Провадження №1кп-200/277/16
Справа № 200/4316/16-к
іменем УКРАЇНИ
30 січня 2017 року Бабушкінський районний суд
м.Дніпропетровська
у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю:
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
представника потерпілої ОСОБА_5
потерпілої ОСОБА_6
обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпропетровська, громадянина України, який має середню освіту, не працюючого, не одруженого, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-11.02.2011 Індустріальним районним судом м.Дніпропетровська за ч.3 ст.185, ч.1 ст.190, ч.2 ст.190, ст.70 КК України до 3 років та 6 місяців позбавлення волі, 19.04.2014 звільнений по відбуттю покарання;
-13.10.2015 Індустріальним районним судом м.Дніпропетровська за ч.1 ст.198, ст.75 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12016040640000248 від 19.01.2016,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м.Дніпропетровська, громадянина України, який має середньо-спеціальну освіту, не працюючого, не одруженого, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
-27.11.1997 Індустріальним районним судом м.Дніпропетровська за ч.2 ст.140, ч.2 ст.141, ч.1 ст.145, ст.42 КК України до 5 років та 6 місяців позбавлення волі, 16.11.2000 звільнений умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 8 місяців 21 день;
-21.12.2001 Індустріальним районним судом м.Дніпропетровська за ч.2 та ч.3 ст.186, ст.42, ст.43 КК України до 5 років позбавлення волі;
-04.02.2011 Індустріальним районним судом м.Дніпропетровська за ч.2 ст.186, ч.2 ст.185, ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі, 24.07.2013 звільнений умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 3 місяці 2 дні;
-12.02.2015 Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.185, ст.75 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки;
-02.11.2015 Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області за ч.1 ст.124, ст.69 КК України до штрафу у розмірі 1700 грн., на підставі ч.3 ст.72 КК України вирок Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 12.02.2015 виконувати самостійно;
-03.11.2015 Індустріальним районним судом м.Дніпропетровська за ч.1 ст.309 КК України до штрафу у розмірі 850 грн., на підставі ч.3 ст.72 КК України вирок Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 12.02.2015 виконувати самостійно, 19.05.2016 вироком Апеляційного суду Дніпропетровської області вирок Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 03.11.2015 скасовано та на підставі ст.71 КК України призначено покарання у вигляді штрафу у розмірі 850 грн. та двох років позбавлення волі, вказані покарання виконувати самостійно,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12016040640000248 від 19.01.2016, -
18 січня 2016 року, приблизно о 23 годині 00 хвилин, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, вчиняючи кримінальне правопорушення повторно, вступивши у попередню змову, прибули до будинку АДРЕСА_3 , де скориставшись тим, що за їх діями ніхто не спостерігає, шляхом використання ключів від вхідних дверей квартири АДРЕСА_4 , які були раніше викрадені з вказаної квартири ОСОБА_8 (матеріали відносно чого виділені в окреме провадження), проникли до вищевказаної квартири, звідки діючи таємно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, з метою полегшення подальшого викрадення та транспортування майна, демонтували шафу-вітрину марки «Embawood», моделі «Елізабет», вартістю 6 238 грн. 62 коп., що належить потерпілій ОСОБА_6 .
Однак, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 не виконали усіх дій, які вони вважали необхідними для доведення злочину до кінця, з причин, що не залежали від їх волі, так як були затримані співробітниками поліції на місці вчинення злочину, в квартирі АДРЕСА_4 .
Враховуючи наведене, суд визнає обвинуваченого ОСОБА_9 винним у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, а його умисні дії, які виразились у незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), скоєні повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднані з проникненням у житло, кваліфікуються за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України.
