Справа № 203/5042/16-ц
2/0203/244/2017
03 березня 2017 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - Казака С.Ю.
при секретарі - Булеці А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та збитків за договором про фінансовий лізинг,-
Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що 05.08.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про фінансовий лізинг №00008034, за умовами якого позивач зобов'язався передати у розпорядження відповідачки транспортний засіб VW Polo A5 1.4 I Benzin, 2013 р.в., а відповідачка зобов'язалась прийняти об'єкт лізингу і сплатити суму коштів за договором, шляхом здійснення платежів відповідно до договору та згідно графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів, що становить невід'ємну частину договору, на загальну суму, що становить еквівалент у гривні 19035 доларів США, не враховуючи авансового платежу на суму, що становить еквівалент 2855,25 доларів США. Починаючи з квітня 2015 року відповідачка перестала виконувати свої зобов'язання за договором, в зв'язку з чим ї неодноразово направлялись нагадування про несплату від 04.03.2015 року, 18.03.2015 року, 03.04.2015 року, 20.04.2015 року, 05.05.2015 року. Разом із третім нагадуванням відповідачці було направлено вимогу про сплату заборгованості за договором, повернення об'єкту лізингу та повідомлення про відмову від договору від 05.05.2015 року. Посилаючись на те, що відповідачка в зазначені строки не виконала свої зобов'язання зі сплати заборгованості та повернення об'єкту лізингу, розірвання договору відповідно до умов п.12.13 договору, позивач просив суд стягнути з відповідачки ОСОБА_1 заборгованість за договором в розмірі 107569 грн. 73 коп., що складається з плати за фактичне користування об'єктом лізингу в розмірі 45631 грн. 26 коп. та збитків в розмірі 61938 грн. 47 коп.
В наданому до суду клопотанні представник позивача просив проводити судове засідання, призначене на 03.03.2017 року без його участі.
Відповідачка на неодноразові виклики до суду не з'явилась, про поважність причин своєї неявки не повідомила.
В зв'язку з цим, судом у відповідності до ст.ст.158,169,197 ЦПК України було ухвалено про розгляд справи по суті за відсутності сторін та без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Перевіривши доводи позовної заяви, дослідивши надані позивачем до заяви на підтвердження позовних вимог письмові докази, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 05.08.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про фінансовий лізинг №00008034, за умовами якого позивач зобов'язався передати у розпорядження відповідачки транспортний засіб VW Polo A5 1.4 I Benzin, 2013 р.в., а відповідачка зобов'язалась прийняти об'єкт лізингу і сплатити суму коштів за договором, шляхом здійснення платежів відповідно до договору та згідно графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів, що становить невід'ємну частину договору, на загальну суму, що становить еквівалент у гривні 19035 доларів США, не враховуючи авансового платежу на суму, що становить еквівалент 2855,25 доларів США.
Починаючи з квітня 2015 року відповідачка перестала виконувати свої зобов'язання за договором, в зв'язку з чим ї неодноразово направлялись нагадування про несплату. Посилаючись на те, що відповідачка в зазначені строки не виконала свої зобов'язання зі сплати заборгованості та повернення об'єкту лізингу, розірвання договору відповідно до умов п.12.13 договору, позивач просив суд стягнути з відповідачки ОСОБА_1 заборгованість за договором в розмірі 107569 грн. 73 коп., що складається з плати за фактичне користування об'єктом лізингу в розмірі 45631 грн. 26 коп. та збитків в розмірі 61938 грн. 47 коп.
Відповідно до ч.1 ст.806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Частиною 2 ст.806 ЦК України встановлено, що до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.
До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, за своєю правовою природою договір лізингу є змішаним договором та містить елементи договору оренди (найму) та договору купівлі-продажу транспортного засобу, що випливає зі змісту договору відповідно до ст.628 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст.209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.
Згідно ст.799 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі.
Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3,5,6 ст.203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Частиною 1 ст.216 ЦК України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Відповідно до ч.1 ст.220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Як встановлено судом та вбачається з укладеного між сторонами договору про фінансовий лізинг №00008034 від 05.08.2013 року, останній нотаріально посвідчено не було.
Таким чином, в силу зазначених вище положень ЦК України, вказаний договір в силу закону є нікчемним та не створює юридичних наслідків для сторін, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
В зв'язку з цим, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідачки заборгованість за нікчемним договором про фінансовий лізинг заборгованості та збитків в сумі 107569 грн. 73 коп., є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст.88 ЦПК України та в зв'язку з відмовою в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого ним судового збору слід покласти на останнього.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.209,215,216,220,799,806 ЦК України, ст.ст.10,11,27,31,57-60,88,158, 169,197,212-215 ЦПК України, суд -
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та збитків за договором про фінансовий лізинг - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя С.Ю.Казак