Справа № 452/3509/14-к
Провадження № 1-кп/442/82/2017
03 березня 2017 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі :
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
з участю прокурора ОСОБА_5 ,
потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
захисника обвинуваченого-адвоката ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі матеріали кримінального провадження внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12014140290000989 від 22.09.2014 року, відносно:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нове Місто, Старосамбірського району, Львівської області, жителя: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з середньою освітою, розлученого, не працюючого, згідно ст.. 89 КК України раніше не судимого,
- у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 115 КК України,-
ОСОБА_9 , 22.09.2014 приблизно о 01 годині, перебуваючи в приміщенні квартири, що у АДРЕСА_2 , яку винаймав з колишньою дружиною ОСОБА_10 , під час конфлікту з ОСОБА_11 , що виник раптово, внаслідок тяжкої образи з боку потерпілого, перебуваючи в стані сильного душевного хвилювання, умисно наніс йому удари руками і ногами по голові та різних ділянках тіла, заподіявши потерпілому тупу поєднану травму тіла, яка супроводжувалась поперечним розривом грудного відділу аорти нижче діафрагми і ускладнилась масивною гострою крововтратою, що підтверджується наявністю в черевній порожнині біля 3-х літрів крові та згустків, вираженим малокрів'ям органів і тканин, внаслідок чого наступила смерть потерпілого ОСОБА_11 , тобто вчинив умисне вбивство потерпілого ОСОБА_11 в стані сильного душевного хвилювання.
Крім того, ОСОБА_9 під час вищевказаного конфлікту спричинив потерпілому ОСОБА_11 інші тілесні ушкодження, які згідно з висновком судово-медичної експертизи № 120/14 від 31.10.2014 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень згідно живих осіб по ознаці небезпеки для життя в момент спричинення.
Під час судового розгляду ОСОБА_9 свою винуватість у вчиненні умисного вбивства в стані сильного душевного хвилювання внаслідок тяжкої образи з боку потерпілого ОСОБА_11 визнав повністю, цивільний позов про відшкодування моральної шкоди визнає частково та показав, що з дружиною ОСОБА_10 шлюб розірвав у 2011 році, оскільки йому необхідно було оформити візу на виїзд за кордон на сезонні роботи, але продовжували проживати разом. Він, дружина та двоє їх дітей зареєстровані у с. Нове Місто, Старосамбірського району. Там же старший син ходить в школу. 20 вересня 2014 року разом із дружиною ОСОБА_10 приїхав на квартиру у АДРЕСА_2 , яку винаймали, де переночували. Наступного дня біля 12 год. він поїхав у с. Нове Місто, Старосамбірського району. В даному селі він має господарство, в якому працює. Перед тим, він домовився з дружиною, що привезе молодшого сина в м. Самбір. Разом з дітьми поїхав у с. Раково Старосамбірського району на футбол і подзвонив дружині, що привезе сина пізніше. По телефону вони почали сваритись. Потім він ще декілька разів телефонував дружині, але вона не відповідала. Він вирішив їхати в м. Самбір на квартиру. В м. Самбір приїхав біля 01 год. Своїм ключем відкрив вхідні двері і побачив у ванній кімнаті світло. Потім обізвалась дружина, спитала ОСОБА_12 , що ти робиш. Він виключив світло у ванній та пішов в кімнату і включив світло. Перед ним стояв роздягнутий до пояса незнайомий мужчина, на столі стояла пляшка шампанського, диван розстелений. Невідомий мужчина спитав у нього "Хто ти такий" і чіпив за одяг. Дружина в цей час стояла біля дивана. Йому вдарив жар в голову і що було дальше він не пам'ятає. Спиртного в цей день він не вживав. Коли опам'ятався, побачив, що потерпілий лежить на підлозі, на лиці була кров, він вибіг з квартири на вулицю. Скільки часу тривав конфлікт не пам'ятає. Не пам'ятає чи закривав двері у квартирі, чи вони захлопнулись. Вважав, що дружина йому не зраджує. Дії потерпілого ОСОБА_11 сприйняв як тяжку особисту образу та приниження його чоловічої гідності, оскільки зрозумів, що дружина йому з ОСОБА_11 вже зрадила. Зразу ж приїхали працівники міліції. Коли з працівниками міліції зайшли до квартири то побачили, що ОСОБА_11 лежав на підлозі в кімнаті, а його працівники міліції поставили в кут і викликали медиків. Зайшов сусід, який почав робити ОСОБА_11 штучне дихання, а він кричав, щоб спасти його. Відшкодував потерпілій ОСОБА_6 майнову шкоду в повному обсязі. Моральної шкоди в розмірі який просить потерпіла не визнає, однак обіцяє допомагати дітям потерпілого ОСОБА_11 .. Він, його мати та сестра підходили до потерпілої, щоб якось їм допомогти, але вони ніяк не хочуть. У скоєному щиро кається.
