ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
02 березня 2017 року справа № 813/4429/16
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мартинюка В.Я.
секретар судового засідання Булавко О.З.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Львівській області про зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Головного територіального управління юстиції у Львівській області про, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 24.01.2017 року, визнання протиправним та скасування пункту 1 наказу Головного управління юстиції у Львівській області №1672/к від 27.10.2014 року; визнання недійсним запису №12 від 27.10.2014 року у трудовій книжці НОМЕР_1 внесений на підставі згаданого наказу; зобов'язання внести запис у трудову книжку НОМЕР_1 про визнання недійсним запису №12 від 27.10.2014 року.
Позивач в позовні заяві зазначає, що відповідач не вчинив дій на визнаний у судовому порядку юридичний факт. Також, позивач наголошує, що запис внесений на підставі наказу, який визнано протиправним і скасовано, а тому відповідач зобов'язаний внести відповідний запис у трудову книжку позивача. Крім того, позивач вважає, що спірний наказ підлягає скасуванню, оскільки наказ, на підставі якого він був прийнятий скасовано у судовому порядку.
Також, у судових засіданнях звертала увагу суду на те, що запис вчинено не у відповідності до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, оскільки вказано наказ, не на підставі якого її було звільнено.
Відповідач у запереченні на позовну заяву зазначає, що спірний наказ не порушує прав позивача. Крім того, продовжує відповідач, враховуючи те, що рішення суду фактично не виконано, правових підстав для визнання недійсним запису та зобов'язання внести запис немає.
Також, суд не вбачає перешкод для розгляду справи без участі позивача, оскільки така не зверталась до суду з клопотанням про відкладення судового розгляду та з будь-якими іншими клопотаннями чи заявами, в судових засіданнях надала свої пояснення та подала докази в підтвердження обставин, якими обгрунтовує свої позовні вимоги.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до положень ч.1 ст.41 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам виходив з наступного.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29.03.2016 року у справі за №813/7679/14 визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 27.10.2014 року за №2331/к «Про звільнення ОСОБА_1» та поновлено ОСОБА_1 на посаді Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області з 28.10.2014 року. Постанова набрала законної сили 24.11.2016 року.
Згаданий наказ наказом відповідача від 27.10.2014 року за №1672/К був оголошений.
29.11.2016 року позивач звернулась до Головного територіального управління юстиції у Львівській області із заявою про внесення в трудову книжку запису про визнання недійсним запису, внесеного на підставі наказу Міністерства юстиції України за №2331/к від 27.11.2014 року «Про звільнення ОСОБА_1».
Листом від 08.12.2016 року за №28235/0/1-16/02-14 Головне територіальне управління юстиції у Львівській області повідомило позивача про те, що не може виконати виконавчий лист, виданий на виконання вищезгаданого судового рішення, оскільки виконавчий лист пред'явлений не за підвідомчістю.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Перш за все слід зазначити про те, що позивач дізналася про спірний наказ від 27.10.2014 року за №1672/К, після отримання копії трудової книжки, які були надіслані відповідачем листом №28235/0/1-16/02-14 від 08.12.2016 року, а до суду звернулась з такою вимогою 10.01.2017 року - без пропуску строку звернення до адміністративного суду.
При цьому, слід зазначити про те, що даний наказ порушує права позивача, оскільки зазначений у трудовій книжці, як підстава звільнення.
Щодо вимоги про визнання протиправним та скасування п.1 наказу від 27.10.2014 року за №1672/К.
Враховуючи те, що згаданий наказ прийнятий, у відповідності до п.4.9 Порядку ведення, обліку та зберігання особових справ державних службовців, затвердженого наказом Національного агенства України з питань державної служби 05.03.2012 року за №44, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 квітня 2012 року за №651/20964, чинного на час внесення запису, на виконання наказу Міністерства юстиції України від 27.10.2014 року за №2331/к «Про звільнення ОСОБА_1», який визнано протиправним та скасовано постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29.03.2016 року у справі за №813/7679/14, позовна вимога в цій частині підлягає до задоволення.
