Дата документу Справа №
Єдиний унікальний № 801/8572/2012 Головуючий у 1 інстанції: Черткова Н.І.
Провадження № 22-ц/778/407/17 Суддя-доповідач: Подліянова Г.С.
01 березня 2017 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого Подліянової Г.С.,
суддів: Дашковської А.В.,
Кримської О.М.,
секретар Путій Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 08 серпня 2016 року про залишення без розгляду скарги ОСОБА_3 на дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області Бородіної Юлії Олександрівни , заінтересована особа Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі територіально відокремленого без балансового відділення №10007/0339 філії - Запорізьке обласне управління акціонерного товариства «Ощадбанк» щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ,-
В лютому 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду із скаргою на дії старшого державного виконавця ВДВС Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області Бородіної Ю.О щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 15.01.2016 року.
В обґрунтування скарги зазначає, що рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 05.03.2013 року було задоволено позов ПАТ « Державний ощадний банк України» щодо звернення стягнення на предмет іпотеки та відмовлено в частині позовних вимог про виселення ОСОБА_3 та неповнолітньої доньки ОСОБА_5
Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 11 березня 2014 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог Банку про виселення скасовано та ухвалено нове рішення, яким виселено ОСОБА_3 разом з неповнолітньою дочкою ОСОБА_5 з житлового приміщення - двокімнатної квартири АДРЕСА_1.
На виконання зазначеного рішення державним виконавцем ВДВС Бердянського міськрайонного управління юстиції було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 801/8572\2012 виданим 18.04.2014 року.
Просила визнати дії старшого державного виконавця Бородіної Ю.О. щодо винесення вищезазначеної постанови протиправними та скасувати її.
Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 08 серпня липня 2016 року скаргу ОСОБА_3 залишено без розгляду з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи просить скасувати ухвалу суду та передати справу до суду першої інстанції на новий розгляд.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 311 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
За частиною першою статті 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Згідно зі ст. 386 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю заявника і державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржується.
З матеріалів справи вбачається, що підставою для залишення позовної заяви без розгляду суд першої інстанції визначив 3 ст. 169 ЦПК України та п.3 ч.1. ст.207 ЦПК України.
Згідно ч. 3 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Суд першої інстанції не звернув належної уваги, що вказані норми процесуального права надають суду право залишення позовної заяви без розгляду в разі, якщо позивач повідомлений належним чином.
Порядок вручення судової повістки про виклик та наявності відомостей, що підтверджують належне повідомлення особи про час і місце судового засідання встановлений ст.ст.74-76 ЦПК України.
В оскаржуваний ухвалі суд першої інстанції послався на ту обставину, що позивач належним чином повідомлений про час і місце судового засідання (21.07.2016 року та 08.08.2016 року) у судове засідання не з'явився без поважних причин, від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Під час апеляційного розгляду справи вказана обставина свого підтвердження не знайшла.
У матеріалах справи міститься поштове повідомлення з якого вбачається, що судова повістка про виклик в судове засідання на 21.07.2016 року не була вручена ОСОБА_3 та повернулася за закінченням терміну зберігання ( а.с. 74 т. 3 ).
Згідно поштового повідомлення вбачається, що судова повістка про виклик в судове засідання на 08.08.2016 року також не була вручена ОСОБА_3 та повернулася за закінченням терміну зберігання ( а.с. 85 т. 3), а отже не є належним повідомленням останньої ( а.с. 85)
Відповідно, є встановленим, що суд не мав відомостей щодо належного повідомлення заявника про час і місце судового засідання 21.07.2016 року та 08.08.2016 року, коли постановлено оскаржену ухвалу.
Вказана обставина виключає можливість погодитися з ухвалою суду першої інстанції, яка за умови відсутності передбачених ЦПК України відомостей про належне повідомлення заявника про час і місце розгляду справи, є такою, що ухвалена без дотримання вимог п.3 ч.1 ст. 207 ЦПК України.
У суду не було передбачених п.3 ч.1 ст. 207 ЦПК України підстав для залишення скарги без розгляду, оскільки встановлена лише обставина повторної неявки ОСОБА_3 за відсутності підтвердження про належне її повідомлення про час і місце судового засідання.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що судові повістки, про виклик ОСОБА_3 до суду 21.07.2016 та 08.08.2016 року видані судом представнику іншої сторони - ПАТ «Державний ощадний банк України» (Т.-3 а.с.79, 83), який є заінтересованою особою, скаржник в апеляційній скарзі заперечує факт вручення йому судової повістки представником банку та відмову від її отримання.
Враховуючи встановлені обставини, не можна вважати, що суд першої інстанції дотримався вимог щодо належного повідомлення скаржника про час та місце розгляду справи відповідно до вимог ст. ст. 74 -76 ЦПК України, чим, окрім іншого, порушено і вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про доступ до правосуддя, тому оскаржувана ухвала суду відповідно до вимог ст.311 ЦПК України підлягає скасуванню, а справа - поверненню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 311-313, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 08 серпня 2016 року у цій справі скасувати справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий Судді: