ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
01 березня 2017 року № 826/16466/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Балась Т.П., суддів Літвінової А.В., Мазур А.С. , розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Національного банку України
до Міністерства юстиції України в особі відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби
Треті особи1) Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Союз»; 2) ОСОБА_2
провизнання протиправним та скасування рішень
Національний банк України звернувся до суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Артемчука Тараса Володимировича від 11.10.2016 ВП № 52407064 про стягнення виконавчого збору та про визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Артемчука Тараса Володимировича від 09.11.2016 ВП № 52407064 про накладення штрафу.
В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на Конституцію України, закони України «Про Національний банк України», «Про банки і банківську діяльність», «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», «Про виконавче провадження» та зазначає, що з метою виконання рішення суду позивач звернувся до суду із заявою про встановлення способу виконання постанови, про що було повідомлено відповідача, проте державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору та про накладання штрафу з порушенням норм Закону України «Про виконавче провадження» у редакції, чинній з 05.10.2016 року.
Відповідач проти позову заперечив з огляду на положення Закону України «Про виконавче провадження» та вказав на сплив строку для добровільного виконання рішення суду Національним банком України.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Союз» проти задоволення позовних вимог заперечив, зазначивши, що Національний банк України наділений відповідними повноваженнями щодо добровільного виконання рішення суду, а рішення, прийняті державним виконавцем, є такими, що відповідають чинному законодавству про виконавче провадження.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 підтримав позицію відповідача та вказав на затягування Національним банком України виконання рішення суду та відсутність перешкод для його виконання.
В судовому засіданні 01 березня 2017 року судом ухвалено продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України враховуючи неприбуття в судове засідання представника відповідача.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких грунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
11 жовтня 2016 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Артемчуком Тарасом Володимировичем у виконавчому провадженні № 52407064 прийнято постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 2040 грн.
9 листопада 2016 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Артемчуком Тарасом Володимировичем у виконавчому провадженні № 52407064 прийнято постанову про накладення штрафу на боржника - Національний банк України у розмірі 5100 грн. за невиконання без поважних причин постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.07.2016 року № 826/7833/16.
Як вбачається з матеріалів справи, виконавче провадження № 52407064 відкрито 3 жовтня 2016 року за виконавчим листом, виданим 20.09.2016 року Київським апеляційним адміністративним судом у справі № 826/7833/16, яким встановлено наступне:
«Зобов'язати Національний банк України (в особі його відповідальних осіб до повноважень яких, буде відноситься вчинення відповідних дій) відновити функціонування ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "СОЮЗ" в якості діючої банківської установи, в т.ч., але не виключно відновити функціонування кореспондентського рахунку АТ "КБ "СОЮЗ" в НБУ, відновити АТ "КБ "СОЮЗ" в якості учасника системи електронних платежів (СЕП), відновити АТ "КБ "СОЮЗ" в якості абонента системи електронної пошти НБУ, відновити роботу АТ "КБ "СОЮЗ" у всіх інформаційних задачах НБУ до яких банк був підключений раніше, а саме: система підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку України Національного банку України "VAL-CLI"; інформаційно-довідкова система з купівлі та продажу кредитних ресурсів у національній валюті на міжбанківському кредитному ринку "КредІнфо2"; система розміщення та кількісного обігу депозитних сертифікатів Національного банку України "СЕРТЛАЙН2"; система обслуговування обігу державних облігацій України та облігацій внутрішніх місцевих позик "ОВДП-онлайн2"; система автоматизації здійснення Національного банку України реєстрації договорів резидентів-позичальників про отримання кредитів в іноземній валюті від нерезидентів-кредиторів "Реєстр договорів з нерезидентами 2"; програмний продукт депозитарного обліку "Модуль зберігача" Публічне акціонерне товариство "Національний депозитарій України"; АРМ "Заявка"; АРМ "Статзвiтнiсть"; Єдина інформаційна система "Реєстр позичальників", відновити інформаційний обмін АТ "КБ "СОЮЗ" з державними установами, а саме: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб; Державна митна служба; Державний комітет фінансового моніторингу, дозволити усі початкові платежі банку АТ "КБ "СОЮЗ" у системі електронних платежів (СЕП) та відновити роботу АТ "КБ "СОЮЗ" у системі обміну інформацією та виконання платежів SWIFT, повідомити усі банки про відновлення роботи АТ "КБ "СОЮЗ" у зазначених вище системах.