Крім визнання ОСОБА_9 своєї винуватості в умисному вбивстві, вчиненому в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок тяжкої образи з боку потерпілого, його винуватість підтверджується наступними доказами.
Показаннями потерпілої ОСОБА_6 , яка в судовому засіданні повідомила, що в цей період вона перебувала на заробітках в Польщі, а дітей залишила зі своїми батьками, про загибель її колишнього чоловіка ОСОБА_11 дізналась по телефону. З ОСОБА_11 розлучились 23.12.2013 року. До цього вже рік не проживали разом. На розлучення подавав ОСОБА_11 .. Їй невідомо, чи була у нього інша жінка. Колишній чоловік проживав у с. Буково Старосамбірського району разом з батьками. Добровільно давав їй кошти на утримання двох дітей. Вважає, що ОСОБА_9 вбив людину і має за це відповісти згідно закону. Щодо міри покарання покладається на думку суду. Цивільний позов про відшкодування моральної шкоди підтримала з підстав, наведених у позовній заяві. Майнову шкоду обвинувачений їй на даний час відшкодував в повному обсязі.
Показаннями потерпілої ОСОБА_7 про те, що їй передзвонили, що вбили її брата ОСОБА_11 .. Вона з чоловіком поїхали в морг м. Самбора, де зустріли ОСОБА_10 .. Із слів останньої їй відомо, що вона була з ОСОБА_11 , з яким познайомилась в кафе "Молодіжне" в м. Самборі. ОСОБА_11 привіз її додому та зайшов до неї у квартиру. З собою взяли пляшку шампанського, щоб випити за знайомство. Через деякий час приїхав чоловік ОСОБА_10 - ОСОБА_9 , зайшов в квартиру і почалась бійка. ОСОБА_10 в цей час вибігла і викликала міліцію. ОСОБА_10 про конфлікт їй детально не розповідала. Її брат ОСОБА_11 був розлучений із своєю дружиною, але допомагав їй виховувати двох дітей. В цей день її брат був в неї в гостях із своєю дочкою ОСОБА_13 , однак в цей день був футбол і він залишив свою дочку в неї, а сам пішов в бар. ЇЇ брат по святах міг випити спиртного, як і всі люди, він був по структурі тіла сильним чоловіком. Просить суд суворо карати обвинуваченого ОСОБА_9 ..
Показаннями свідка ОСОБА_14 , який в судовому засіданні повідомив, що у вересні 2014 року, дати точно не пригадує, в складі оперативно-слідчої групи за вказівкою оперативного чергового Самбірського МВ виїжджав на вул. Купилеву м. Самбора. Зі слів чергового подзвонила громадянка про те, що її колишній чоловік вчинив бійку з її знайомим. Коли під'їхали, побачили що від будинку біжить чоловік в напрямку гаражів. Вони з водієм чергової машини наздогнали його. Коли бігли за ним то кричали йому стій буду стріляти, а він їм відповів стріляй. Цей мужчина кричав " ОСОБА_15 його напевно замочив". ОСОБА_16 скоріше ще можна врятувати". Коли зайшли в квартиру на підлозі лежав мужчина, голий до пояса, на обличчі були тілесні ушкодження. На столі чи підлозі, точно не пригадує, знаходилась відкоркована пляшка шампанського. Скільки склянок було не пам'ятає. На столі лежав ноутбук. Сусід, який працює медиком намагався зробити йому штучне дихання рот в рот. Тіло не перекидали. Ніяких речей забарвлених в крові не бачив. Біля гаражів знайшли ключі та телефон, які належали обвинуваченому. Обвинувачений кричав, щоб врятувати потерпілого ОСОБА_11 .. Дружина обвинуваченого стояла рядом і плакала.
Показаннями свідка ОСОБА_17 , який в судовому засіданні повідомив, що у вересні 2014 року в складі оперативно-слідчої групи за вказівкою оперативного чергового Самбірського МВ виїжджав на вул. Купилеву м. Самбора на сімейний конфлікт. Коли під'їхали, побачили що від під'їзду біжить мужчина, якого наздогнали. В цей час підійшла жінка і сказала, що її колишній чоловік побився із знайомим.
Коли піднялися в квартиру, побачив на підлозі мужчину, який був напівроздягнений, обличчя побите. Ліжко було розстелене. На столі чи під столом, точно не пригадує, стояла пуста пляшка з-під шампанського. Одяг потерпілого лежав на одному з диванів. Коли знаходились в квартирі, ОСОБА_9 був в паніці, кричав допоможіть, казав що 2-3 рази вдарив потерпілого, був дуже схвильований. Жінка прізвища потерпілого не знала та пояснила, що вона з потерпілим знаходилась в квартирі. Зайшов ОСОБА_9 і між ним та потерпілим почалась шарпанина, а вона в цей час втекла.