Суд визнає обвинуваченого ОСОБА_8 винним у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, а його умисні дії, які виразились у незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), скоєні повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднані з проникненням у житло, кваліфікуються за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України
Суд вважає доведеним дане обвинувачення, оскільки встановлені судом обставини повністю підтверджено доказами у їх сукупності, дослідженими судом у судовому засіданні:
Поясненнями потерпілої ОСОБА_6 , яка в суді пояснила, що вона мешкає квартирі АДРЕСА_4 , яка займає весь другий поверх. 12.01.2016, зачинивши вхідні двері квартири, вона поїхала з дитиною до матері. Коли вона залишала квартиру, в ній був порядок, всі речі лежали на своїх місцях. Її чоловік знаходився за кордоном за власними справам. 19.01.2016 їй зателефонували з поліції і повідомили, що квартиру пограбували. Коли вона приїхала до дому, то побачила, що в квартирі безлад, речі розкидані, все лежало не на своїх місцях, з шаф і комодів були витягнуті речі, багато чого не вистачало. У всіх трьох кімнатах речі були так розкидані, що склалося враження, що в квартирі щось шукали. Шафа-вітрина, яка стояла в залі, була частково розібрана. Двері, полиці, всі речі з шафи-вітрини були виставлені і складені в коридорі для виносу. Телевізор, який був вмонтований в шафу, був відсутній. В квартирі стояли пакети та коробки з речами, які були підготовлені для виносу. На балконі були пошкоджені двері і віджатий пластик. У них в сім'ї було 3 комплекти ключів від квартири, а саме у неї, у чоловіка і один дублікат лежав у прихожій, який там залишався, коли вона поїхала до матері. Коли вона повернулась до дому після пограбування квартири, комплект ключів, який залишився дома, зник. В цьому комплекті не було ключа від під'їзду, який закривався на ключ. В квартирі одразу в коридорі на столику та в усіх кімнатах знаходяться фотографії з її родиною, вони стоять у великих рамках, які не помітити неможливо. В шафі-вітрині, яка була розібрана, знаходилися фотографії в великих рамках, які там і знаходились, коли вона повернулась в квартиру. В квартирі зроблений дорогий ремонт, стоїть дорогі меблі.
Поясненнями свідка ОСОБА_12 , яка в суді пояснила, що вона мешкає на першому поверсі, в квартирі АДРЕСА_5 . На другому поверсі мешкає її сусідка - ОСОБА_6 . В ніч з 18 на 19 січня 2016 року, вона почула, що хтось намагається відчинити замок на двері під'їзду, який не можливо було відкрити з вулиці, а тільки зсередини. Коли вона почула шум, вона підійшла до вікна і побачила на вулиці ОСОБА_8 , який ходив то в один то в інший бік і дивився навколо себе. Вона його розгледіла, так як на вулиці горіли ліхтарі. Потім вона повернулася до вхідних дверей квартири і побачила в глазок ОСОБА_9 , який спускався по сходах, намагаючись йти тихо, так як сходи в під'їзді, якщо йти звичайним кроком, скриплять. Вона викликала поліцію. Коли приїхала поліція і вона вийшла на сходову клітку, то побачила в під'їзді на сходах відкрите вікно. Поліція приїхала приблизно о 01.30 год., вони тривалий час стукали у двері квартири потерпілої, але їм ніхто не відчиняв. Тоді вони викликали другий патруль, який приїхав, взяв драбину та по ній піднімались на балкон. Через деякий час вона вже побачила обвинувачених, яких поліція виводила з під'їзду.
Поясненнями свідка ОСОБА_13 , який в суді пояснив, що він працює оперуповноваженим сектору кримінальної поліції Бабушкінського ВП ДВП ГУ НП в Дніпропетровській області. 18.01.2016 він заступив на добове чергування. 19.01.2016, приблизно о 01.20 годині, він разом з оперативною групою за викликом прибув на АДРЕСА_3 . На місці знаходилися патрульні поліцейські, які пояснили, що вони приїхали на виклик і заявник пояснив, що в квартирі на другому поверсі горить світло, а хазяйки не має вдома, і при цьому пошкоджений замок на двері під'їзду. Він та оперуповноважений ОСОБА_14 піднялись на другий поверх будинку і почали стукати у двері та дзвонити в дзвінок. При цьому вони просили відчинити двері і казали, що це поліція. Але їм ніхто не відчиняв. Тоді вони залишили біля двері одного поліцейського, а самі вийшли на вулицю, де побачили, що у всій квартирі горить світло крім однієї кімнати. Вони знайшли драбину, по якій ОСОБА_14 та він піднялись на рівень балкону. Зазирнувши до вікна, ОСОБА_14 повідомив, що обстановка в квартирі порушена, речі розкидані і що він помітив двох чоловіків, які сховались в кімнату, де було вимкнено світло. Після цього, вони залишили другого патрульного біля балкону, а самі знову повернулись до вхідних дверей квартири, де почали гучно стукати та вимагати відчинити двері, при цьому представляючись поліцейськими. Двері не відчиняли дуже тривалий час, приблизно 1 годину. Через деякий час квартиру відчинили і він побачив ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , які пояснили, що їх запросив власник квартири щоб вони розібрали меблі. При цьому надати контактні телефони власника вони не змогли. Обвинувачених затримали і доставили до Бабушкінського ВП ДВП ГУ НП в Дніпропетровській області. В квартирі потерпілої речі були розкидані, ліжко відсунуте, на шафі-вітрині були кріплення для телевізору, а телевізор в квартирі був відсутній.
