79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
13.02.2017р. Справа № 914/3335/16
За позовом: Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал», м. Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівавтокомплектація», м. Львів
про стягнення 21 496 грн. 29 коп.
Суддя Мазовіта А.Б.
Секретар Волошин О.Я.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1, представник (довіреність №01-5690 від 06.10.2016 р.);
від відповідача: не з'явився
Львівське міське комунальне підприємство «Львівводоканал», м. Львів звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівавтокомплектація», м. Львів про стягнення 21 496 грн. 29 коп.
Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 29.12.2016 р. призначив розгляд справи на 25.01.2017 р. Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах суду.
Представнику роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання послуг з водопостачання та водовідведення між виробником цих послуг та виконавцями послуг. На виконання умов вказаного договору, позивач надав відповідачу відповідні послуги. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати виконав частково, станом на дату подання позову заборгованість становить 18 951 грн. 61 коп. У зв'язку з порушенням строків оплати вартості товару відповідачу нараховано пеню в сумі 989 грн. 70 коп., 3% річних в сумі 266 грн. 08 коп., інфляційні в сумі 1 288 грн. 90 коп. Таким чином, загальний розмір заборгованості, який підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача, становить 21 496 грн. 29 коп.
Відповідач в судове засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 29.12.2016 р. не виконав, повідомлення про дату, час та місце розгляду справи надсилалися на адресу, вказану позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що згідно ст. 64 ГПК України є врученням належним чином.
У відповідності до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника сторони, суд встановив наступне.
8 липня 2010 р. між Львівським міським комунальним підприємством «Львівводоканал» (виробник послуг) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Львівавтокомплектація» (виконавець послуг) було укладено договір №570130 про надання послуг з водопостачання та водовідведення між виробником цих послуг та виконавцями послуг.
За цим договором виробник послуг (позивач) брав на себе зобов'язання надавати послуги з водопостачання та водовідведення в будинок №16 по вулиці Володимира Великого (додаток 1), а виконавець послуг (відповідач) зобов'язувався оплачувати послуги з водопостачання та водовідведення за затвердженими рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради тарифами у терміни, передбачені цим договором та додатками до догоовору.
Відповідно до умов вищевказаного договору, позивач надав відповідачу протягом грудня 2015 р. - жовтня 2016 р. послуги з водопостачання та водовідведення на загальну суму 21 174 грн. 58 коп. Для здійснення оплати вартості послуг, позивачем було надіслано відповідачу рахунки на оплату послуг на загальну суму 21 174 грн. 58 коп.
Згідно п. 6.3. договору виконавець послуг до 20 числа, наступного за звітним місяця, проводить розрахунок з виробником послуг по нарахованих коштах за надані послуги з водопостачання та водовідведення згідно виставленого рахунку, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виробника послуг за відрахуванням 3,3 % (ТзОВ «Львівавтокомплектація») комісійної винагороди від перерахованих виробнику коштів (комісійна винагорода враховується виробником при розрахунках за надані послуги).
Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представників сторін, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати вартості послуг на дату розгляду справи в суді виконав частково, заборгованість відповідача перед позивачем становить 18 951 грн. 61 коп.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Згідно п. 7.2. договору, при несплаті або частковій несплаті за надані послуги виконавець сплачує виробнику послуг пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день протермінування платежу, яка склалася з моменту укладення цього договору, починаючи з 20 числа місяця наступного за розрахунковим.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З врахуванням цих положень позивачем правомірно нараховано пеню в сумі 989 грн. 70 коп., 3% річних в сумі 266 грн. 08 коп., інфляційні в сумі 1 288 грн. 90 коп.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 18 951 грн. 61 коп. основного боргу, 989 грн. 70 коп. пені, 266 грн. 08 коп. 3% річних, 1 288 грн. 90 коп. інфляційних.
Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 612, 625, 626, 909 ЦК України, ст. 193, 230, 231 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівавтокомплектація», м. Львів, вул. Стрийська, 45 (ідентифікаційний код 33982081) на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал», м. Львів, вул. Зелена, 64 (ідентифікаційний код 03348471) 18 951 грн. 61 коп. основного боргу, 989 грн. 70 коп. пені, 266 грн. 08 коп. 3% річних, 1 288 грн. 90 коп. інфляційних, 1 378 грн. 00 коп. судового збору.
3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.
В судовому засіданні 13.02.2017 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення підписано 17.02.2017 р.
Суддя Мазовіта А.Б.