого державного виконавця Косівчука Р.Б. від 03 жовтня 2014 року, виконавче провадження по даному зобов»язанню було закінчене і припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.
Однак, відділ ДВС не направив відповідну постанову до Державної прикордонної служби України про зняття з неї обмеження щодо права виїзду за межі України, а також не скасував накладений на її автомобіль арешт і не направив відповідну постанову до державної автомобільної інспекції.
29 вересня 2016 року коли вона в числі інших паломників із України, спільно з дитиною інвалідом дитинства 1 групи, знаходилася в міжнародному аеропорту «Бориспіль», що в м. Київ, з ціллю вильоту в країну Ізраїль, їй було відмовлено у перетинанні державного кордону в зв»язку з перебуванням в базі даних відомостей по ухвалі Коломийського міськрайонного суду від 17 квітня 2014 року про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.
Внаслідок цього вона понесла майнову шкоду від оплати вартості квитків та страхування в сумі 16738 грн. 02 коп. та моральну шкоду, яку оцінює у 10 000 грн.
Просила позов задоволитии.
Під час підготовки справи до судового розгляду відповідач ОСОБА_5 казначейська служба України подав суду письмові заперечення про незгоду із позовними вимогами та просьбою відмовити у задоволенні позову.
Під час попереднього судового засідання представник відповідача ОСОБА_4 міськрайонного відділу державної виконавчої служби подав суду письмове заперечення в якому також не погодився із заявленими вимогами по цілому ряду підстав.
В судовому засіданні до початку розгляду справи по суті представник ОСОБА_4 МВДВС звернулася до суду з клопотанням про закриття провадження по справі, з наступних підстав.
По вказаному виконавчому провадженню виконавчі документи видано судами загальної юрисдикції у порядку цивільного судочинства, а тому відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07 лютого 2014 року, у порядку цивільного судочинства належить розглядати скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання виконавчих документів, виданих на підставі судових рішень, ухвалених відповідно до норм ЦПК України та поданих сторонами виконавчого провадження. Оскільки позивачка із скаргою на дії державного виконавця звернулася не в цивільному порядку, а в адміністративному, то відповідно до п. 1 ч.1 ст. 157 КАС України провадження в справі має бути закрито, оскільки не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд вважає, що провадження по адміністративній справі слід закрити за неналежністю розгляду в порядку адміністративного судочинства з наступних підстав.
Позивачка звернулася з адміністративним позовом, яким просить визнати протиправними дії ОСОБА_4 міськрайоннного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, які полягають у не направленні по виконавчому провадженню № 41926708 відповідної постанови до Державної прикордонної служби України про зняття з неї тимчасового обмеження щодо права виїзду за межі України, а також не скасуванні накладеного арешту на належний на праві власності ОСОБА_1 автомобіль «TOYOTA RAV 4», реєстраційний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску і не надсиланні відповідної постанови до державної автомобільної інспекції, виконавче провадження по яких № 41926708, перебувало на виконанні у відділі ДВС по виконанню виконавчих документів, виданих на підставі рішень ухвалених відповідно до норм ЦПК України.
Відповідно до пункту 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07 лютого 2014 року, скарги стосовно рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, прийнятих з метою виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об»єднано виконавчі провадження щодо виконання судових рішень судів різних юрисдикцій, належать до юрисдикції адміністративних судів.
Відповідно до пункту 10 даної Постанови, у порядку цивільного судочинства належить розглядати скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання виконавчих документів, виданих на підставі судових рішень, ухвалених відповідно до норм ЦПК України та поданих сторонами виконавчого провадження.
Пунктом 1 ч.1 ст. 157 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 3 від 13 грудня 2010 року «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби», в якій зазначено що, відповідно до частини першої статті 181 КАС України суди при визначенні юрисдикції повинні виходити з того, що до юрисдикції адміністративних судів належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби при виконанні всіх виконавчих документів, передбачених ч. 2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження», крім тих відносно яких законом установлено інший, виключний порядок їх оскарження. Частиною 4 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ.
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 звернулася з позовом про визнання дій державної виконавчої служби протиправними в порядку адміністративного судочинства, а виконавче провадження № 41926708 було відкрите та велося по виконанню виконавчих документів виданих на підставі рішення суду ухваленому тільки відповідно до норм ЦПК України, то відповідно дана справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а тому у відповідності до п. 1 ч.1 ст. 157 КАС України провадження по даній справі підлягає закриттю.
На підставі наведеного та п. 9, 10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07 лютого 2014 року, керуючись ч.1 п. 1 ст. 157, 160, 165, 185, 186 КАС України, суд,-
Закрити провадження по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, Державної казначейської служби України, ОСОБА_4 управління державної казначейської служби України Головного Управління державної Казначейської служби України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та стягнення коштів - у зв»язку з неналежністю розгляду справи у порядку адміністративного судочинства.
Роз»яснити позивачу, що вона може звернутися з даним позовом до Коломийського міськрайонного суду в порядку цивільного судочинства.
Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Коломийський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з отримання сторонами повного тексту ухвали.
Суддя П'ятковський В. І.