Поясненнями свідка ОСОБА_14 , який в суді пояснив, що він працює старшим оперуповноваженим сектору кримінальної поліції Бабушкінського ВП ДВП ГУНП України в Дніпропетровській області. 18.01.2016 він заступив на добове чергування. 19.01.2016, приблизно о 01.20 годині, він разом з оперативною групою за викликом прибув на АДРЕСА_3 . На місці знаходилися вже патрульні поліцейські. Він та оперуповноважений ОСОБА_13 піднялись на другий поверх будинку і почали стукати у двері та дзвонити у дзвінок. При цьому вони представлялись поліцейськими. Але їм ніхто не відчинив. Тоді вони вийшли на вулицю, де побачили, що у всій квартирі горить світло крім однієї кімнати. Вони знайшли драбину, по якій піднялись на рівень балкону. Зазирнувши до вікна, він побачив, що обстановка в квартирі порушена, речі розкидані, також він помітив двох чоловіків, які сховались в кімнату, де було вимкнено світло. Після цього, він та ОСОБА_13 повернулись до вхідних дверей квартири, де почали гучно стукати та вимагати відчинити двері, при цьому представляючись поліцейськими. Двері не відчиняли дуже тривалий час, приблизно 1 годину. Через деякий час квартиру відчинили і він побачив ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , яких вони затримали. Була викликана потерпіла та проведений огляд квартири, в якій обстановка була порушена, речі розкидані, знятий телевізор, розібрана шафа-вітрина.
А також дослідженими судом письмовими доказами по справі:
- протоколом огляду від 19.01.2016 та фото таблицею до нього, відповідного якого було оглянуто металеві двері квартири АДРЕСА_4 , яка має три замки, двері та замки пошкоджень не мають (т.1, а.с.12);
- протоколом огляду місця події від 19.01.2016 та фото таблицею до нього, відповідного якого було оглянуто квартиру АДРЕСА_4 , в якій обстановка порушена, речі розкидані, на лутці двері балкону в районі ручки виявлена вм'ятина та подряпини від дії стороннього предмету, виявлено та вилучено ніж з пластиковою ручкою червоного кольору, три викрутки з різними металевими насадками, рукавиці коричнево-червоного кольору, гайковий ключ під різний розмір болтів, плоскогубці, канцелярський ніж. Як пояснила потерпіла ОСОБА_6 , вищевказані предмети їй не належать (т.1, а.с.14-18);
- протоколом огляду від 19.01.2016, відповідного якого було оглянуто металеві ключі на двох металевих кільцях, які скріплені між собою, мають напис «Apecs», які добровільно видав обвинувачений ОСОБА_8 (т.1, а.с.27);
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.01.2016. відповідно якого свідок ОСОБА_12 впізнала ОСОБА_9 , як особу яку вона бачила в ніч з 18.01.2016 на 19.01.2016 в під'їзді будинку АДРЕСА_3 (т.1, а.с.40-46);
- протоколом пред'явлення особи для впізнання від 19.01.2016, відповідно якого свідок ОСОБА_12 впізнала ОСОБА_8 , як особу яку вона бачила вночі 19.01.2016 під вікнами будинку АДРЕСА_3 (т.1, а.с.80-81);
- висновком експерта № 6/34-527 від 04.03.2016, відповідно якого ринкова вартість з урахуванням зношування шафи-вітрини марки «Embawood» моделі «Елізабет» станом на 19.01.2016 становить 6238 грн. 62 коп. (т.1, а.с.237-240);
- протоколом пред'явлення речей для впізнання від 02.03.2016 та фото таблицею до нього, відповідно якого потерпіла ОСОБА_6 впізнала ключі, які належать її і були викрадені з її квартири АДРЕСА_4 (т.1, а.с.244-250).
