ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
02 березня 2017 року № 2а-12784/11/1370
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Хоми О.П.,
з участю секретаря судового засідання Павлішевського М.В.,
з участю представника позивача Іванейко Я.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області до ОСОБА_2 про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів,
Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Львова звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення з нього податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 24 960 грн. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ОСОБА_2, всупереч вимог Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», чинного на момент виникнення спірних правовідносин, при першій реєстрації в Україні автомобіля марки Ford Tranzit, д.н.з. НОМЕР_1, 1998 р.в., не сплатив податок з власників транспортних засобів. Оскільки на рахунок місцевого бюджету кошти від сплати вказаного податку в розмірі 24 960 грн не надійшли, він підлягає стягненню в судовому порядку.
Відповідно до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в порядку процесуального правонаступництва ДПІ у Шевченківському районі м. Львова замінено на Личаківську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Львівській області (далі - Личаківська ОДПІ).
Представник позивача Іванейко Я.Я. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Просила позов задовольнити.
Надіслані рекомендованою кореспонденцією відповідачу за адресою місце знаходження, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, копія ухвали про поновлення провадження та призначення справи до судового розгляду повернулися з відміткою поштового відділення на конверті про повернення у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
Відповідно до положень статті 35 КАС України відповідач вважається таким, що його повідомлено про дату, час і місце судового розгляду.
Згідно з положеннями статті 128 КАС України справа вирішена на підставі наявних у ній доказів.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відділом реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ при ГУ МВС України у Львівській області на ім'я ОСОБА_2 29.12.2009 здійснено першу реєстрацію в Україні транспортного засобу марки Ford Tranzit, д.н.з. НОМЕР_2, 1998 р.в.
Згідно з Розрахунком суми податку з власників наземних транспортних засобів, що підлягає сплаті відповідачем під час здійснення першої реєстрації вказаних транспортних засобів в Україні, сума податку становить 24 960 грн.
З довідки ДПІ у Шевченківському районі від 26.10.2011 № 27048/19-020 видно, що до місцевого бюджету Шевченківського району м. Львова від ОСОБА_2 не надходили кошти по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів в сумі 24 960 грн.
Вирішуючи спір, суд виходив з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
До 01 січня 2011 року принципи побудови системи оподаткування, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників визначалися Законом України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року № 1251-XII (далі - Закон № 1251-XII).
Поняття податку і збору (обов'язкового платежу) до бюджетів та до державних цільових фондів дано у статті 2 цього Закону, під яким слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.
Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів згідно пункту 10 статті 14 Закону № 1251-XII належить до загальнодержавних податків.
Законом України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» від 11 грудня 1991 року №1963-XII (далі - Закон №1963-XII), чинного на момент виникнення спірних правовідносин, встановлювався податок з власників деяких наземних і водних транспортних засобів, самохідних машин і механізмів як джерело фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних шляхів загального користування та проведення природоохоронних заходів на водоймищах.
Відповідно до статті 1 Закону №1963-XII платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі - юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.
Відповідно до статті 2 цього Закону об'єктами оподаткування є, зокрема, автомобілі, призначені для перевезення не менше 10 осіб, включаючи водія, - код 8702; автомобілі легкові - код 8703; автомобілі вантажні - код 8704.
Відповідно до статті 3 цього Закону перша реєстрація в Україні - це реєстрація транспортного засобу в Україні, яка здійснюється уповноваженими державними органами України вперше щодо цього транспортного засобу.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону №1963-XII вказаний вид податку сплачувався фізичними особами - перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд. При цьому сума податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що сплачується фізичними особами, розраховується саме фізичною особою за ставками встановленими цим Законом.
Відповідно до частини четвертої цієї статті фізичні особи - платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, - відповідний документ, що дає право на користування цими пільгами.
В той же час, згідно з частиною 6 статті 5 Закону №1963-XII у разі відсутності документів про сплату податку або документів, що дають право на користування пільгами, перша реєстрація в Україні, реєстрація, перереєстрація, зняття з обліку і технічний огляд транспортних засобів не провадяться.
Єдиний на території України порядок державної реєстрації та обліку автомобілів, та видачі реєстраційних документів і номерних знаків встановлено Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України, від 07.09.1998 р. № 1388 (далі - Порядок).
Цей Порядок є обов'язковим для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх.
Представники власників транспортних засобів виконують обов'язки та реалізують права таких власників у межах наданих їм повноважень.
Державна реєстрація транспортних засобів проводиться підрозділами Державтоінспекції з метою здійснення контролю, в числі іншого, за дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Згідно з пунктом 8 Порядку державна реєстрація транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, оцінку їх вартості (проводиться спеціалістом, що пройшов необхідну підготовку в порядку, встановленому МВС, Мін'юстом, Мінпромполітики, Держмитслужбою та Фондом державного майна, і має відповідні документи), відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
Державна реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів), а також внесення в установленому порядку платежів за проведення огляду транспортних засобів, державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків.
Аналіз вказаних норм законодавства свідчить, що безумовною підставою для першої реєстрації транспортного засобу є сплата відповідного податку, і такий податок сплачується до реєстрації транспортного засобу, а не після.
Контролюючий орган стверджує, що податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 24 960 грн при реєстрації транспортного засобу на ОСОБА_2 до місцевого бюджету Шевченківського району не надійшов.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27.11.2015 у справі № 2а-5867/11/1370 задоволено позов ОСОБА_2 до Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, якою визнано протиправними дії відповідача щодо державної реєстрації транспортного засобу марки Ford Tranzit, д.н.з. НОМЕР_2, 1998 р.в. та скасовано державну реєстрацію вказаного транспортного засобу.
Вказаним судовим рішенням встановлено, що ОСОБА_2 як особа, яка зазначена в реєстраційних документах, до органів УДАІ ГУ МВСУ у Львівській області не подавав квитанцій чи інших платіжних документів про сплату податку з власників транспортних засобів, а також заяви про першу реєстрацію транспортних засобів, тому державна реєстрація транспортного засобу Ford Tranzit, д.н.з. НОМЕР_2, 1998 р.в. проведена з порушенням Порядку, тобто є протиправною та підлягає скасуванню.
У відповідності до частини першої статті 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Оскільки судовим рішенням у справі № 2а-5867/11/137 встановлені порушення чинного законодавства при першій державній реєстрації в Україні автомобіля марки Ford Tranzit, д.н.з. НОМЕР_2, 1998 р.в., на ОСОБА_2 і скасовано таку реєстрацію, у ОСОБА_2 відсутній обов'язок по сплаті податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.
За правилами, встановленими статтею 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Позивач жодними належними та допустимими доказами не підтвердив обґрунтованість позовних вимог.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог Личаківської ОДПІ, тому у задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до статті 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 7-14,69-71,86,87,94,159,160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови відповідно до частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Хома О.П.