Зобов'язати НБУ в порядку встановленому чинним законодавством України та/або нормативними актами НБУ (в особі його відповідальних осіб до повноважень яких буде відноситься вчинення відповідних дій) відновити інформацію про ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "СОЮЗ" як діючу банківську установу (в т.ч., але не виключно - шляхом, розміщення зазначеної інформації на сторінці Офіційного інтернет-представництва Національного банку України, включаючи розміщення такої інформації у відповідному розділі, в якому відображається Довідник діючих банківських установ України).».
Стягувачем за виконавчим листом є ОСОБА_2.
Вирішуючи спірні правовідносини сторін суд виходить з наступного.
5 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України від 02.06.2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження», яким встановлено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження.
Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону (пункти 5-7 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення»).
Отже доводи позивача щодо порушення відповідачем норм Закону України «Про виконавче провадження», який набрав чинності 05.10.2016 року, судом до уваги не приймаються, оскільки виконавчі дії розпочато 03.10.2016 року, тобто до набрання чинності наведеним нормативно-правовим актом.
З приводу доводів Національного банку України щодо неодноразового звернення до державного виконавця з приводу неможливості виконати рішення суду у добровільному порядку та звернення до суду із заявою про встановлення способу виконання постанови суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Закону України від 21.04.1999 № 606-XIV «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на час відкриття виконавчого провадження, далі - Закон № 606-XIV) державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення тощо.
Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом (стаття 25 Закону № 606-XIV).
Як вбачається з матеріалів справи, у постанові про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем дотримано вимог законодавства, надано боржнику строк до семі днів з моменту винесення постанови для самостійного виконання рішення суду та попереджено про стягнення виконавчого збору та витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.
Суду пред'явлено докази надіслання на поштову адресу та електронну адресу боржника, а також факсимільним зв'язком постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження 03.10.2016 року.
Отже строк для самостійного виконання рішення суду сплинув 11.10.2016 року.
11 жовтня 2016 року державним виконавцем складено акт про неможливість отримати від боржника інформацію щодо виконання рішення суду та винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 2040 грн. При цьому, державним виконавцем у постанові вказано про дію норм пункту 7 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», що набрав чинності 05.10.2016 року.
Тобто, боржник був обізнаний про виконавче провадження, строк для добровільного виконання рішення суду та про дію нормативно-правових актів, які регулюють виконавче провадження в Україні.
Постанова про стягнення виконавчого збору надіслана на адресу позивача 12.10.2016 року поштою, факсимільним зв'язком та направлена на електронну адресу НБУ.
У разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи.
Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом (стаття 28 Закону № 606-XIV).
Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність винесення державним виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору.
Щодо доводів позивача в частині визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця від 09.11.2016 року про накладення штрафу на боржника, суд зазначає наступне.
Статтею 89 Закону № 606-XIV передбачено відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі у вигляді накладення штрафу.
На час розгляду даної справи в суді рішення суду боржником не виконано.
Разом з тим, боржником та державним виконавцем були вчинені певні заходи щодо можливості виконати рішення суду.
Так, 12.10.2016 року від боржника надійшло клопотання про зупинення виконавчого провадження з посиланням на пункт 1 частини першої статті 38 Закону України «Про виконавче провадження» з метою надіслання державним виконавцем заяви до суду про роз'яснення рішення суду та надано копію заяви НБУ до суду з метою встановлення способу виконання постанови окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 826/7833/16.
Також в матеріалах виконавчого провадження наявна ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.09.2016 року у справі № 826/7833/16, якою у задоволенні заяви Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про роз'яснення рішення суду та про встановлення способу і порядку виконання постанови суду відмовлено. Крім того, стягувачем надано копії листів, якими Голова правління ПАТ «Комерційний банк «Союз» звертався до НБУ щодо вирішення питань, які виникають під час виконання рішення суду, доказів отримання відповіді на листування у суду відсутні.
12.10.2016 року державним виконавцем прийнято вимогу № 20.1-424/14, якою зобов'язано боржника виконати рішення суду або надати письмові пояснення щодо причин неможливості такого виконання. Також державним виконавцем попереджено про відповідальність боржника.
18.10.2016 року боржник звернувся до апеляційного суду із заявою про відстрочку виконання рішення суду.
24.10.2016 року Національним банком України надані письмові пояснення від 21.10.2016 року щодо поважності причин невиконання судового рішення та заява про встановлення способу виконання рішення суду.
24.10.2016 року державним виконавцем прийнято постанову про відкладення проведення виконавчих дій до 31.10.2016 року та зобов'язано боржника у цей же строк надати копію Регламенту Правління НБУ та пояснення, оскільки боржником не вказано які саме дії перешкоджають йому виконати рішення суду у спосіб, встановлений судом, - шляхом прийняття акту індивідуальної дії.
У той же день зазначена постанова надіслана на адресу Національного банку України.
27.10.2016 року до відповідача надійшла копія позовної заяви НБУ про оскарження постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору.
31.10.2016 року від боржника на адресу державного виконавця надійшли пояснення щодо поважності причин невиконання рішення суду та заява про відкладення виконавчих дій до розгляду заяви банку про встановлення способу виконання судового рішення. Крім того, боржником надіслано документи на вимогу державного виконавця. Розгляд заяви про встановлення способу виконання рішення суду призначений судом на 15.02.2016 року.
Також протягом жовтня - на початку листопада 2016 року до державного виконавця надходили листи від ПАТ «Комерційний банк «Союз» та ОСОБА_2 щодо ухилення Національного банку України від виконання рішення суду, щодо витребування певних документів від боржника тощо з метою подальшого виконання рішення суду.
09.11.2016 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Артемчуком Т.В. прийнято постанову про накладення штрафу на Національний банк України у розмірі 5100 грн. відповідно до статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII (у новій редакції). При цьому, у постанові державним виконавцем відмовлено у відкладенні виконавчих дій з посиланням на постанову суду, де детально розписано дії, які має вчинити боржник.
Відповідно до статті 1 Закону № 606-XIV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
У наведених нормативно-правових актах відсутнє визначення поняття «виконавча дія», проте зі змісту законів та визначення «виконавчого провадження» є зрозумілим, що під виконавчою дією законодавець визначає прийняття рішень та вчинення певних дій державним виконавцем, направлених на виконання рішень судів та інших органів.
Разом з тим, притягнення до відповідальності за невиконання рішення суду та вимог державного виконавця є видом відповідальності, з одного боку, та є дією, направленою на спонукання боржника до виконання рішення суду, з іншого.
З огляду на положення Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1404-VIII постанова про накладення штрафу повинна бути прийнята за нормами Закону № 606-XIV, оскільки рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності Законом № 1404-VIII, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження. Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Враховуючи, що підстави для завершення виконавчого провадження на час прийняття постанови про накладення штрафу відсутні, суд приходить до висновку про помилкове застосування відповідачем відповідальності згідно умов статті 75 Закону № 1404-VIII.
Таким чином, позов в частині визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу підлягає задоволенню.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов є обгрунтованим в частині та таким, що підлягає задоволенню частково.
Керуючись статтями 69-71, 86, 98, 160-163, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Адміністративний позов Національного банку України задовольнити частково.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Артемчука Тараса Володимировича від 09.11.2016 ВП № 52407064 про накладення штрафу.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Присудити з Державного бюджету України на користь Національного банку України понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622).
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Головуючий суддя Т.П. Балась
Судді А.В. Літвінова
А.С. Мазур