Суд вважає вину ОСОБА_9 та ОСОБА_8 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України, повністю встановленою та доведеною, оскільки досліджені вищезазначені докази отримані у передбаченому кримінально-процесуальному порядку, є допустимими, належними та достовірними, взаємно узгодженими, підтверджуючими один одного, вони мають значення для кримінального провадження та відповідають фактичним обставинам справи, а умисні дії ОСОБА_9 , які виразились в незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), скоєні повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднані з проникненням у житло, правильно кваліфіковані за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України.
Умисні дії ОСОБА_8 , які виразились в незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), скоєні повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднані з проникненням у житло, правильно кваліфіковані за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_9 в суді вину не визнав та пояснив, що 18.01.2016, приблизно о 21.00 год., до нього додому приїхав ОСОБА_8 та попросив допомоги йому вивезти його речі з квартири, де він мешкав з своєю дівчиною, з якою він посварився. Він погодився і приблизно о 22 годині вони на таксі поїхали на АДРЕСА_3 . Вони зайшли в під'їзд, піднялися по сходах на другий поверх, де ОСОБА_8 відкрив ключами вхідні двері квартири. В квартирі було ввімкнено світло, всі речі були розкидані. ОСОБА_8 хотів розібрати шафу, яка стояла в кімнаті, але у них з собою не було інструментів. ОСОБА_8 вийшов на вулицю, щоб комусь подзвонити і щоб привезли інструмент. Він вийшов на вулицю за ОСОБА_8 тихенько спускаючись по сходах, так як ОСОБА_8 сказав, що в під'їзді мешкають маленька дитина та люди похилого віку. На вулиці ОСОБА_8 сказав, що інструменти привезуть, після чого вони знов піднялися в квартиру. Коли вони сиділи в квартирі та чекали інструменти, приїхала поліція, якій вони відчинили двері. Вину не визнає, так як він не знав, що вчиняв крадіжку. Він був впевнений, що ОСОБА_8 забирав свої речі. Чому тривалий час не відчиняли двері поліції пояснити не може. На фотокартки в квартирі, на яких зображена чужа родина, він не звернув увагу.
Обвинувачений ОСОБА_8 в суді вину не визнав та пояснив, що 18.01.2016, він зустрів знайомого на ім'я ОСОБА_15 , який попросив допомогти йому перевезти речі, так як він посварився зі своєю дівчиною і сказав, що потрібен буде ще помічник. Він погодився. ОСОБА_15 показав йому будинок на АДРЕСА_3 , де розташована квартира, в якій горіло світло. ОСОБА_15 передав йому ключі від квартири. Він заїхав до ОСОБА_9 та попросив допомогти перевезти речі, пояснивши, що він посварився з дівчиною, з якою мешкав в орендованій квартирі. ОСОБА_9 погодився і приблизно о 22 годині вони на таксі поїхали на АДРЕСА_3 . Вони зайшли в під'їзд, піднялися по сходах на другий поверх, де він відкрив ключами вхідні двері квартири. В квартирі було ввімкнено світло, всі речі були розкидані. ОСОБА_15 попросив розібрати шафу але у них з собою не було інструментів. ОСОБА_15 повинен був приїхати в квартиру та привезти інструменти. Коли вони сиділи в квартирі та чекали інструменти, приблизно через 30 хвилин, приїхала поліція, якій вони відчинили двері. Вину не визнає, так як він не знав, що вчиняв крадіжку. Чому тривалий час не відчиняли двері поліції пояснити не може. На фотокартки в квартирі, на яких зображена чужа родина, він не звернув увагу.
Не визнання обвинуваченими своєї вини та їх твердження, що у них не було умислу на вчинення крадіжки, суд розцінює як бажання уникнути кримінальної відповідальності, оскільки їх вина повністю підтверджується поясненнями потерпілої ОСОБА_6 , свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_14 та ОСОБА_13 , письмовими доказами в кримінальному провадженні.
