14.02.2017 року Справа № 904/694/16
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді (доповідача) - ОСОБА_1,
суддів - Джихур О.В., Сизько І.А.,
при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.,
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_2, представник, довіреність № б/н від 28.10.2016 р.,
від відповідача: ОСОБА_3, представник, довіреність №ББУ/ПУ423/СЛ/16 від 06.12.2016 р.,
розглянувши апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоград-вугілля" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2017р. за заявою приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про визнання таким, що не підлягає виконанню наказу господарського суду у справі №904/694/16
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Днепрспецремонт", смт.Ювілейне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область
до публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м.Павлоград, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості за договором
- ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2017р. у справі №904/694/16 (суддя Петренко Н.Е.) відповідачу по справі відмовлено в задоволенні заяви про визнання таким, що не підлягає виконанню наказу господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2016р. у даній справі;
- винесена ухвала мотивована тим, що обставини, згідно з якими відповідачем заявлені вимоги про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню враховані господарським судом при прийнятті рішення по суті позовних вимог, а також судами апеляційної та касаційної інстанцій;
- не погодившись з винесеною ухвалою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на неправильне застосування господарським судом норм матеріального права та на невідповідність висновків господарського суду обставинам справи просить цю ухвалу скасувати та задовольнити заяву про визнання наказу господарського суду таким, що не підлягає виконанню на суму 4939848грн.48коп.;
- у поданій скарзі йдеться про те, що до прийняття рішення по справі та набуття ним законної сили до стягувача, за умовами договору, була застосована оперативно-господарська санкція в сумі 4939848грн.48коп., вказана санкція є діючою, стягувач не звертався до суду з заявою про скасування останньої, про те, що сума оперативно-господарської санкції та суми, стягнуті за наказом господарського суду є зустрічними однорідними вимогами і підлягають заліку, у зв"язку з чим, зобов"язання сторін є припиненими, про те, що положення ч.ч.1, 2 ст.237 Господарського кодексу України не передбачають безспірності оперативно-господарської санкції, визнання її позивачем як обов"язкових ознак для зарахування, про те, що виконуючи умови договору, позивач допустив порушення його умов, а саме строків виконання робіт і це слугувало підставою для нарахування пені та штрафу, які позивачем не оплачені, про те, що застосування оперативно-господарської санкції за договором полягає в отриманні суми штрафних санкцій з сум, які підлягають сплаті позивачу, а також про те, що повідомлення про застосування оперативно-господарської санкції направлено на адресу позивача 09.03.2016р.;
- позивач вважає ухвалу суду обґрунтованою, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що скаржником запропоновано апеляційному суду надати оцінку обставинам та фактам, які були встановлені рішенням суду, яке набрало законної сили.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 24.03.2016р. господарським судом Дніпропетровської області у даній справі прийнято рішення, яким позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Днепрспецремонт" задоволені частково, з публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь позивача стягнуто 4873894грн.80коп. основної заборгованості, 468440грн.97коп. пені, 31951грн.86коп. трьох відсотків річних та 16490грн.99коп. інфляційних втрат, в решті в позові відмовлено.
В обґрунтування рішення були покладені обставини щодо порушення відповідачем зобов"язань за договором №1364-ПУ-УМТС від 01.07.2015р. в частині повної та своєчасної оплати виконаних позивачем робіт.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.08.2016р. рішення господарського суду скасовано частково, позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 4873894грн.80коп. основного боргу, 468440грн.97коп. пені, 31951грн.86коп. трьох процентів річних та 39037грн.21коп. втрат від інфляції.
Приймаючи постанову, господарський суд здійснив перерахунок суми втрат від інфляції, яка підлягала стягненню з відповідача.
Доводи відповідача про припинення зобов"язань за договором в результаті застосування оперативно-господарської санкції були визнані апеляційним судом безпідставними з посиланням на те, що договір не містить умов припинення зобов"язань сторін у зв"язку з застосуванням відповідної санкції, акти приймання виконаних робіт за липень-вересень 2015р. підписані відповідачем без зауважень, роботи за цими актами виконані в строк до 30.10.2015р., що в повній мірі відповідає умовам договору.
10.08.2016р. на виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.08.2016р. господарським судом Дніпропетровської області видано відповідний наказ.
Постановою Вищого господарського суду України від 21.12.2016р., прийнятою за наслідками розгляду касаційної скарги відповідача, постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду у даній справі залишена без змін.
При цьому Вищим господарським судом України зазначено, що доводи касаційної скарги не спростовують висновки апеляційного суду та не впливають на них, а тому підстави для її задоволення відсутні.
26.10.2017р. відповідач звернувся до господарського суду з заявою про визнання таким, що не підлягає виконанню наказ господарського суду Дніпропетровської області у даній справі на суму 4939848грн.48коп..
Заява мотивована обставинами щодо застосування до позивача оперативно-господарської санкції, визначення оперативно-господарської санкції та суми, яка підлягає стягненню за наказом як зустрічних однорідних вимог та щодо припинення зобов"язань шляхом заліку цих вимог.
В процесі розгляду заяви відповідача господарським судом винесена оскаржувана ухвала.
Відповідно до ч.ч.2, 4 ст.117 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, який видав наказ, може за заявою боржника визнати наказ таким, що не підлягає виконанню.
У разі якщо наказ було видано помилково або якщо обов"язок боржника відсутній повністю чи частково у зв"язку з його припиненням або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.
В п.3.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" зазначено, що ч.4 ст.117 Господарського процесуального кодексу України містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті: якщо його видано помилково; якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).
Отже, з наведеної норми випливає, що визнання господарським судом наказу таким, що не підлягає виконанню можливо за умови припинення обов"язку боржника за цим наказом шляхом добровільного виконання.
Також визнання господарським судом наказу таким, що не підлягає виконанню можливо з інших причин.
Однак, припинення зобов"язань між стягувачем та боржником, які виникли за договором підряду, шляхом застосування до стягувача оперативно-господарської санкції не є підставою для визнання наказу господарського суду, виданого за наслідками вирішення спору між сторонами таким, що не підлягає виконанню.
При цьому доводам відповідача про припинення зобов"язань за договором в результаті застосування оперативно-господарської санкції вже надана правова оцінка в постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.08.2016р. у даній справі.
Такі доводи визнані апеляційним судом необґрунтованими.
Стосовно посилань відповідача на те, що сума оперативно-господарської санкції та сума, стягнута за наказом господарського суду є зустрічними однорідними вимогами і підлягають заліку, то: по-перше, з приводу неправомірного застосування такої санкції суди апеляційної та касаційної інстанції вже висловили свою позицію, а по-друге, матеріали справи свідчать про наявність заперечень позивача по застосуванню оперативно-господарської санкції та, у зв"язку з цим, і по проведенню заліку, що свідчить про неможливість проведення відповідного заліку.
З огляду на викладене в задоволенні заяви відповідача про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню слід відмовити.
Тому підстави для скасування ухвали місцевого господарського суду відсутні.
Керуючись ст.ст.101 - 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
- ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2017р. у справі №904/694/16 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення
Головуючий суддя І.Л. Кузнецова
Суддя О.В.Джихур
Суддя І.А.Сизько
Повна постанова складена 02.03.2017р.