Щодо вимоги про визнання недійсним запису.
Відповідно до ст.48 КЗпП України, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п'ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів, які проходять стажування на підприємстві, в установі, організації.
Працівникам, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформляється не пізніше п'яти днів після прийняття на роботу. Студентам вищих та учням професійно-технічних навчальних закладів трудова книжка оформляється не пізніше п'яти днів після початку проходження стажування.
До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.
Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.
Як передбачено п.2.10 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року за №58 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 року за №110, з наступними змінами та доповненнями, у розділі "Відомості про роботу", "Відомості про нагородження", "Відомості про заохочення" трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається.
У разі необхідності, наприклад, зміни запису відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номеру, дати внесення запису в графі 3 пишеться: "Запис за N таким-то недійсний. Прийнятий за такою-то професією (посадою)" і у графі 4 повторюються дата і номер наказу (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу, запис з якого неправильно внесений до трудової книжки.
У такому ж порядку визнається недійсним запис про звільнення і переведення на іншу постійну роботу у разі незаконного звільнення або переведення, установленого органом, який розглядає трудові спори, і поновлення на попередній роботі або зміни формулювання причини звільнення. Наприклад, пишеться: "Запис за N таким-то є недійсним, поновлений на попередній роботі". При зміні формулювання причини звільнення пишеться: "Запис за N таким-то є недійсним, звільнений ..." і зазначається нове формулювання.
У графі 4 в такому разі робиться посилання на наказ про поновлення на роботі або зміну формулювання причини звільнення.
Як вбачається зі змісту наведених норм необхідною умовою для визнання недійсним запису є прийняття наказу про поновлення на роботі.
Оскільки, в матеріалах справи відсутній наказ про поновлення на посаді позивача, такий згідно пояснень учасників судового процесу не приймався, його прийняття не належить до компетенції відповідача, у суду відсутні правові підстави для задоволення позову в цій частині.
При цьому, суд не може покласти в основу судового рішення посилання позивача на те, що у колонці підстава внесення такого запису вказується на наказ відповідача, а не на Міністерства юстиції України, з урахуванням такого.
По-перше, позивач не зверталась з вимогою, вмотивованою вищевикладеним, до відповідача, що унеможливило розгляд таких мотивів та надання оцінки головним управлінням юстиції у Львівській області. Відтак, суд, розглядаючи мотиви, оцінка яким не надана відповідачем, буде порушувати конституційний принцип розподілу влад та втручатись у внутрішню компетенцію іншого органу державної влади.
По-друге, як вбачається зі змісту запису, він містить посилання на наказ Міністерства юстиції України від 27.10.2014 року за №2331/к «Про звільнення ОСОБА_1», а тому, на переконання суду, така форма запису у трудовій книжці не порушує прав позивача.
Враховуючи те, що вимога про спонукання до вчинення дій є похідною від вимоги про визнання недійсним запису, яка не підлягає до задоволення, у суду відсутні правові підстави для задоволення позову у цій частині.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є підставними та обґрунтованими в частині визнання протиправним та скасування пункту 1 наказу Головного управління юстиції у Львівській області №1672/к від 27.10.2014 року, а тому адміністративний позов в цій частині підлягає задоволенню. В іншій частині у задоволенні позову належить відмовити.
Щодо судових витрат, то, у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі слід присудити на користь позивача пропорційно задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу Головного управління юстиції у Львівській області №1672/к від 27.10.2014 року.
3. В іншій частині у задоволенні позову відмовити.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного територіального управління юстиції у Львівській області (код ЄДРПОУ 34942940), що знаходиться за адресою м.Львів, пл.Шашкевича,1, на користь ОСОБА_1, що проживає за адресою АДРЕСА_1, 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп. сплаченого судового збору.
5. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
6. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 02 березня 2017 року.
Суддя В.Я.Мартинюк