Показаннями свідка ОСОБА_10 про те, що з колишнім чоловіком та двома дітьми зареєстровані і проживали у с. Нове Місто, Старосамбірського району. Шлюб розірвали у 2011 році, але продовжували проживати. Старший син ходив у селі в школу, молодший теж знаходився в селі. Вона не хотіла жити в селі і в м. Самбір вони по вул. Купилевій наймали квартиру. 20 вересня 2014 року чоловік приїхав у м. Самбір, вони переночували на квартирі, а зранку чоловік поїхав в село. 21.09.2014 року чоловік мав привезти молодшого сина до неї у м. Самбір, але не привіз і вони сварились по телефону, потім вона не відповідала на дзвінки, щоб уникнути конфлікту. Чоловік писав їй непристойні СМС по телефону. Їй передзвонила знайома і біля 22год. вона пішла у кафе "Молодіжне", де познайомилась з ОСОБА_11 .. Коли кафе закривали біля 24 год. ОСОБА_11 запропонував відвезти її додому. Потім провів до під'їзду. Він мав шампанське та шоколад і вони пішли в квартиру, щоб його випити. В квартирі розпивали шампанське, а потім ОСОБА_11 роздягнувся, зняв сорочку і сказав, що буде тут спати. Вона просила відвести її до тітки, яка живе у сусідньому будинку, але ОСОБА_11 ліг на диван, а вона сиділа біля нього. В квартирі вони знаходились приблизно 30 хв.. Вона побачила, що відкриваються вхідні двері і її чоловік пішов в туалет, Вона настрашилась і сказала ОСОБА_11 , що прийшов чоловік. ОСОБА_11 був випивший. Чоловік виключив світло в туалеті, зразу ж вийшов і включив у кімнаті світло. ОСОБА_11 та її чоловік стояли один проти одного. ОСОБА_11 чіпив чоловіка за сорочку і спитав "Хто ти такий". Чоловік не сподівався когось побачити у квартирі і остовбенів. Потім потягнулися в кімнату, хто кого бив вона не бачила, бо в цей момент вибігла з квартири, так як перестрашилася, тому що в її чоловіка запальний характер і думала, що її він поб'є, тоді вона побігла до тітки і викликала міліцію. Коли приїхали працівники міліції вона почула голос чоловіка, який кричав " ОСОБА_18 . Я втратив сім'ю". Разом з працівниками міліції зайшли в квартиру, ОСОБА_11 лежав в кімнаті на підлозі біля дивану, мав дуже побите лице. Вона думала, що ОСОБА_11 живий, кричала, щоб викликали швидку допомогу. Швидка допомога константувала смерть потерпілого. Чи мав її чоловік побої не бачила, у неї був шоковий стан. Край стола був зламаний після конфлікту.
Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, з якого відомо, що 22.09.2014 року в Самбірський МВ надійшло телефонне повідомлення від ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительки АДРЕСА_2 про те, що її колишній чоловік ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вчинив з нею сварку. Виїздом на місце події СОГ встановлено, що гр.. ОСОБА_9 о 01 год. приїхав до своєї колишньої дружини ОСОБА_10 , яка в цей час перебувала в приміщенні своєї квартири із знайомим ОСОБА_11 , вчинив сварку яка в подальшому переросла в бійку під час якої ОСОБА_9 наніс ОСОБА_11 декілька ударів, внаслідок чого останній впав на підлогу і перестав подавати ознаки життя, (а.с. 1).
Протоколом огляду місця події від 22.09.2014 року та фото таблицями до нього, з яких вбачається, що об'єктом огляду є квартира АДРЕСА_2 . В кімнаті даної квартири знаходились речі домашнього вжитку, які описані в протоколі. Біля стіни в кімнаті знаходився двохспальний диван, на якому знаходилась постіль. Навпроти вхідних дверей знаходився журнальний столик, на якому була пляшка з-під шампанського "Артемівське", залишки шоколаду з упаковкою, стакан, ноутбук. На поверхні стола та підлозі біля столу наявні плями з запахом шампанського. На підлозі килим, на якому плями речовини бурого кольору. Посеред кімнати знаходився труп особи чоловічої статі в лежачому на спині положенні. На трупі наявний одяг, а саме штани чорного кольору з розстібнутою блискавкою та ремінь чорного кольору. Крім того, в кімнаті знаходився ще один диван, на якому лежала чорна чоловіча куртка та сорочка темного кольору. Біля голови трупа наявні плями речовини бурого кольору. Голова трупа на дотик ціла, шкіра на обличчі бліда з засохлою речовиною бурого кольору, в лобній ділянці наявні рана вертикальної форми, (а.с.4-9,16-24).
