ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
28.02.2017Справа № 910/22565/16
Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Багнюка І.І., розглядаючи у відкритому судовому засіданні
клопотання приватного акціонерного товариства «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння», м. Київ,
про вжиття заходів до забезпечення позову
справи № 910/22565/16
за позовом приватного акціонерного товариства «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння», м. Київ,
до товариства з обмеженою відповідальністю ГК «УКРГАЗ», м. Київ
про стягнення 5 978 913,54 грн.,
за участю представників:
позивача - Шемідько Г.В. (довіреність від 14.12.2016 № б/н);
відповідача - не з'явилися,
У провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа № 910/22565/16 за позовом приватного акціонерного товариства «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння» (далі - Компанія) до товариства з обмеженою відповідальністю ГК «УКРГАЗ» (далі - Товариство) про стягнення: 4 720 032 грн. заборгованості, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу від 29.04.2016 № ПГ-Т/16-004/47 (далі - Договір); 217 121,47 грн. втрат від інфляції; 66 544,71 грн. 3 % річних; 692 013,43 грн. пені; 47 200,32 грн. штрафу (1%); 236 001,60 грн. штрафу (5%), а всього 5 978 913,54 грн.
Представник позивача у судовому засіданні 28.02.2017 заявив клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно Товариства та на грошові кошти у сумі 5 978 913,54 грн.
Клопотання мотивоване тим, що: відповідач вчиняє дії спрямовані на затягування судового розгляду по даній справі з метою виведення грошових коштів; існують реальні підстави вважати, що отриманий за Договором газ вже реалізовано Компанією.
З огляду на викладене, заявник стверджує, що дії відповідача, спрямовані на ухилення виконання зобов'язання, що унеможливлює захист прав та законних інтересів позивача щодо отримання грошових коштів.
Всебічно та повно дослідивши подані матеріали, з'ясувавши обставини, викладені у клопотанні та перевіривши їх доказами, суд зазначає таке.
Статтею 66 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Відповідно до статті 67 ГПК України позов забезпечується:
накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу;
забороною відповідачеві вчиняти певні дії;
забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Про забезпечення позову виноситься ухвала.
Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено.
Не допускається забезпечення позову у справах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони:
проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення;
надавати емітентом, реєстратором, зберігачем, депозитарієм реєстр власників іменних цінних паперів, інформацію про акціонерів або учасників господарського товариства для проведення загальних зборів товариства;
участі (реєстрації для участі) або неучасті акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства;
здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством повноваження.
Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення рішень, актів Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України заборони або обов'язку вчиняти певні дії.
Не допускається накладення арешту на майно, на яке накладено арешт відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.
Не допускається забезпечення позову у справах, відповідачем у яких є неплатоспроможний банк або Фонд гарантування вкладів фізичних осіб шляхом:
накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу;
заборони відповідачу вчиняти певні дії.
Майно або грошові суми клієнта неплатоспроможного банку, на які судом накладено арешт до дня віднесення банку до категорії неплатоспроможних, може бути передано приймаючому або перехідному банку чи спеціалізованій установі, утвореній Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, у встановленому законодавством про систему гарантування вкладів фізичних осіб порядку з письмовим повідомленням Фондом гарантування вкладів фізичних осіб особи, в інтересах якої накладено арешт. При цьому передане майно або грошові суми залишаються обтяженими відповідно до ухвали суду про накладення арешту.
Господарський суд, який розглядає спір про право власності на акції (частки, паї) товариства, може винести ухвалу про забезпечення позову шляхом встановлення заборони на внесення змін до статуту цього товариства в частині зміни розміру статутного капіталу.
Види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами.
Види забезпечення позову можуть використовуватися господарським судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, заборона вчиняти дії має стосуватися лише пакета акцій, безпосередньо пов'язаного з предметом спору.
Не допускається забезпечення позову заходами, не передбаченими цим Кодексом.
Відповідно до пункту 3 постанови пленуму від 26.12.2011 № 16 Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» (далі - Постанова № 16) умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК України).
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
Разом з тим, суд зазначає, що не допускається застосування заходів забезпечення позову, які не пов'язані із заявленими вимогами, про що також зазначено в ухвалі Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 22.11.2001 у справі за позовом до акціонерного товариства відкритого типу «Ексімнафтопродукт».
Можливість обмеження права розпоряджання рахунком установлено статтею 1074 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом.
У пункті 7.1 Постанови № 16 зазначається, що у позовному провадженні при накладанні арешту на грошові суми відповідача слід обмежувати піддані арешту кошти розміром суми позову та можливих судових витрат.
Оскільки, позовні вимоги мають майновий характер та їх розмір достатньо суттєвий, враховуючи доведеність обґрунтованості доводів позивача стосовно того, що у випадку незастосування заходів забезпечення позову протягом всього періоду розгляду спору, існує вірогідність несплати суми грошових коштів Компанією, то суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для часткового задоволення клопотання про забезпечення позову, а саме шляхом накладання арешту на грошові кошти відповідача у межах розміру частини позовних вимог (основного боргу), а саме 4 720 032 грн. на рахунках відповідача у банківських установах, зокрема № 26006300003538 у ПАТ «Діамантбанк», та на будь-яких інших виявлених рахунках.
При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову слід враховувати, що цими заходами не повинна блокуватися господарська діяльність товариства, порушуватись права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватись обмеження, не пов'язані з предметом спору.
Таким чином, оцінюючи подані заявником докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення позову та встановивши обставини в їх сукупності, на які посилається заявник як на підставу своїх вимог, суд вважає, що клопотання про вжиття заходів забезпечення позову підлягає задоволенню в частині накладення арешту на грошові кошти у сумі 4 720 032 грн. (основний борг).
Що ж до накладення арешту на все майно Компанії (нежилі приміщення, тощо), то слід вказати таке.
Вказане майно не є предметом розгляду даного господарського спору; позивачем не доведено того, що банківські рахунки не містять необхідної кількості грошових коштів.
Керуючись статтями 66, 67, 86 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Клопотання приватного акціонерного товариства «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння» про вжиття заходів до забезпечення позову задовольнити частково.
2. З метою забезпечення позову приватного акціонерного товариства «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння» до товариства з обмеженою відповідальністю ГК «УКРГАЗ» про стягнення 4 720 032 грн. вжити заходи до забезпечення позову, а саме:
- накласти арешт на грошові кошти товариства з обмеженою відповідальністю ГК «Укргаз» (01010, м. Київ, вул. Московська, 32/2, поверх 11; ідентифікаційний код: 39320386) на рахунках у банківських установах: № 26006300003538 у ПАТ «Діамантбанк», МФО 320854, та на будь-яких інших виявлених рахунках, у межах розміру позовних вимог 4 720 032 (чотири мільйони сімсот двадцять тисяч тридцять дві) грн.
3. Ухвала підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень, та її оскарження не зупиняє її виконання.
4. Строк пред'явлення даної ухвали до виконання - 28.02.2020.
5. Стягувачем за даною ухвалою є приватне акціонерне товариство «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння» (01014, м. Київ, вул. Струтинського Сергія (Болсуновська), 6; ідентифікаційний код: 33152471).
Боржником за даною ухвалою є товариство з обмеженою відповідальністю ГК «Укргаз» (01010, м. Київ, вул. Московська, 32/2, поверх 11; ідентифікаційний код: 39320386).
6. Копію ухвали направити сторонам у справі у порядку статті 87 ГПК України.
7. Ухвала підлягає оскарженню у порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя І.Д.Курдельчук