04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"22" лютого 2017 р. Справа№ 910/21839/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гончарова С.А.
суддів: Скрипки І.М.
Куксова В.В.
при секретарі судового засідання Денисюк І.Г.
за участю представників:
від позивача: Євченко В.Є. за дов. № 6346/15/1 від 19.12.2016.
від відповідача 1: Дашо А.Ю. за дов. № б/н від 08.02.2017.
від відповідача 2: Мединський М.М. за дов. № б/н від 14.12.2016.
від третьої особи: не з'явився.
Розглянувши матеріали апеляційної скарги Державної іпотечної установи на рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2016р. у справі № 910/21839/16 (суддя Лиськов М.О.)
за позовом Державної іпотечної установи
до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Танк Транс"
до відповідача 2: Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5
про визнання правочину недійсним.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 26.12.2016 у справі № 910/21839/16 в задоволені позову Державної іпотечної установи до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Танк Транс", відповідача-2 Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5 про визнання правочину недійсним, відмовлено повністю.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Державна іпотечна установа звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. Разом із апеляційною скаргою апелянт звернувся до апеляційного суду з клопотанням про відновлення строку на апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушено або неправильно застосовано норми матеріального чи процесуального права.
Відповідно автоматичного розподілу справ між суддями для розгляду даної апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: Гончаров С.А. (головуючий), Куксов В.В., Скрипка І.М.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2017 колегією суддів в зазначеному складі, відновлено Державній іпотечній установі строк на подання апеляційної скарги, прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 22.02.2017.
20.02.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від відповідача-2 надійшло клопотання про здійснення фіксації судового процесу та відзив на апеляційну скаргу.
21.02.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від відповідача-1 надійшов відзив на апеляційну скаргу.
22.02.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від позивача надійшли пояснення по справі.
В судовому засіданні 22.02.2017 представник апелянта підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі з урахуванням додаткових пояснень поданих під час апеляційного провадження та просив задовольнити її, а рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2016 у справі № 910/21839/16 скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
В судовому засіданні 22.02.2017 представник відповідача-1 заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі з урахуванням відзиву на апеляційну скаргу поданого під час апеляційного провадження та просив рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2016 у справі № 910/21839/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
В судовому засіданні 22.02.2017 представник відповідача-2 заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі з урахуванням відзиву на апеляційну скаргу поданого під час апеляційного провадження та просив рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2016 у справі № 910/21839/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
В судове засідання 22.02.2017 третя особа свого представника не направила, про день, час та місце проведення судового засідання була повідомлена належним чином.
Згідно із п.3.9.2 Постанови № 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Дослідивши матеріали справи, які містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності представника третьої особи за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишене без змін, виходячи із наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Державна іпотечна установа в своїй позовній заяві посилається на те, що остання є, начебто заставодержателем Банку згідно умов Договору застави майнових прав від 04.09.2014 №Д-1.1/2014, відповідно до пункту 1.1. якого предметом застави є майнові права Заставодавця (АТ "Дельта Банк") за Договором кредитної лінії від 09.06.2011 №ВКЛ-2005880 (далі - Кредитний договір) (Додаток 1), укладеним із Відповідачем-1.
У відповідності до умов Кредитного договору Банк зобов'язався надавати Позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. Надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами (траншами) в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 500 000,00 євро (п'ятсот тисяч євро 00 євроцентів) зі сплатою 12 % (дванадцять процентів) річних за користування кредитом з кінцевим терміном погашення заборгованості за Кредитом не пізніше "08" червня 2012.
В подальшому до даного договору вносилися певні зміни, в тому числі і щодо строків користування кредитом, зокрема Додатковим договором №46 від 31.12.2014 передбачено, що надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами (траншами) на умовах, визначених цим Договором, в межах відновлювальної мультивалютної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 36 333 314,10 євро, та кінцевим терміном погашення заборгованості не пізніше 01.07.2015.
ТОВ "Танк Транс" 20.02.2015 звернулося до Банку із заявою б/н про припинення зобов'язань у зв'язку із зарахуванням зустрічних однорідних вимог (отримана АТ "Дельта Банк" 27.02.2015 за вх. №4880) (Додаток 2), а саме:
- часткове припинення зобов'язань щодо сплати Відповідачем-1 на користь Відповідача-2 суми заборгованості за Кредитним договором у розмірі 154 088,22 євро (що за крос-курсом станом на 20.02.2015 складає еквівалент 174 427,86 доларів США);
- припинення зобов'язань щодо сплати Відповідачем-2 на користь Відповідача-1 заборгованості за Договором банківського рахунку №002-15504-110412 від 11.04.2012 (далі - Договір банківського рахунку), укладеного між Банком та фізичною особою ОСОБА_5, на суму 174 427,86 доларів США (що за крос-курсом станом на 20.02.2015 року складає еквівалент 154 088,22 євро).
Беручи до уваги викладене, вчинення оспорюваного правочину призвело до часткового припинення зобов'язання ТОВ "Танк Транс" перед Банком за Кредитним договором шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач не є заставодержателем майнових прав за вказаним вище Кредитним договором, а відсутність у Позивача будь-якого порушеного права у зв'язку із вчиненням Відповідачем-1 оспорюваного правочину підтверджується постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2016 у справі №910/6052/16, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 13.02.2017.
Враховуючи вищевикладене, твердження Державної іпотечної установи про порушення її прав як Заставодержателя спростовуються фактичними обставинами справи.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Як передбачено ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Угода про відмову від права на звернення до господарського суду є недійсною.
Враховуючи вищевикладені норми, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що оскаржуваним ним правочином були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно частини 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З урахуванням наведеного вище, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що доводи Державної іпотечної установи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2016 у справі № 910/21839/16 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Державної іпотечної установи на рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2016 у справі № 910/21839/16 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2016 у справі № 910/21839/16 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 910/21839/16 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.
Головуючий суддя С.А. Гончаров
Судді І.М. Скрипка
В.В. Куксов