Висновком судово-медичної експертизи № 120/14 від 31.10.2014 року та таблиці до нього, з якого вбачається, що смерть гр. ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 наступила біля 12 годин до судово-медичної експертизи трупа, що підтверджується ступенем розвитку трупних явищ, внаслідок тупої поєднаної травми тіла, яка супроводжувалась поперечним розривом грудного відділу аорти нижче діафрагми і ускладнилась масивною гострою крововтратою, що підтверджується наявністю в черевній порожнині біля 3-х літрів крові та згустків, вираженим малокрів'ям органів і тканин, даними судово-гістологічного дослідження, а також відсутністю захворювань та інших пошкоджень які б могли викликати смерть.
При судово-медичній експертизі трупа гр. ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виявлено перелом передньої стінки лобної пазухи, забійну рану розміщену косо-вертикально в лобній ділянці по середині на межі з волосистою частиною в проекції перелому, на краях рани осаднення майже кругле діаметром біля 1см. в центрі рани, крововилив в м'які тканини голови в проекції рани в лобній ділянці, який утворився від дії твердого тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, найімовірніше у вертикальному положенні потерпілого, який привів до втрати свідомості і падіння тіла, крім цього виявлено крововиливи в лівій скроневій ділянці і в потиличній ділянці зліва, перелом 10-11 ребер зліва по задній пахвовій лінії, крововиливи в проекції хрящових частин 6 ребер, та в проекції мечевидного паростку, поперечний розрив аорти нижче діафрагми, з крововиливами в навколишні тканини, синець на правій вушній раковині, який займає передню і задню поверхню раковини, синець в правій привушній ділянці, синець в лобній ділянці зліва, в нижній частині якого садно, синець в лівій скроневій ділянці, синець в лівій орбітальній ділянці, що займає верхню і нижню повіки, крововилив яскраво-червоного кольору в білковій оболонці лівого ока біля зовнішнього кута очної щілини, синець в правій орбітальній ділянці на нижній повіці, біля зовнішнього кута очної щілини, забійну рану, розміщена вертикально на верхній губі справа, яка переходить на кайму губи, масивний синець на слизовій оболонці верхньої губи, на фоні якого три забійні рани, два садна на нижній губі зліва на фоні синця, який опускається на кайму губи, синець на лівій щоці біля кута рота, з дрібним осадненням, синець на підборідді справа, синець в ділянці нижньої щелепи зліва, два садна на задній поверхні правого ліктьового суглобу, синець в ділянці крила правої клубової кістки, на фоні якого садно, які утворились від дії різних твердих тупих предметів, незадовго до настання смерті, найімовірніше у горизонтальному положенні тіла, враховуючи сліди стікання крові на шкірі обличчя, і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень згідно живих осіб по ознаці небезпеки для життя в момент спричинення.
Висновком експерта №3186/14-т від 07.10.14р. судово-токсикологічної експертизи крові та сечі від трупа гр. ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з якого відомо, що при судово-токсикологічній експертизі крові та сечі від трупа виявлено етиловий спирт в кількості: в крові -1,38%о(проміле), в сечі-2,35%о(проміле). Не виявлено метилового, пропілового, бутилового і амілового спиртів. Вказана концентрація етилового спирту в крові при житті могла відповідати сп'янінню легкого ступеню, (а.с.26-34).
Протоколом повторного огляду трупа після роздягання і обмивання тіла від 22.09.2014 року, з якого вбачається, що під час огляду трупа виявлено синець на правій вушній раковині, який займає передню і задню поверхню раковини, розміром 4х2 см., на правій привушній ділянці синець 4,5х2 см. В лобній ділянці посередині на межі з волосистою частиною, забійна рана косо - вертикальна, 3х0,3 см. На краях рани осадження на 05, мм. В лобній ділянці зліва синець 5х2,5 см., в нижній частині якого садно 1х0,5 см. В лівій скроневій ділянці синець 3,5 х 1,5 см. В лівій орбітальній ділянці синець, що займає верхню і нижню повіки. В білковій оболонці лівого ока, біля зовнішнього кута очної щілини крововилив яскраво - червоного кольору. В правій орбітальній ділянці на нижній повіці синець 1х1 см. На верхній губі справа забійна рана розміщена вертикально 2,5 см., яка переходить на кайму губи 2,5х0,7 см. На верхній губі зліва два садна 0,6х0,5 см. та 0,6х0,5 см., на фоні синця, який опускається на кайму губи. На лівій щоці біля кута рота синець розмірами 2,5х2 см. з дрібним осадженням. На підборідді справа синець 3х1,5 см. В ділянці нижньої щелепи синець розміром 5х2 см. На слизовій оболонці верхньої губи масивний синець 6х3 см. на фоні якого три забійні рани 2,5х0,5 см. На задній поверхні правого ліктьового суглобу два садна 3,2х2 см. та 1,8х1,2 см. В ділянці крила правої клубової кістки синець 4,5х2 см. на фоні якого садно 3х0,4 см. Інших пошкоджень при зовнішньому огляді трупа не виявлено, (а.с.57-59).
