Справа № 1306/7429/2012
Провадження № 6/442/55/2017
21 лютого 2017 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючої - судді - Хомика А.П.
з участю секретаря Лужецької С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дрогобичі подання Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1, -
Державний виконавець Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_2 за погодженням з начальником ОСОБА_3 звернулася до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - ОСОБА_1. В обґрунтування подання покликається на те, що на виконанні у ВДВС Дрогобицького МРУЮ знаходяться виконавчі листи №1306/7429/2012, видані 22.05.2015 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 -ОСОБА_7 заборгованості в розмірі 179275,00 грн.. Згідно відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України ОСОБА_1 перетнула кордон (виїхала за межі України) 22.08.2015 року. Станом на 20.02.2017 року боржник жодного разу до відділу не з»явилась.
Боржника належним чином було повідомлено про відкриття виконавчого провадження за вказаною постановою рекомендованим листом. Здійснено заходи щодо розшуку мана боржника, однак такі виявились безрезультатними. Боржник не вчиняє жодних дій, спрямованих на виконання рішення.
Державний виконавець на розгляд подання не з'явився.
Відповідно до вимог ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи вищенаведене, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що подання слід задоволити, виходячи з наступних міркувань.
Відповідно дост.377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника-фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.
Відповідно до ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно зі ст.2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Також ст.12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст.313 Цивільного кодексу України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.
Це право віднесено у Цивільному кодексі України до особистих немайнових прав фізичної особи (кн. друга ЦК), а саме - до особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи (гл. 21 кн. другої ЦК). Відповідно до ч. 3 ст. 269 ЦК особисті немайнові права тісно пов'язані з фізичною особою. Фізична особа не може відмовитись від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав.
Встановлено, що на примусовому виконанні у Дрогобицькому міськрайонному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області знаходяться виконавчі листи №1306/7429/2012, видані 22.05.2015 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 -ОСОБА_7 вартості ? ідеальної частини житлового будинку на вул. Козацька,9, м. Дрогобичі Львівської області в розмірі 179275,00 грн..
З приводу таких виконавчих листів відкрито виконавче провадження, надано можливість добровільно виконати рішення суду в термін до 29.07.2015 року, про що належним чином повідомлено боржника за двома відомими виконавцю адресами, про що свідчить поштова кореспонденція.
Станом на момент звернення з поданням вказане рішення суду не виконується.
Згідно довідки Бистрицької сільської ради Дрогобицького району Львівської області від 25.01.2017 року №42, ОСОБА_1 зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_1.
Було проведено ряд виконавчих дій, зокрема 23.09.2015 року державним виконавцем описано та арештовано майно, яке належить боржнику на праві приватної власності, а саме будинок, який знаходиться в с. Ортиничі, вул. Озерна,26 Дрогобицького району Львівської області.
01.11.2016 року державним виконавцем скеровано пакет документів для передачі описаного та арештованого майна на реалізацію.
25.01.2017 року державний виконавець звернувся з вимогою до Дрогобицької районної державної адміністрації про надання дозволу на реалізацію нерухомого майна, а саме будинку, що в с. Ортиничі, вул. Озерна,26 Дрогобицького району Львівської області.
Разом з тим, згідно відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 27.04.2016 року на №7206/44/01-2016 року, ОСОБА_1 перетнула кордон (виїхала за межі України) 22.08.2015 року.
Згідно п. 5 ч.1, ч. 2 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням - до виконання зобов'язання.
Відповідно до Судової практики щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України Верховного суду України від 01.02.2013 року ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об'єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак, воно може мати й принципово інше походження, суб'єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.
Критерій достатності вжитих боржником з метою належного виконання зобов'язання заходів визначається судом.
Поняття "ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що державним виконавцем вчинено достатньо виконавчих дій, та надано суду докази на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов'язань і відомостей про обізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання; також враховуючи те, що боржник перетнула кордон, виїхала за межі України, саме після відкриття виконавчого провадження, те, що дії державного виконавця з приводу виконання судового рішення не оскаржені, з заявами про неможливість виконання рішення суду боржник не зверталася, тому подання слід задоволити.
Керуючись ст. ст. 217, 209, 210, 377-1 ЦПК України, суд -
Подання Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1, - задоволити.
Тимчасово обмежити громадянина України - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстровану за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 у праві виїзду за межі України до моменту фактичного виконання виконавчих листів №1306/7429/2012, виданих 22.05.2015 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8 вартості ? ідеальної частини житлового будинку на вул. Козацька,9, м. Дрогобичі Львівської області в розмірі 179275,00 грн..
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя Хомик А.П.