Справа № 212/342/17-ц
2/212/1049/17
02 березня 2017 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Зіміна М.В., секретаря судового засідання Борух Ю.К., за участі: представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Кривому Розі Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення моральної шкоди заподіяної ушкодженням здоров'я,-
Позивачка ОСОБА_3 звернулась до суду з даним позовом до приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» в якому зазначає, що вона в період з 21 березня 1990 року по 21 червня 2012 року працювала на підприємстві відповідача машиністом конвеєра 1-3 розрядів, бетонником 3 розряду, дозировником шахти 4 розряду, машиністом ексгаустера 4 розряду. У лютому 2015 року Українським науково-дослідним інститутом промислової медицини йому були встановлені два професійні захворювання: хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої ст. (пиловий бронхіт першої ст., емфізема легень першої ст.). Легенева недостатність першого-другого ст. Радикулопатія нерізко виражена. 28 травня 2015 року на підприємстві відповідача було проведено розслідування по факту її професійних захворювань та складено Акт розслідування хронічних професійних захворювань. За довідкою МСЕК від 19 липня 2016 року їй при повторному переогляді у зв'язку з професійними захворюваннями була встановлена стійка втрата професійної працездатності- 25% без визначення групи інвалідності з переоглядом 01 липня 2018 року. Позивачка зазначає, що у зв'язку із ушкодженням здоров'я через професійні захворювання їй заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичному болі та стражданнях яких вона зазнала та продовжує зазнавати, в зв'язку з професійним захворюванням змінилися її образ та якість життя, розмір моральної шкоди вона оцінює в розмірі 640000,00 грн., які просить стягнути з відповідача.
Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.
Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в позові відмовити, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість вимог позивача, оскільки з боку відповідача не було вчинено ніяких навмисних протиправних дій, та не було штучно створено шкідливих та небезпечних умов праці, які спричинили профзахворювання позивача, такі умови праці є наслідком недосконалості технології розробки корисних копалин відкритим та закритим способом. Крім того зазначив, що протягом роботи на підприємстві відповідача позивач отримувала усі передбачені діючим законодавством пільги, саме за роботу у несприятливих умовах, як компенсацію.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що з 21.03.1990 року до 21.06.2012 року, часу звільнення за власним бажанням, у зв'язку з виходом на пенсію позивач перебувала у трудових відносинах з відповідачем і працювала машиністом конвеєра 1-3 розрядів, бетонником 3 розряду, дозировником шахти 4 розряду, машиністом ексгаустера 4 розряду ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», зазначені обставини підтверджуються копією трудової книжки (а.с.5-7) та не заперечувались сторонами під час розгляду справи.
Згідно медичного висновку лікарсько-експертної комісії Українського науково-дослідного інституту промислової медицини від 10 лютого 2015 року, протокол № 261, ОСОБА_3 встановлені професійні захворювання: хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої ст., емфізема легень першої ст.), група А. ЛН першого-другого ступеня. Радикулопатія L5-S1, нерізко виражена. (а.с.12).
28 травня 2015 року на підприємстві ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» було проведено розслідування причин виникнення хронічних професійних захворювань у ОСОБА_3: хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої ст., емфізема легень першої ст.), група А. ЛН першого-другого ступеня. Радикулопатія L5-S1, нерізко виражена, встановлених Українським науково-дослідним інститутом промислової медицини, про що складено Акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за формою П-4, затвердженого в.о. голови державного санітарного лікаря міста ОСОБА_4, Криворізького та Широківського районів. (а.с.8-11).
Відповідно до п.16 зазначеного Акту, вказано, що професійне захворювання виникло за таких обставин: працюючи на дільниці приготування шихти і огрудкування гірничо-збагачувального комбінату, машиністом ексгаустера, виконувала роботи по обслуговуванню ексгаустера та допоміжного обладнання, димососів, живильних механізмів, шиберних приладів і пневмотраси. При цьому внаслідок недосконалості технології збагачення руди, мавших місце порушень систем вентиляції та режимів експлуатації технологічного обладнання, підпадала під вплив підвищених параметрів аерозолю, переважно фібро генної дії у повітрі робочої зони та незручної робочої пози. Згідно медичного висновку лікарсько-експертної комісії Українського науково-дослідного інституту промислової медицини від 10.02.2015 року протокол № 261 підставою для встановлення професійного характеру захворювання також послужив профмаршрут: 21.03.1990-01.08.1990, 01.10.1991-01.02.1993-машиність конвеєра дільниці приготування шихти фабрики огрудкування Криворізького центрального гірничо-збагачувального комбінату; 01.02.1993-01.02.1996 - дозувальник шихти дільниці приготування шихти фабрики огрудкування Криворізького центрального гірничо-збагачувального комбінату.
