Справа № 461/1098/17
Провадження № 1-кп/461/217/17
02.03.2017 року м.Львів
Галицький районний суд м.Львова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України -
до Галицького районного суду м. Львова надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 , внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016140000000642 від 09.06.2016 року, згідно якого ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор наполягав на призначенні справи до судового розгляду.
Обвинуваченим ОСОБА_5 та його захисником в підготовчому судовому засіданні заявлено клопотання про повернення обвинувального акту в кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 . Дане клопотання мотивують тим, що прокурором, в порушення вимог ст.291 КПК України, належним чином не викладено формулювання обвинувачення, а саме з такого вбачаються суперечності, не зрозуміло, коли саме обвинувачений отримав неправомірну вигоду та від кого саме. Зазначають, що в заголовку обвинувального акту вказана невірна стаття Кримінального кодексу України, за якою обвинувачується ОСОБА_5 , у зв'язку з чим зазначена невірна кримінально-правова кваліфікація. Також обвинувачений стверджує, що реєстр досудового розслідування не відповідає вимогам КПК України. Відтак, обвинувачений та захисник вважають неможливим призначити розгляд кримінального провадження у судовому засіданні у зв'язку з невиконанням стороною обвинувачення вимог щодо складення обвинувального акту.
Вислухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд дійшов висновку, що такий у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 , якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України та підлягає поверненню прокурору з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам ст.291 КПК України, зокрема обвинувальний акт не містить викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими.
Відповідно до вимог п.5 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити , зокрема найменування кримінального провадження, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Фактичними обставинами кримінального правопорушення вважаються час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення, вид та розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
Судом встановлено, що в найменуванні обвинувального акту зазначається, що такий складено відносно ОСОБА_5 за ч.3 ст.366 КК України. Однак, у мотивувальній частині даного обвинувального акту зазначається, що 13.12.2016 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
Таким чином, назва обвинувального акту суперечить кінцевому формулюванню обвинувачення, тобто у такому вказано номер статті Кримінального кодексу України, яка не відповідає змісту пред'явленого ОСОБА_5 обвинувачення.
Окрім того, з обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_5 09.06.2016 року висловив вимогу ОСОБА_6 щодо надання йому неправомірної вигоди у розмірі 450 доларів США (згідно курсу валют НБУ станом на 10.06.2016 року становить 11250,00 гривень). В цей же день за допомогою старости групи, у якій навчалась ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 отримав неправомірну вигоду.
Однак, суд зазначає, що у мотивувальній частині обвинувального акту містяться суперечності, які неможливо усунути під час судового розгляду справи, а саме: не конкретизовано, якого саме числа ОСОБА_5 отримав неправомірну вигоду, 09.06.2016 року чи 10.06.2016 року; є незрозумілим, чому орган досудового розслідування визначав курс валют станом на 10.06.2016 року, а не станом на 09.06.2016 року; з обвинувального акту не зрозуміло, хто саме отримав від ОСОБА_6 неправомірну вигоду, ОСОБА_5 чи староста групи ОСОБА_7 ; не встановлено також, чи передав ОСОБА_7 грошові кошти ОСОБА_5 .
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що всупереч вимогам ст.291 КПК України обвинувальний акт не містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, у зв'язку з чим неможливо встановити чи досліджувалась належним чином об'єктивна та суб'єктивна сторони інкримінованого обвинуваченим кримінального правопорушення, не конкретизовано спосіб і механізм скоєння кримінального правопорушення.
Як зазначалось вище, відповідно до ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити, крім іншого такі відомості: найменування кримінального провадження; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
А відповідно до вимог ст.91 КПК України, серед обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зазначені: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, що є обов'язковими й для ухвалення вироку відповідно до вимог ст.ст. 370, 374 КПК України.
В порушення зазначених вимог обвинувальний акт не відповідає таким.
Приймаючи до уваги засаду кримінального провадження законності, що передбачена ст.9 КПК України, недотримання будь-яких імперативних вимог щодо змісту обвинувального акту, в тому числі щодо чіткого формулювання обвинувачення та викладу конкретних фактичних обставин кримінального правопорушення є підставою для визнання його таким, що він не відповідає вимогам КПК України. Кожен злочин має безліч ознак, однак далеко не всі вони враховуються при кваліфікації. При кваліфікації необхідно в конкретному діянні встановити ті юридично значущі об'єктивні і суб'єктивні ознаки, що входять до складу конкретного вчиненого злочину. При цьому склад утворює тільки вся сукупність передбачених законом ознак. Відсутність хоча б однієї з необхідних ознак свідчить про відсутність у діянні особи складу конкретного злочину.
Окрім того, суд зазначає, що згідно ст.ст.337, 338 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, прокурор вправі змінити обвинувачення, у вчиненні якого обвинувачується особа, а відповідно до положень ст.110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.
З урахуванням засади змагальності кримінального провадження, суд позбавлений можливості призначити судовий розгляд за цим обвинувальним актом, складеним з порушеннями вимог п.5 ч.2 ст.291 КПК України щодо чіткого формулювання обвинувачення та викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, оскільки не зрозуміло від якого обвинувачення необхідно захищатися. Статтею 338 КПК України передбачена можливість зміни обвинувачення, у тому числі з метою зміни правової кваліфікації, однак це є правом прокурора, а не обов'язком, а відповідно до ч.3 ст.26 КПК України, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що внесені на його розгляд сторонами та віднесені до його компетенції цим Кодексом. Тому, з урахуванням того, що в силу ст.22 КПК України підтримання державного обвинувачення в суді здійснюється лише прокурором, і без зазначення в обвинувальному акті чіткого формулювання обвинувачення та викладу конкретних фактичних обставин кримінального правопорушення, суд буде позбавлений можливості виконати вимоги ст.337 КПК України щодо меж судового розгляду.
Аналізуючи зміст ст.291 КПК України, обвинувальний акт та додані до нього документи в сукупності мають бути складені з дотриманням вимог КПК України, для можливості призначення судового розгляду.
Отже, вказані порушення при складанні обвинувального акту безпосередньо підтверджують порушення вимог ст.ст.91, 291 КПК України, а відповідно заявлене обвинуваченим та його захисником клопотання щодо повернення обвинувального акту прокурору у зв'язку з невиконанням вимог закону знайшло своє підтвердження в підготовчому судовому засіданні.
Суд вважає, що обвинувальний акт складено не відповідно до норм КПК України та дійшов висновку, що усунути невідповідність обвинувального акту вимогам КПК України можливо лише шляхом повернення його прокурору з метою усунення недоліків обвинувального акту.
Окрім того, суд не приймає доводи обвинуваченого про те, що обвинувальний акт підлягає також поверненню у зв'язку з тим, що реєстр матеріалів досудового розслідування не відповідає вимогам ст.109 КПК України, оскільки відповідно до п.3 ч.3 ст.314 КПК України повертається обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам ст.291 цього Кодексу, а не реєстр матеріалів досудового розслідування.
Пунктом 3 ч.3 ст.314 КПК України визначено, що в підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти таке рішення: повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.
Наведені істотні порушення вимог КПК України не дають суду підстав для призначення до судового розгляду обвинувального акту в кримінальному провадженні, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016140000000642 від 09.06.2016 року, відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, у зв'язку з чим вказаний обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору для усунення зазначених недоліків.
Керуючись ст.ст.291, 314, 376, 392 КПК України, суд -
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, який внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016140000000642 від 09.06.2016 року, відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України повернути прокурору Прокуратури Львівської області для усунення недоліків.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Львівської області протягом семи днів з дня її оголошення через Галицький районний суд м.Львова.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1