Справа № 815/1202/17
03 березня 2017 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бутенко А.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до державного секретаря Міністерства закордонних справ України про визнання протиправними дій, зобов'язання утриматись від розповсюдження інформації, -
До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до державного секретаря Міністерства закордонних справ України про визнання протиправними дій, зобов'язання утриматись від розповсюдження інформації.
Відповідно до вимог статей 105, 106 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначаються ім'я позивача та відповідача, зміст позовних вимог згідно з ч. 4, 5 ст. 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів. До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї по кількості відповідачів, а також документ про сплату судового збору.
Заявник надав позовну заяву з порушенням вказаних вимог КАС України.
Так, ОСОБА_1 подала до суду копію адміністративного позову, а не оригінал, хоча підписана власноруч. При цьому копія неналежної якості (частково текст позову неможливо прочитати),
Відповідно до ч. 1 ст. 105 КАС України, адміністративний позов подається до адміністративного суду у формі письмової позовної заяви.
Згідно з ч. 4 ст. 106 КАС України, позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.
Також слід зазначити, на зворотному боці аркуша копії позовної заяви від руки в оригіналі дописано текст наступного змісту “лист від 07.02.2017 року за підписом Позивача” та зазначено дату “ 27.02.17”, підпис, прізвище, ім'я та по батькові позивача.
При цьому останній рядок лицьової сторони аркушу, на якому міститься копія позовної заяві, останній рядок позову викладено: “ 4. Витребувати докази, про відсутність яких вказано в адмін (з переносом слова)”, тобто текст копії позову на лицьовому боці аркушу та текст, написаний від руки, не мають логічного зв'язку, що дає підстави зробити висновок про те, що підпис позивача на зворотному боці аркушу не є підписом позовної заяви чи засвідченням її копії.
Таким чином, позивачем до суду надано не позовну заяву, а її копію, яка позивачем підписана, що суперечить як вимогам ч.4 ст.106 КАС України, так і порядку звернення до суду, встановленому КАС України.
Згідно з ч. 2 ст.106 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Однак, позивач жодного доказу на підтвердження обставин, викладених нею у позовній заяві, не надала та не зазначила будь-якої причини неможливості самостійно їх подати.
Крім того, у позовній заяві міститься клопотання про витребування доказів, проте фотокопія позову містить лише половину цього клопотання без зазначення переліку доказів, які позивач просить витребувати та причини неможливості їх самостійного надання до суду.
Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Суд сприяє вказаному обов'язку сторони лише якщо сторона не може самостійно надати докази з зазначенням причин неможливості їх надання, що співвідноситься зі ст.106 КАС України щодо вимог до позовної заяви. Проте позивач не навів жодного обґрунтування з наданням відповідних доказів щодо неможливості виконати свій обов'язок (копії запитів, звернень до відповідних установ, їх відповіді на вказані запити, звернення).
Також, у позовній заяви позивач заявила клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання цього позову, посилаючись на непоновлення на роботі та щомісячний розмір пенсії 1727грн.
Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом “Про судовий збір”, ст.88 КАС України.
Єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Заявлючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, позивач не надає доказів на підтвердження зазначених в ньому обставин, тому суд вважає, що клопотання не підлягає задоволенню.
У свою чергу, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду позов. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Крім того, невмотивоване звільнення від сплати судового збору утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення до суду за захистом. Адже, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 КАС України одним із принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є принцип рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Підпунктом 1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову не майнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з абзацем 4 статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2017 рік”, з 1 січня 2017 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу з розрахунку на місяць у розмірі 1600 гривень.
Таким чином, ставка судового збору за подання фізичною особою до суду адміністративного позову не майнового характеру становить 640 грн.
Відповідно до абз.2 ч.3 ст.6 Закону України “Про судовий збір”, у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Отже, оскільки позивачем заявлено у позові дві немайнові вимоги, позивач має сплатити судовий збір у розмірі 1280 грн. (640 х 2 = 1280).
Відповідно до ст. 108 КАС України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
При таких обставинах позов повинен бути залишений без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків.
Виявлені недоліки мають бути усунені шляхом надання до суду доказів, а саме: оформленого адміністративного позову, докази в обґрунтування позовних вимог або обґрунтоване клопотання про витребування таких доказів; копію позовної заяви з додатками для відповідача; докази, що підтверджують сплату судового збору відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст. ст. 7-14, 105, 106, 108, 160, 165, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до державного секретаря Міністерства закордонних справ України про визнання протиправними дій, зобов'язання утриматись від розповсюдження інформації - залишити без руху.
Надати заявнику строк для усунення недоліків позовної заяви протягом трьох днів з моменту отримання копії ухвали суду.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові з усіма доданими до неї документами.
Ухвалу може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Одеського окружного адміністративного суду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали
Суддя: Бутенко А.В.