Наявність умислу на крадіжку у обвинувачених підтверджується протоколом огляду квартири АДРЕСА_4 , відповідно якого в квартирі була порушена обстановка, речі розкидані, на лутці двері балкону в районі ручки виявлена вм'ятина та подряпини від дії стороннього предмету, шафа-вітрина розібрана, виявлені та вилучені ніж, три викрутки, рукавиці, гайковий ключ, плоскогубці, канцелярський ніж, які не належать власникам квартири, що свідчить про проникнення сторонніх осіб до квартири з метою вчинення крадіжки.
До пояснень обвинуваченого ОСОБА_8 , що про відсутність у нього умислу на крадіжку свідчить наявність у нього ключів від квартири потерпілої, які йому нібито передав чоловік на ім'я ОСОБА_15 , який орендував квартиру та бажав винести з неї меблі, суд відноситься критично, так як вони спростовуються поясненнями потерпілої ОСОБА_6 , яка пояснила, що вона нікому квартиру в оренду не здавала, а ключі від квартири були викрадені під час вчинення крадіжки, про вчинення якої, відповідно обвинувального акту, матеріали виділені в окреме провадження. Крім цього, потерпіла пояснювала, що в квартирі знаходилось багато фотографій з зображенням її родини, які знаходились на видному місці, в великих рамках, не звернути увагу на які обвинувачені не могли, що підтверджувало яка саме родина мешкає в квартирі.
До пояснень обвинуваченого ОСОБА_9 , що він не знав, що вчиняє крадіжку, так як в квартиру потерпілої його запросив ОСОБА_8 , який пояснив, що посварився з дівчиною, з якою мешкав в цій квартирі, і попросив винести з неї меблі, відчинивши двері квартири ключами, суд відноситься критично, так як вони спростовуються поясненнями потерпілої ОСОБА_6 , яка пояснила, що вона нікому квартиру в оренду не здавала, а ключі від квартири були викрадені. Крім цього, потерпіла пояснювала, що в квартирі знаходилось багато фотографій з зображенням її родини, які знаходились на видному місці, в великих рамках, не звернути увагу на які обвинувачені не могли, що підтверджувало яка саме родина мешкає в квартирі. Також, відповідно пояснень потерпілої в квартирі було зроблено дорогий ремонт, стояли дорогі меблі, що явно не відповідало матеріальним статкам ОСОБА_8 , якого ОСОБА_9 знав тривалий час як людину незаможну. Також пояснення обвинуваченого ОСОБА_9 спростовуються поясненнями свідка ОСОБА_12 , яка показала, що бачила ОСОБА_9 в під'їзді, який намагався йти по сходах тихо, щоб не звернути на себе увагу.
Твердження обвинувачених, що вони вважали що правомірно знаходяться в квартирі, також спростовуються поясненнями свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , які пояснили, що коли вони прибули за викликом на АДРЕСА_3 то побачили в квартирі ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , які ховались в кімнаті з виключеним світлом і тривалий час на їх вимогу не відчиняли двері.
Таким чином, поведінка обвинувачених, які намагалися бути непоміченими оточуючими, тривалий час не відчиняли двері працівникам поліції, ховаючись в неосвітленій кімнаті, свідчить про те, що вони розуміли, що протиправно знаходяться в квартирі потерпілої та свідчить про наявність у них прямого умислу на проникнення в квартиру з метою вчинення крадіжки за попередньою змовою групою осіб.
Пояснення свідка ОСОБА_16 про те, що ОСОБА_9 повідомив їй, що ОСОБА_8 запропонував йому підзаробити та допомогти йому перевезти якісь речі, суд не може розцінювати як доказ невинуватості ОСОБА_9 , так як вони лише свідчать про факт того, що саме ОСОБА_8 запросив ОСОБА_9 нібито допомогти йому , однак свідку це відомо зі слів ОСОБА_9 і вона не була очевидцем розмови і домовленостей між обвинуваченими.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_9 покарання, суд враховує ступінь здійснення ним злочинного наміру та причини внаслідок яких злочин не було доведено до кінця та приймає до уваги, що ОСОБА_9 вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно з ст.12 КК України, відноситься до злочинів середньої тяжкості, а також особу обвинуваченого, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, вчинив кримінальне правопорушення в період іспитового строку, за місцем мешкання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має на утриманні малолітню дитину. Обставини, які пом'якшують покарання, судом не встановлено. До обставин, які обтяжують покарання, суд відносить рецидив злочину.