Висновком судово-медичної експертизи № 206/14 від 25.09.2014 року, з якого вбачається, що у гр. ОСОБА_9 , 1976 року народження, виявлено синець в ділянці крила клубової кістки, синець на зовнішньо-боковій поверхні правого стегна, які утворились від дії тупих твердих предметів, можливо в час та при обставинах, вказаних в постанові та потерпілим, не характерні для утворення при падінні з висоти власного росту, крім цього виявлено садна на тильній поверхні правої кисті в ділянці основних суглобів 2-3 пальців, які утворились від дії твердих тупих предметів, чи при ударі до таких, рукою стиснутою в кулак, всі вищевказані ушкодження за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, (а.с. 90).
Під час судового розгляду судово-медичний експерт ОСОБА_19 повідомив, що йому зателефонував міліціонер та сказав, щоб він одягався так як треба виїхати на місце події, оскільки сталося вбивство. Також суду роз'яснив про механізм заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_11 , їх кількість та локалізацію. При огляді тіла було виявлена на чолі рану де в проекції рани було виявлено перелом передньої стінки лобної пазухи. При дослідженні крововиливу в мозку не було. На його думку був удар тупим предметом і напевно що не рукою, так як могли б залишитися сліди руки на чолі та сліди від удару на руці, що могла дезорієнтувати потерпілого ОСОБА_11 і мабуть його виключити. Всі решта удари були нанесені в лежачому положенні тіла. Також пояснив, що смерть гр. ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 наступила біля 12 годин до судово-медичної експертизи трупа, що підтверджується ступенем розвитку трупних явищ, внаслідок тупої поєднаної травми тіла, яка супроводжувалась поперечним розривом грудного відділу аорти нижче діафрагми і ускладнилась масивною гострою крововтратою, що підтверджується наявністю в черевній порожнині біля 3-х літрів крові та згустків, вираженим малокрів'ям органів і тканин, даними судово-гістологічного дослідження, а також відсутністю захворювань та інших пошкоджень які б могли викликати смерть.
При наявності наведених доказів дії обвинуваченого ОСОБА_9 стороною з боку обвинувачення кваліфіковано за ч. 1 ст. 115 КК України як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Однак із акту судово-психіатричного експерта №688 від 15.10.2014 року, вбачається, що ОСОБА_9 в період інкримінованих дій знаходився в стані фізіологічного афекту, який обмежив можливість передбачити наслідки своїх дій. Стан фізіологічного афекту був обумовлений суб'єктивно значимою ситуацією для ОСОБА_9 , викликаною емоційним напруженням, що блокував здатність раціонального вирішення конфлікту. Стан фізіологічного афекту у ОСОБА_9 може бути підставою для юридичної кваліфікації стану сильного душевного хвилювання.
В даний час, хронічним психічним захворюванням не страждає, виявляє ознаки ситуативно обумовленого легкого депресивного епізоду. Наявні в нього розлади психічної діяльності, в даний час, не досягають рівня хронічного психічного захворювання чи недоумства, а тому не позбавляють його можливості усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
В період інкримінованого діяння ОСОБА_9 також хронічним захворюванням чи недоумством не страждав та не виявляв ознак тимчасового чи будь якого іншого хворобливого розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_9 не потребує, (а.с. 146-148).
В п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 29.06.1990 року "Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку", роз'яснено, що мотивування у вироку висновків щодо кваліфікації злочину полягає у заставленні ознак установленого судом злочинного діяння і ознак злочину, передбаченого тією чи іншою статтею кримінального закону, його частиною або пунктом, і формулюванні висновку про їх відповідність.
В контексті п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 07.02.2003 року "Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи", вбачається, що суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.
Відповідно до п. 23 вищезгаданої постанови Пленуму Верховного Суду України роз'яснено, що потрібно мати на увазі, що суб'єктивна сторона вбивства, відповідальність за яке передбачено статтею 116 КК України, характеризується не лише умислом, а й таким емоційним станом винного, який значною мірою знижував його здатність усвідомлювати свої дії або керувати ними. Необхідною умовою кваліфікації дій винного за зазначеною статтею є сильне душевне хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства, систематичного знущання чи тяжкої образи з боку потерпілого. Насильство може бути як фізичним (заподіяння тілесних ушкоджень або побоїв, незаконне позбавлення волі тощо), так і психічним (наприклад, погроза завдати фізичної, моральної чи майнової шкоди).
Відповідно до ст. 115 КК України при відмежуванні умисного вбивства від умисного вбивства вчиненого у стані сильного душевного хвилювання слід приймати до уваги суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій. При умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а саме, коли винний усвідомлює суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді смерті іншої людини і бажає її настання, або з непрямим умислом - коли винний, хоча і не бажає настання смерті іншої людини, але свідомо припускає її настання. Питання про умисел слід вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, а саме спосіб, знаряддя злочину, кількість, локалізація, характер поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їхні стосунки. Якщо такий факт не встановлений, умисне вбивство відсутнє, а вчинене належить кваліфікувати за наслідками, що настали, а саме на заподіяння умисного вбивства, вчиненого в стані сильного душевного хвилювання (в стані афекту), що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства, систематичного знущання або тяжкої образи з боку потерпілого.
Отже, саме ці дві ознаки розмежовують умисне вбивство, за яке наступає кримінальна відповідальність за ст. 115 КК України і умисне вбивство, за яке наступає кримінальна відповідальність за ст. 116 КК України, а за рештою ознак ці два злочини є тотожними.
Відповідно до диспозиції ст. 116 КК України умисне вбивство визнається вчиненим у стані сильного душевного хвилювання, якщо таке хвилювання виникло раптово внаслідок протизаконного насильства, систематичного знущання або тяжкої образи з боку потерпілого.
Стан сильного душевного хвилювання, про який йдеться в статті 116 КК України - це стан фізіологічного афекту, що являє собою короткочасну інтенсивну емоцію, яка домінує в свідомості людини, котра значною мірою втрачає контроль над своїми діями і здатністю керувати ними.
Афект, в стані якого скоюється даний злочин, безпосередньо пов'язується з певною неправомірною або аморальною поведінкою потерпілого, насильством, знущанням або тяжкою образою або іншими протиправними або аморальними діями (бездіяльністю), а також тривалою психотравмуючою ситуацією, яка виникає у зв'язку з систематичною протиправною або аморальною поведінкою потерпілого. Такі дії (бездіяльність) повинні бути здійснені особою, на життя якого робить замах злочинець, саме такі дії (бездіяльність) потерпілого є необхідною обов'язковою умовою виникнення афекту винного в даному злочині.
У силу раптовості, інтенсивності афекту винний може і не усвідомлювати повністю своїх дій, не осмислити до кінця, який шкоду життю і здоров'ю потерпілого він бажає заподіяти, а тому він не може передбачити настання тяжких наслідків і не бажати цих наслідків, хоча і не представляє чітко ступінь їх тяжкості.
Крім однозначного висновку в акті судово-психіатричного експерта №688 від 15.10.2014 року про те, що ОСОБА_9 в період інкримінованих дій знаходився в стані фізіологічного афекту, який обмежив можливість передбачити наслідки своїх дій та був обумовлений суб'єктивно значимою ситуацією для ОСОБА_9 , викликаною емоційним напруженням, що блокував здатність раціонального вирішення конфлікту, а саме: Емоційний процес, який протікав у ОСОБА_9 включав три основних компоненти. Перший компонент - це емоційне збудження, яке визначило мобілізаційні зрушення в організмі, відбулося зростання збудливості, швидкості та інтенсивності протікання психічних, моторних та вегетативних процесів. Другий компонент - знак емоції, негативна спонукала дії, спрямовані на усунення контакту з негативною подією. Негативна емоція у ОСОБА_9 дезорганізувала ту діяльність, яка приводить до її виникнення, але організувала дії спрямовані на зменшення на усунення шкідливих впливів, яким був потерпілий. Третій компонент - ступінь контролю емоції. Відбулося крайнє збудження (повний відчай), коли орієнтація та контроль не можливі.
Ситуація, яка склалася для ОСОБА_9 була перш за все суб'єктивно значимою. З його показів: «Тоді він зайшов в кімнату і увімкнув світло, у кімнаті побачив незнайомого йому чоловіка, який був з оголеним торсом і з розтебнутим поясом на штанях, в кімнаті також була його колишня дружина. Тоді незнайомий йому чоловік запитав його хто він такий, і він відповів «Хто я такий?». В очах потемніло, знає, що почали битися, але ним володіла якась надзвичайна сила, став кулаками наносити удари». Ситуація для ОСОБА_9 була психотравмуючою, блокувала реалізацію чоловічої гідності (адже вважав ОСОБА_10 своєю дружиною, яку як чоловік мав позбавити від посягань потерпілого). Це викликало у нього цілий спектр негативно змальованих переживань - безвихідності, безсилля, приниження, образи, зради, страху. З показів ОСОБА_9 « Він на декілька секунд втратив над собою контроль, що в цей час трапилося він не пригадує, бо у очах в нього потемніло, в середині весь кипів від образ. Вирішити конфлікт раціонально ОСОБА_9 був не в змозі, так як ситуація стала суб'єктивно значима. На піку емоційного напруження у ОСОБА_9 спостерігалися ознаки звуження свідомості. Його дії були стрімкі, супроводжувалися посиленням їх енергетики. Порушення довільних дій є нехарактерними для ОСОБА_9 , а саме агресії, як методу вирішення конфліктів. Після скоєного у після афективний період у ОСОБА_9 спостерігалися ознаки психічної та фізичної виснаженості, а саме він повернувся на місце скоєного.
