Справа № 214/5503/16-а
2-а/214/33/17
Іменем України
22 лютого 2017 року м. Кривий Ріг
Саксаганський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Хомініч С.В.,
за участю секретаря - Соколовської Т.О.,
позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського патрульної поліції Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого сержанта поліції ОСОБА_2 про визнання постанови про адміністративне правопорушення незаконною, суд, -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати незаконною та скасувати постанову серія БР №248197 від 14.09.2016, винесену поліцейським ПП КВП ГУНП в Дніпропетровській області старшим сержантом поліції ОСОБА_2, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
На обґрунтування своїх вимог зазначив, що 14.09.2016 він керував автомобілем НОМЕР_1 в м. Кривий Ріг рухався по вул. Ракітіна та проїхав перехрестя з вулиці Ракітіна на вул. ОСОБА_3. Фактично на час виїзду на перехрестя горів не червоний, а зелений сигнал світлофору, так як ним рух вже було розпочато, він був змушений завершити маневр автомобіля, як це передбачено п. 16.8 ПДР України, з метою уникнення аварійної ситуації на дорозі. Але був зупинений інспектором патрульної поліції ОСОБА_2 Після зупинення останній пояснив причину зупинення, що він проїхав перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора чим порушив вимоги п. 8.7.3 (е) Правил дорожнього руху України, а саме: червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух. Вважає постанову, що оскаржує незаконною і накладення стягнення неправомірним, оскільки працівник поліції не прийняв до уваги його заперечення щодо належного виконання ним Правил дорожнього руху. При винесенні постанови інспектор поліції не дав належної оцінки і не вжив всіх заходів для всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи. У зв'язку з чим просив скасувати зазначену постанову.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та наполягав на їх задоволенні, пояснив, що він їхав зі сторони «Сухої балки». При переїзді перехрестя проїхав на зелений сигнал світлофора, бачив, що до загорання жовтого залишилось 3 секунди, це було видно на світлофорі. Завершував маневр на зелене світло. Відеозапис дивився з працівниками УПП на місці, де було видно світлофор на зустрічній смузі, який горів зеленим сигналом, коли автомобіль переїжджав перехрестя. Інших транспортних засобів не було. Нікому не заважав. Аварійної ситуації не створював.
Відповідач до судового засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про вручення повістки про виклик до суду. За таких підстав, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача.
Вислухавши думку позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи та інтереси.
Положення ст. 6 КАС України є реалізацією ч. 1 ст. 55 Конституції України, що, визначає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, у разі, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі серії БР №248197 від 14.09.2016 поліцейським ПП КВП ГУНП в Дніпропетровській області старшим сержантом поліції ОСОБА_2 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 425 грн. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, за обставин, що 14.09.2016 о 11 год. 50 хв. він керував транспортним засобом ЗАЗ 16022 номерний знак НОМЕР_2, в м. Кривий Ріг проїхав перехрестя з вул.. Ракітіна на вул. ОСОБА_3 на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3 (е) Правил дорожнього руху України (а.с. 5).
Як вбачається з позову він вказує на безпідставність накладення на нього адміністративного стягнення та порушення відповідачем порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки він проїхав на миготливий зелений, а не червоний сигнал світлофора.
За приписами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, у тому числі, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов'язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
З пояснень наданих позивачем в судовому засіданні вбачається, що позивач проїхав перехрестя на зелений сигнал світлофора, а коли загорівся червоний, його автомобіль був за межами перехрестя.
Як вбачається з матеріалів справи, жодних доказів на підтвердження обставини скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП (порушення вимог дорожніх знаків) відповідачем суду не надано.
Статтею 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, суд вважає, що в судовому засіданні знайшли своє підтвердження доводи позивача про протиправність постанови відповідача, доказів протилежного відповідачем суду не надано, всі доводи викладені в запереченні відповідача є голослівними і нічим не підтверджені, при цьому доданий до заперечення диск з відеозаписом вчинення адміністративного правопорушення не є таким доказом, оскільки при його відтворенні підтвердилися покази позивача.
Враховуючи викладене суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню і постанова відповідача підлягає скасуванню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 251, 252, 280 КУпАП, ст.ст. 2, 71, 128, 160, 163 КАС України, суд, -
Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського патрульної поліції Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого сержанта поліції ОСОБА_2 про визнання постанови про адміністративне правопорушення незаконною.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії БР №248197 від 14 вересня 2016 року, винесену поліцейським ПП КВП ГУНП в Дніпропетровській області старшим сержантом поліції ОСОБА_2, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 425 грн. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП - скасувати.
Апеляційну скаргу може бути подано протягом десяти з дня отримання копії постанови до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту отримання її копії через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку, передбаченому ст.186 КАС України.
Повний текст постанови складено 27 лютого 2017 року.
Суддя Хомініч С.В.