Відповідно до п.19 Акту, особи, які порушили законодавство про охорону праці, гігієнічні регламенти і нормативи враховуючи роботу ОСОБА_3 впродовж 21 року 1 місяця в умовах впливу шкідливих виробничих факторів, конкретних посадових осіб, які відповідальні за виникнення професійних захворювань, встановити не можливо. (а.с. 8-11).
Згідно копії Довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12ААА №014608 від 23 липня 2015 року ОСОБА_3 при первинному огляді встановлена стійка втрата працездатності в розмірі 25% без визначення групи інвалідності, з 13 липня 2015 року до 01 серпня 2016, у зв'язку з професійними захворюваннями, з яких 15 %-хронічне обструктивне захворювання легень, 10% - радикулопатія. Визначено потреби у медичній та соціальній допомозі: забезпечення лікарськими засобами, ВМП. (а.с.13).
Згідно копії Довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12ААА №043049 від 19 липня 2016 року ОСОБА_3 при повторному огляді встановлена стійка втрата працездатності в розмірі 25% без визначення групи інвалідності, з 01 серпня 2016 року до 01 серпня 2018, з переоглядом 01 липня 2018 року, у зв'язку з професійними захворюваннями, з яких 15 %-хронічне обструктивне захворювання легень, 10% - радикулопатія. Визначено потреби у медичній та соціальній допомозі: забезпечення лікарськими засобами, ВМП. (а.с.14).
ОСОБА_3 неодноразово знаходилась на стаціонарному лікуванні у зв'язку з професійними захворюванням, що підтверджується виписками - епікризами. (а.с.24,25,26,27-29).
Згідно статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про охорону праці» державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
У відповідності зі ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Згідно до ст. ст. 23, 1167 ЦК України, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві або внаслідок профзахворювання складається, зокрема, у фізичному болі, душевних стражданнях, які він поніс у зв'язку з ушкодженням здоров'я.
Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду №20-рп/2008 від 08.10.2008 року, положеннями пункту 1, абзацу третього пункту 5, пункту 9, абзацу третього пункту 10, пункту 11 розділу I Закону № 717-V скасовано право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції Закону № 1105-XIV. Проте Конституційний Суд України вважає, що саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та статтею 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця). Встановлений законодавцем розподіл обов'язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам статті 22 Конституції України.
За таких обставин, відповідальність за шкоду, завдану позивачу, покладено саме на роботодавців.
За п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із відповідними змінами), під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Наведені вище докази свідчать про те, що ушкодження здоров'я, заподіяне позивачеві під час виконання ним трудових обов'язків, заподіює йому моральні й фізичні страждання, які обмежують його можливість вести звичний спосіб життя, тягнуть за собою не відновлення здоров'я, відчуття болю.
Зазначені обставини наступили у ОСОБА_3 у зв'язку із професійними захворюваннями, які призвели до встановлення стійкої втрати професійної працездатності, що було встановлено судом, тому суд приходить до висновку про те, що позивачеві заподіяна моральна шкода.
З урахуванням відомостей, що викладені у п.п.16,19 Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 28.05.2015 року, суд приходить до висновку, що ПрАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» є винним підприємством у виникненні професійних захворювань позивача та повинно нести відповідальність за спричинену моральну шкоду.
Вирішуючи питання про розмір відшкодування позивачеві моральної шкоди, суд враховує наявність у ОСОБА_3 25 % втрати працездатності без встановлення групи інвалідності, стаж її роботи на підприємстві відповідача в умовах впливу шкідливих факторів 21 рік 1 місяць, глибину фізичних та моральних страждань позивача, та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, визначає розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з ПрАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», у вигляді одноразового відшкодування в сумі 18500,00 грн. без утримання податку з доходів фізичних осіб.
На підставі ст. 88 ЦПК України з ПрАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» підлягає стягненню на користь держави судовий збір у сумі 640,00 грн.
На підставі ст. ст. 23, 1167 ЦК України, ст. 237-1 КЗпП України, керуючись ст. ст. 10,11,60, 212-218 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_3 до приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення моральної шкоди заподіяної ушкодженням здоров'я - задовольнити частково.
Стягнути з приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_3 18 500 (вісімнадцять тисяч п'ятсот) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, без утримання податку з доходів фізичних осіб.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь держави судовий збір в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особи які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Повний текст рішення складено та підписано 03 березня 2017 року.
Суддя: М. В. Зімін