02.03.2017 Справа № 904/7433/15
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач),
суддів: Паруснікова Ю.Б., Верхогляд Т.А.,
розглянувши апеляційну скаргу Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області, на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 02.02.2017 року у справі №90/7433/15
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Промканат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Промканат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, пр. К. Маркса, 1, офіс 11; код ЄДРПОУ 32410368
про визнання банкрутом,-
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.02.2017 року у даній справі (суддя Полєв Д.М.) у задоволенні грошових вимог Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промканат" відмовлено.
Не погодившись з ухвалою суду, до апеляційного господарського суду звернулась Криворізька північна об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Дніпропетровській області, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 02.02.2017 року у справі №90/7433/15 та прийняти нове рішення яким задовольнити заяву Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області про збільшення грошових вимог.
Колегія суддів, ознайомившись з матеріалами справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про її повернення з наступних підстав.
За приписом статті 129 Конституції України та статті 22 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
В силу частини 3 статті 94 ГПК України до скарги, зокрема, додаються докази сплати судового збору.
При зверненні з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 02.02.2017 року представник Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області просить звільнити Криворізьку північну об'єднану державну податкову інспекцію ГУ ДФС у Дніпропетровській області від сплати судового збору за подання апеляційної скарги у зв'язку з тим, що кошти на сплату судового збору відсутні.
Стаття 8 Закону України "Про судовий збір" передбачає, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до пункту 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI ГПК України" від 21.02.2013 року №7 єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.
Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
У пункті 3 інформаційного листа Вищого господарського суду України про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" №01-06/2093/15 від 12.11.2015 року зазначено, що питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом.
Отже, підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Відтак, у розумінні приписів зазначеної норми закону, відстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати може мати місце за наявності виключних обставин та є правом суду, а не обов'язком.
Так, в підтвердження клопотання звільнення від сплати судового збору, Криворізькою північною об'єднаною державною податковою інспекцєю ГУ ДФС у Дніпропетровській області додано копію листа Державної фіскальної служби (ДФС) України в якому зазначено, що відповідно до тимчасового кошторису на 2017 рік на утримання Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області, затверджено 12.01.2017 року по КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" видатки не передбачені.
Відповідно до частини 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У п. 12 ст. 2 Бюджетного кодексу України визначено, що бюджетні установи - це органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" №484-VIII від 22.05.2015 року на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Верховний Суд України у постанові від 27 жовтня 2015 року по справі №2а-3361/10 відмовив в клопотанні про звільнення від сплати судового збору з тієї підстави, що пунктом 2 розділу II Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", яким, серед іншого, скасовано деякі встановлені раніше пільги щодо його сплати, Кабінет Міністрів України було зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів. Тобто відсутність фінансування само по собі не створює виняткових обставин для звільнення, відстрочення або розстрочення судового збору.
Аналогічні правові позиції були викладені Вищим господарським судом України, зокрема, в ухвалах від 19 серпня 2015 року по справі № 910/2597/14, 05 червня 2014 року по справі № 905/3363/13, 07 вересня 2015 року по справі № 926/366/15.
В ухвалі від 21 вересня 2015 року по справі № 916/57/15-г Вищий господарський суд України виклав позицію, відповідно якої відсутність в кошторисі органу державної влади витрат на сплату судового збору не є обґрунтованою підставою в розумінні ст. 8 Закону України "Про судовий збір", оскільки не має виключного характеру.
Як зазначає у своїх рішеннях Вищий адміністративний суд України, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати (ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 січня 2014 року, 36722122, від 15 квітня 2014 року, 38331796, від 29 липня 2014 року, 39942890).
Таким чином, обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України (обмежене фінансування) та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору (відсутність фінансування), не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.
Отже, відсутність коштів на рахунках організацій які фінансуються за рахунок державного бюджету України не є підставою для відстрочення судового збору, колегія суддів вважає заявлене клопотання про звільнення від сплати судового збору необґрунтованим та безпідставним, а тому відмовляє у його задоволенні.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
За таких обставин, клопотання Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали господарського суду дніпропетровської області від 02.02.2017 у даній справі судовою колегією не розглядається.
Частиною 4 статті 97 ГПК України визначено, що після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини 1 цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.
Керуючись статтями 86, 97 ГПК України суд, -
У клопотанні Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Апеляційну скаргу Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області повернути.
Додаток: апеляційна скарга з доданими до неї документами на 13 аркушах в тому числі конверт.
Головуючий суддя Л.М. Білецька
Суддя Ю.Б. Парусніков
Суддя Т.А. Верхогляд