Іменем України
27 лютого 2017 р. Справа № 814/2241/16
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Кононенка Д.Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1,
до за участю: позивача: ОСОБА_1 відповідач: не з'явивсяТериторіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області,
простягнення коштів в сумі 4350,00 грн.,
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом про стягнення з Територіального управління Державної судової адміністрації у Миколаївській області 4350 гривень, які були стягнуті з його суддівської винагороди без будь-яких пояснень та отримання його згоди.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, у розрахунковому листі за вересень 2016 року він побачив, що з нього утримано 4350 гривень у вигляді премії. Жодної згоди на утримання зі своєї суддівської винагороди він не надавав, природа зазначеного утримання йому невідома.
Відповідач в судове засіданні (28.11.16, 21.12.16, 26.12.16, 20.01.17, 07.02.17 та 27.02.17) жодного разу не з'явився, заперечень проти позову не надав.
Дослідив матеріали справи, вислухав позивача, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 працює на посаді судді Ленінського району м. Миколаєва та отримує суддівську винагороду відповідно до ст.133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
В вересні 2016 року з суддівської винагороди ОСОБА_1 відповідачем було здійснено утримання 4350 гривень за позицію «премія» (арк.спр.4).
Відповідно до ч.2 ст.133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Будь-які інші доплати до суддівської винагороди Законом не передбачені, у тому числі не передбачено нарахуванням суддям премій.
За таких обставин є незрозумілим утримання з суддівської винагороди ОСОБА_1 у вересні 2016 року 4350 гривень за позицію «премія».
Відповідач з цього приводу жодних пояснень не надав.
Відповідно до ст.127 Кодексу законів про працю, відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу: для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок; для погашення невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості; на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування.
Відповідно до ст.1215 Цивільного кодексу України не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Таким чином, навіть у разі наявності помилок у нарахуванні заробітної плати, роботодавець має право здійснити відрахування із заробітної плати робітника лише у разі його згоди, коли він не оспорює підстав і розміру відрахування.
У цьому випадку позивач запевняє, що жодної згоди на відрахування зі своєї суддівської винагороди не надавав.
Відповідач жодних пояснень, заперечень з цього приводу взагалі не надав.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене, оскільки відповідачем не надано жодного доказу, який би виправдав утримання з суддівської винагороди ОСОБА_1 4350 гривень за позицію «премія», та спростував його пояснення, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову у повному обсязі.
Позов задовольнити у повному обсязі.
Судові витрати відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -
1.Позов задовольнити.
2. Стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 необгрунтовано утриману з суддівської винагороди суму в розмірі 4350,00 гривень (чотири тисячі триста п'ятдесят грн.).
3. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.
Суддя В. В. Біоносенко
Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 02.03.17
Суддя В.В. Біоносенко