Дані обставини підтверджуються такими доказами.
Послідовними показаннями обвинуваченого ОСОБА_9 як на досудовому слідстві, так і в суді про те, що дану ситуацію він сприйняв як тяжку образу, що принизила його чоловічу гідність.
Агресивна поведінка потерпілого, його зовнішній вигляд, обстановка в квартирі в цій ситуації виступає причиною виникнення у обвинуваченого специфічного емоційно-психологічного стану, який у свою чергу, викликав відповідну реакцію у вигляді заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому, від яких наступила смерть.
Допитаний у судовому засіданні в режимі відео - конференції судовий експерт - психіатр ОСОБА_20 суду повідомив, що він будучи головою в складі комісії в якій приймало в загалом чотири особи проводили амбулаторну комплексну судову психолого-психіатричну експертизу. Вивчивши матеріали та під експертного ОСОБА_9 комісія прийшла до висновку, що ОСОБА_9 в момент скоєння злочину перебував в стані афекту і міг дану ситуацію сприйняти, як об'єктивно образливою. Це не є втратою пам'яті, це відбувається за механізмом витіснення, він може не пам'ятати всіх обставин. За своїм психічним станом ОСОБА_9 міг керувати своїми діями, а стан емоційного напруження обмежував можливість контролювати свої дії. За психологічним станом він був в стані афекту. Рішення щодо стану афекту було прийнято одноголосно. Висновок підтримує повністю.
Судовий експерт - психолог ОСОБА_21 повністю підтримала акт судово - психіатричного експерта №688 від 15.10.2014 року та роз'яснила його. Ствердила, що для обвинуваченого ситуація, яка склалася, була суб'єктивно значимою. Дану ситуацію він суб'єктивно сприйняв як тяжку образу, що принизила його чоловічу гідність. Про те, що для обвинуваченого це був виключний стан свідчить автоматизація нанесення ударів та їх кількість, що є класичним проявом стану фізіологічного афекту. При стані фізіологічного афекту характерна втрата пам'яті. Пам'ять вертається на стадії виснаження, коли він побачив, що зробив. В стані афекту може перебувати тільки психологічно здорова людина. Свідомість виключається, як світло. В ОСОБА_9 був перед тим якийсь період переживання. Це винятковий стан і за її практики, це другий випадок. Одне слово могло бути, як образа, або сама картина побаченого, так як він мав надію зберегти сім'ю хоча вони були на той момент розлучені, однак проживали разом із дружиною і коли побачив другого чоловіка і тут в нього блокується здатність усвідомлювати і виключається свідомість і виражається це все в досить жорсткий спосіб. Це є суб'єктивно значна картинка для нього, яка виражається в душевному хвилюванні на момент вчинення (в часі). Пам'ять не втрачав, а виключалась тільки свідомість, він не міг усвідомлювати значення своїх дій. Двадцять два удари руками в тіло потерпілого вказує на сильну енергетику афекту і те що він навіть рукою міг зламати кістку на голові потерпілого теж вказує на те, оскільки в такому стані людина робить непритаманні речі і фізична сила надзвичайна. Суб'єктивно значна ситуація дезорганізувала діяльність ОСОБА_9 , надія на те, що він буде проживати разом із дружиною і коли він прийшов в квартиру і те, що він побачив було для нього шоком (психологічним ступором). Це була не проста експертиза. ОСОБА_9 тричі викликався на обстеження, тому що тести, які задаються людині не можна виконувати більше ніж чотири години в день. Даний акт складався в складі комісії. В розпорядження експертів були надані матеріали кримінального провадження та під експертний ОСОБА_9 , з яким спілкувались тривали час. Комісія прийшла до однозначного висновку про стан фізіологічного афекту у ОСОБА_9 , що може бути підставою для юридичної кваліфікації стану сильного душевного хвилювання.
Судовий експерт - психіатр ОСОБА_22 суду повідомив, що повністю підтримує акт судово - психіатричного експерта №688 від 15.10.2014 року. Також добавив, що ОСОБА_9 за своїм психічним станом міг керувати своїми діями, а стан емоційного напруження обмежував можливість контролювати свої дії і коли побачив в квартирі незнайомого чоловіка із його колишньою дружиною, який спитав його ти хто такий, що призвело до приниження його чоловічої гідності і спричинило емоційне напруження. Тобто комісія прийшла до однозначного висновку про стан фізіологічного афекту у ОСОБА_9 ..
