У Х В А Л А Справа № 200/2178/17
Ім'ям України Провадження № 1-кс/200/1282/17
15 лютого 2017 року м. Дніпро
Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,
за участю слідчої ОСОБА_2 ,
розглянувши у приміщенні суду у м. Дніпрі клопотання слідчого по кримінальному провадженню № 12014040430001616 про арешт майна, -
13 лютого 2017 року слідча відділу СУ ГУ НП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 звернулась до суду із клопотанням, погодженим із прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 , у якому прохає накласти арешт на автомобіль марки «Toyota Rav 4», номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , білого кольору, що належить на праві власності ОСОБА_4 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 та комплект ключів від автомобілю.
Необхідність накладення арешту обґрунтовує наступним чином. 10 лютого 2017 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави.
10 лютого 2017 року за адресою: АДРЕСА_1 на підставі ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпро було здійснено обшук автомобіля марки «Toyota Rav 4», державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_4 , за результатами якого вказаний автомобіль, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , комплект ключей від ТЗ було вилучено.
Підозрюваний ОСОБА_5 підозрюється у злочині, за яке передбачено основне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна, тобто в особливо тяжкому злочині, шкода завдана кримінальним правопорушенням ДП «Державний резервний насіннєвий фонд України» становить 16 670 138,72 грн., яка до теперішнього часу не відшкодована.
Оскільки фактично право користування та розпорядження автомобілем марки «Toyota Rav4» має ОСОБА_5 , що підтверджується довіреністю, виданою ОСОБА_4 на його ім'я.
11 лютого 2017 року постановою слідчої автомобіль марки «Toyota Rav4», номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , білого кольору, що належить на праві власності ОСОБА_4 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 та комплект ключів від автомобілю визнані речовими доказами.
Слідча у судовому засіданні клопотання підтримала, прохала задовольнити. Пояснення надала аналогічні тексту клопотання.
З метою забезпечення арешту майна, відповідно до ч.2 ст.172 КПК України, власник майна в судове засідання не викликався. ОСОБА_4 надала суду письмові заперечення проти клопотання слідчої.
Згідно з вимогами ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України. У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна. У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження. У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше. Арешт може бути накладений на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу. Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою. Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. Заборона використання житлового приміщення особам, які на законних підставах проживають у такому житловому приміщенні, не допускається.
Розглянувши клопотання, вислухавши слідчу, дослідивши надані до клопотання додатки, приходжу до висновку про те, що воно не підлягає задоволенню.
Так, як вбачається із наданих слідчим матеріалів клопотання, 10 лютого 2017 року ОСОБА_5 у межах кримінального провадження № 12014040430001616 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Як вбачається із облікової картки власником автомобіля марки «Toyota Rav4», номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , є ОСОБА_4 . Наявна нотаріальна довіреність надає лише право ОСОБА_5 користуватись та відчужувати автомобіль від імені його власника - ОСОБА_4 . Враховуючи, що власник транспортного засобу є ОСОБА_4 , якій у межах цього кримінального провадження підозру не пред'явлено, до неї позову не заявлено, а тому, підстав для накладення арешту на її майно немає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 103, 110, 167, 170-173, 309-310, 369, 371-372 КПК України, -
У задоволенні клопотання слідчої відділу СУ ГУ НП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 по кримінальному провадженню № 12014040430001616 про накладення арешту на автомобіль марки «Toyota Rav4», номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , білого кольору, що належить на праві власності ОСОБА_4 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 та комплект ключів від автомобілю - відмовити.
На ухвалу слідчого судді може бути подано апеляцію безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п'яти діб зо дня її винесення.
Слідчий суддя ОСОБА_1