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що виправлення ОСОБА_9 не можливе без ізоляції від суспільства, у зв'язку з чим ОСОБА_9 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі у межах визначених санкцією частини 3 статі 185 Кримінального кодексу України. При призначенні покарання, враховуючи те, що обвинувачений винен в кримінальному правопорушенні, яке він вчинив в період іспитового строку, суд вважає необхідним застосувати ч.1 ст.71 КК України та за сукупністю вироків визначити остаточне покарання шляхом часткового приєднання до покарання за даним вироком невідбутої частини покарання за вироком Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 13.10.2015, що є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_8 покарання, суд враховує, ступінь здійснення ним злочинного наміру та причини внаслідок яких злочин не було доведено до кінця та приймає до уваги, що ОСОБА_9 вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно з ст.12 КК України, відноситься до злочинів середньої тяжкості, а також особу обвинуваченого, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, за місцем мешкання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Обставини, які пом'якшують покарання, судом не встановлено. До обставин, які обтяжують покарання, суд відносить рецидив злочину.
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що виправлення ОСОБА_8 не можливе без ізоляції від суспільства, у зв'язку з чим ОСОБА_8 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі у межах визначених санкцією частини 3 статті 185 Кримінального кодексу України. При призначенні покарання, враховуючи те, що обвинувачений винен в кримінальному правопорушенні, яке він скоїв до постановлення вироку Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19.05.2016, суд вважає необхідним застосувати ч.4 ст.70 КК України та за сукупністю злочинів визначити остаточне покарання шляхом часткового складання призначених покарань, що є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Вирішуючи питання про відшкодування документально підтверджених процесуальних витрат, пов'язаних з залученням експертів при проведені судової дактилоскопічної та товарознавчої експертиз по кримінальній справі, які відповідно наданого розрахунку складають суму 720 грн. 12 коп., вважає необхідним покласти їх на обвинувачених, в рівних частинах по 360 грн. 06 коп.
Керуючись ст.ст.369-371, 373-376 КПК України, суд, -
ОСОБА_9 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки та 6 місяців.
На підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 13.10.2015 та остаточно призначити ОСОБА_9 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки з відбуттям покарання у кримінально-виконавчій установі закритого типу.
Строк відбування покарання обчислювати з 19 січня 2016 року.
Зарахувати в строк відбуття покарання час попереднього ув'язнення ОСОБА_9 з 19.01.2016 по 30.01.2017, перерахував вказаний період, на підставі ч.5 ст.72 КК України, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_9 у вигляді тримання під вартою - залишити без змін до набрання вироку чинності.
ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки та 6 місяців.
На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань, за даним вироком та вироком Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19.05.2016, остаточно призначити ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки з відбуттям покарання у кримінально-виконавчій установі закритого типу та штрафу у розмірі 850 грн., виконуючи вказані покарання самостійно.
Строк відбування покарання обчислювати з 19 січня 2016 року.
Зарахувати в строк відбуття покарання час попереднього ув'язнення ОСОБА_8 з 19.01.2016 по 30.01.2017, перерахував вказаний період, на підставі ч.5 ст.72 КК України, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою - залишити без змін до набрання вироку чинності.
Речові докази:
- матерчаті рукавички, перочиний ніж, ніж, ключ, чохол, плоскогубці, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Шевченківського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, - знищити;
-мобільний телефон «Нокія-1100», який зберігається в камері зберігання речових доказів Шевченківського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, який належить обвинуваченому ОСОБА_8 , - повернути власнику;
- 4 липкі стрічки зі слідами пальців рук та катокару, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження, зберігати в матеріалах кримінального провадження;
- ключі, які передані на зберігання потерпілій ОСОБА_6 , - вважати повернутими власнику;
- Wi-Fi роутер, який зберігається в камері зберігання речових доказів Шевченківського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, який належить ОСОБА_16 , - повернути власнику.
Стягнути з ОСОБА_9 та ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати у рівних частинах по 360 грн. 06 коп.
На вирок суду з підстав, передбачених ст.394 КПК України, може бути подана апеляція до Дніпропетровського апеляційного суду, через Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська, протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору.
Суддя
Бабушкінського районного суду ОСОБА_1
м.Дніпропетровська