Судовий експерт - психіатр ОСОБА_23 суду повідомив, що повністю підтримує акт судово - психіатричного експерта №688 від 15.10.2014 року. Також добавив, що під час тих подій у ОСОБА_9 відбулося звуження свідомості і міг сприйняти дану ситуацію об'єктивно образливою. Цьому також передувало факт сварки з дружиною. В стані афекту у людини появляється надмірна сила. За своїм психічним станом ОСОБА_9 міг керувати своїми діями, а стан емоційного напруження обмежував можливість контролювати свої дії, тобто він був в стані фізіологічного афекту.
Аналізуючи дані висновку комплексної психолого - психіатничної експертизи, суд приходить до переконання, що даний висновок грунтується на матеріалах справи та обставинах, які мали місце в дійсності та приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_9 під час вчинення інкримінованого йому злочину перебував у стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок тяжкої образи з боку потерпілого. Підстав не довіряти висновку комплексної психолого - психіатричної експертизи у суду немає.
Даний висновок аргументований з наукової точки зору і суд приймає його до уваги, як належний доказ.
Згідно ч. 10 ст. 101 КПК України висновок експерта не є обов'язковим для особи або органу, яка здійснює провадження, але незгода з висновком експерта повинна бути вмотивована у відповідних постанові, ухвалі, вироку, що стороною обвинувачення не було виконано.
Статтею 62 Конституції України визначено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 17 КПК України усі сумніви доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Згідно ч. 3 ст. 337 цього Кодексу з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Ураховуючи наведене та оцінивши сукупність доказів у їх взаємозв'язку, суд дійшов до висновку про те, що кваліфікацію дій ОСОБА_9 слід змінити з ч. 1 ст. 115 КК України на ст. 116 КК України, так як він скоїв умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок тяжкої образи з боку потерпілого.
При обранні виду і розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_9 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме вчинив злочин середньої тяжкості, особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, на обліку у лікаря - нарколога та у лікаря - психіатра не знаходиться, позитивно характеризується по місцю проживання, на утриманні має двоє неповнолітніх дітей, які проживають разом з ним, обставини вчинення кримінального правопорушення та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_9 згідно ст. 66 КК України, суд враховує його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування матеріальних збитків потерпілій.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_9 згідно ст. 67 КК України, не встановлено.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_9 слід призначити покарання у виді позбавлення волі, яке є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
Цивільний позов ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди підлягає до часткового відшкодуванню в розмірі 200000 (двісті тисяч) гривень, що відповідає глибині душевних стражданнях, яких потерпіла зазнала у зв'язку із скоєнням даного злочину, характеру правопорушення, вчиненого обвинуваченим, його ступеня вини, а також вимогам розумності і справедливості. Матеріальну шкоду обвинуваченим відшкодовано.
У решті позову про відшкодування моральної шкоди слід відмовити.
З речовими доказами слід поступити у відповідності до ст.. 100 КПК України.
Судових витрат не має.
Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, слід залишити в силі до вступу вироку в законну силу.
Керуючись ст. ст. 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 116 КК України та обрати йому покарання у виді 4 (чотири) роки позбавлення волі.
Початок строку відбуття покарання обчислювати ОСОБА_9 з часу звернення вироку до виконання.
На підставі ч.5 ст. 72 КК України, зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_9 строк попереднього ув'язнення з 22.09.2014 року по 24.09.2014 року та з 13.01.2016 року по 18.02.2016 року.
Відбутий термін покарання з 19.02.2016 року по 01.06.2016 року зарахувати в строк відбуття покарання ОСОБА_9 з розрахунку один день відбуття покарання у Миколаївській виправній колонії №50 у Львівській області за один день позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу відносно ОСОБА_9 залишити попередню - «домашній арешт».
Цивільний позов ОСОБА_6 задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_6 , яка проживає в АДРЕСА_3 , 200000 (двісті тисяч) гривень за спричинення моральної шкоди.
У решті позову про відшкодування моральної шкоди відмовити.
Речові докази: мікрооб'єкти схожі на волосся, відрізок тканини, штани з ременем, пара шкарпеток, труси, джинси, футболка, пара кросівок, змиви з правої і лівої руки потерпілого ОСОБА_11 , зрізи нігтьових пластин з обох рук ОСОБА_9 , сорочку з напівсинтетичної тканини чорного кольору, куртку чорного кольору, недопалок сигарети, пляшку з - під шампанського, три марлеві тампони із змивами РБК, фрагмент килимка, які передані на зберігання в камеру зберігання речових доказів Самбірського МВ ГУМВС України у Львівській області згідно квитанції №00443 від 13.11.2014 року - знищити.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області через Дрогобицький міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3