Справа №442/1201/17
Провадження №2/442/916/2017
01 березня 2017 року
Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Гарасимків Л.І.
при секретарі - Петрів В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Дрогобича цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
В підтвердження позовних вимог посилається на те, що їй, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на праві власності належить житловий будинок по АДРЕСА_1 згідно Договору дарування від 02.12.1975 року реєстр.№878 (1/2 ід.ч.) та Свідоцтва про право на спадщину за законом від 18.06.2002 року, реєстр.№475 (1/2 ід.ч.). ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 є внуком її брата ОСОБА_3. Він зареєстрований у даному будинку згідно даних міграційної служби, будинкової книги, довідки про склад сім'ї, виданої ДП «Стебниккомунсервіс» з 06.10.1995 року. ОСОБА_4 не проживає за адресою АДРЕСА_1 з 2008 року. Він їй не телефонує, нею не цікавиться, тому їй достеменно невідомо, де він перебуває. Працівники ДП «Стебниккомунсервіс» склали акти про відсутність ОСОБА_2 за місцем його реєстрації та про відсутність його речей у житловому будинку понад п»ять останніх років. Таким чином, будучи неповнолітньою особою, ОСОБА_2 був зареєстрований у житловому будинку по АДРЕСА_1 у 1995 році разом зі своєю матір'ю ОСОБА_5 без згоди повнолітніх членів сім'ї. Набувши повної цивільної правоздатності та дієздатності з досягненням повноліття не проживаючи разом з батьками і зі мною, не вівши з ними спільного господарства, ОСОБА_1 перестав бути членом сім'ї в розумінні положень Житлового кодексу. Таким чином, член сім'ї правомірно володіє правом користування у житловому приміщенні, якщо він постійно у ньому проживає та несе витрати на утримання цього приміщення нарівні з іншими членами сім'ї. Натомість ОСОБА_2 не проживає у даному житловому будинку з 2008 року - понад дев'ять років, не несе витрати на його утримання, а тому вона самостійно несе тягар утримання майна, будучи людиною похилого віку. Реєстрація ОСОБА_1 у будинку позбавляє її законного права на отримання житлових субсидій та пільг. Відповідно до посвідчення НОМЕР_2 вона є пенсіонером. Пенсія в неї мінімальна. А тому у неї виникла необхідність звернутися до суду.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з»явилася, однак від неї поступила заява, в якій вона просить слухати справу у її відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує повністю, а тому суд розглянув справу у відсутності позивача на підставі наявних доказів по справі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, не повідомивши причин, хоча був своєчасно повідомленими про час та місце судового засідання. Керуючись п.9 ст.74 ЦПК України, суд вважає цю особу повідомленою про дату судового засідання. При таких обставинах суд визнав неявку відповідача неповажною та розглянув справу у його відсутності, провівши заочний розгляд справи.
Небажання відповідача надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема з причини ухилення від участі в судових засіданнях, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ч.1 ст. 224 ЦПК України.
Відповідно до ст.197 ЦПК судовий розгляд проведено без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задоволити з наступних підстав.
Згідно Договору від 02.12.1975р., ОСОБА_8 подарував, а ОСОБА_9 та ОСОБА_10 прийняли у дар в рівних частках жилий будинок з належними до нього господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_2, жилою площею 62,40 кв.м.
Як вбачається із копії Свідоцтва про право на спадщину за законом від 18.06.2002р., посвідченого державним нотаріусом Стебницької державної нотаріальної контори ОСОБА_11, спадкоємцем майна ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 є дочка ОСОБА_1, що проживає АДРЕСА_2; спадкове майно складається із ? ідеальної частини житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель, розташованого в АДРЕСА_1, раніше АДРЕСА_2, договору даручання, посвідченого Другою Дрогобицькою держнотконторою 02.12.1978 року, зареєстрованого за р.НОМЕР_3, зареєстрованого Дрогобицьким ДК МЕТІ за р.№878.Цей цегляний житловий будинок "А-1" в цілому складається з трьох житлових кімнат, площею 62,4 кв.м. та однієї кухні, вартість спадкового майна в цінах 1993 року становить 71772 карбованців.
Факт не проживання відповідача у спірному будинку підтверджується Актами за №258 від 26.12.2016р., за №126 від 29.06.2016р. про відсутність (не проживання) особи за місцем реєстрації, складених комісією Дочірнього підприємства «Стебниккомунсервіс», з яких вбачається, що відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, що зареєстрований в АДРЕСА_1, у спірному будинку з 2008 року фактично не проживає, особистих речей в будинку немає, на день перевірки ОСОБА_2 не було.
Згідно за ст.107 ЖК України, наймач або член сім»ї, який вибув на інше постійне місце проживання втрачає право користування жилим приміщенням із дня вибуття, незалежно від пред'явлення позову про це. Крім цього, слід врахувати, що відповідно до п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985р.
N2 (v0002700-85) «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» на підтвердження такого вибуття, суд бере до уваги фактичні дані, які свідчать про обрання стороною іншого постійного місця проживання (повідомлення про це в листах, розписках, переадресування кореспонденції, утворення сім'ї в іншому місці, перевезення майна до іншого жилого приміщення виїзд до іншого населеного пункту і постійна там прописка, укладення трудового договору на невизначений строк в іншому населеному пункті тощо), а відтак аналізуючи викладені в позовній заяві обставини, той факт, що дійсно відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, що зареєстрований в АДРЕСА_1, у спірному будинку з 2008 року фактично не проживає, особистих речей в будинку немає, на день перевірки ОСОБА_2 не було, що підтверджується зокрема Актами про відсутність особи за місцем реєстрації обстеження фактичного проживання відповідача, тощо.
Відповідно до вимог ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Частиною другою ст.405 ЦК України визначено, що член сім»ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім»ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
А відтак, суд надав оцінку сукупності узгоджених між собою доказів та зазначив, що їх достатньо, а тому заявлені позовні вимоги підлягають до повного задоволення.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст.ч.1 ст.319, 405 ЦК України, Згідно ст.7 Закону України від 11.12.2003 р. "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" суд,-
Позов задоволити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 ( НОМЕР_1 від 14.12.2011р., адреса адреса реєстрації АДРЕСА_1) таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме АДРЕСА_1.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2 судові витрати в користь позивача ОСОБА_1, тобто судовий збір в розмірі 640,00 грн.
Рішення може бути оскаржено в судову палату по цивільних справах Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте Дрогобицьким міськрайонним судом, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя ____________________ Гарасимків Л.І.