про прийняття апеляційної скарги до провадження
"01" березня 2017 р. Справа №917/557/15
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Гетьман Р.А., суддя Слободін М.М.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Полтавської міської ради, м.Полтава, (вх.№654П/1-40) на рішення господарського суду Полтавської області від 03.06.2015 року по справі №917/557/15,
за позовом Першого заступника прокурора міста Полтави, м.Полтава,
в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, м.Київ,
до 1. Полтавської обласної ради професійних спілок, м.Полтава,
2. Полтавської дитячо-юницької спортивної школи «Авангард» імені ОСОБА_1 Полтавської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства України, м.Полтава,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Полтавська міська рада, м.Полтава,
про визнання права власності держави на нерухоме майно,-
Рішенням господарського суду Полтавської області від 03.06.2015 року по справі №917/557/15 (суддя Кульбако М.М.) позов задоволено.
Визнано право власності держави Україна в особі Фонду державного майна України на нерухоме майно-будівлю спортивної школи площею 314,00 кв.м, що розташована за адресою: м.Полтава, вул.Жовтнева,37, вартістю 5432000,00 грн.
Додатковим рішенням господарського суду Полтавської області від 20.01.2016 року у даній справі стягнуто з Полтавської обласної ради професійних спілок у дохід Державного бюджету України 609,00 грн. витрат по сплаті судового збору. Стягнуто з Полтавської дитячо-юнацької спортивної школи «Авангард» імені ОСОБА_1 Полтавської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства України в дохід Державного бюджету України 609,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
Третя особа - Полтавська міська рада, з вказаним рішенням господарського суду першої інстанції не погодилася та звернулася до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 03.06.2015 року по справі №917/557/15 та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Одночасно з апеляційною скаргою, апелянт звернувся до суду з клопотанням про поновлення строку подання апеляційної скарги, посилаючись на те, що він був пропущений з поважних причин.
Перевіривши матеріали апеляційної скарги, колегія суддів встановила, що її подано на рішення господарського суду Полтавської області від 03.06.2015 року по справі №917/557/15 з порушенням вимог ч. 3 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України, а саме: до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, відповідно до Закону України «Про судовий збір» з урахуванням змін до нього.
Відповідно до ст. 1 Закону України судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Стаття 4 Закону України «Про судовий збір» визначає розмір ставок судового збору, а саме, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Так, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Також, за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (редакція Закону України «Про судовий збір», яка є чинною станом на момент подання апеляційної скарги).
Як вбачається з матеріалів справи, перший заступник прокурора міста Полтави звернувся до господарського суду Полтавської області з позовною заявою, яка містила вимогу - визнати право власності держави в особі Фонду державного майна України на нерухоме майно - будівлю спортивної школи площею 314,00 кв.м, що розташована за адресою: м.Полтава, вул.Жовтнева,37, вартістю 5432000,00 грн.
У п. 2.2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» №7 від 21.02.2013 року визначено, що судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях (у тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 ГПК такий обов'язок покладається на позивача (в тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у вигляді повернення майна застосовуються з ініціативи господарського суду, наприклад, при визнанні договору недійсним - пункт 1 статті 83 ГПК).
Тобто, позивач - Перший заступник прокурора міста Полтави, звернувся до суду з позовною заявою, яка містить вимогу майнового характеру та на виконання вимог чинного законодавства визначив вартість майна (ціну позову).
Натомість, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила, що судом першої інстанції при винесені додаткового рішення щодо розподілу судових витрат (судового збору) невірно визначено розмір судового збору та надано невірну кваліфікацію позовним вимогам, а саме помилково вказано, що позовна вимога є вимогою немайнового характеру. Невірне визначення місцевим господарським судом у даній справі розміру судового збору призводить до невірності та неправомірності визначення розміру судового збору, який підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги.
Так, з огляду на приписи Закону України «Про судовий збір» в редакції чинній станом на момент подання позовної заяви належною сумою судового збору є 73080,00 грн. З апеляційною скаргою третя особа звернулася 21.02.2017 року, що підтверджується відтиском штампу відділу документального забезпечення господарського суду Полтавської області, а отже судовий збір за подання апеляційної скарги необхідно розраховувати у порядку передбаченому Законом України «Про судовий збір» станом на момент звернення з апеляційною скаргою - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви і належною сумою судового збору є 80388,00 грн.
Матеріалами апеляційної скарги підтверджується, що скаржником сплачено судовий збір у неналежному розмірі (у меншому розмірі), тобто не за ставкою, яка передбачена ст. 4 Закону України «Про судовий збір». Третя особа, звертаючись до суду з апеляційною скаргою, надала квитанцію про сплату судового збору в розмірі 1339,80 грн., тобто не у відповідному розмірі, а саме за ставкою судового збору у випадку оскарження рішення немайнового характеру за однією немайновою вимогою, що наразі є помилковим.
Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо клопотання згідно з вимогами ч. 2 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України, розглянувши клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про те, що строк подання апеляційної скарги повинен бути поновлений.
Приймаючи до уваги викладене, а також те, що вказані недоліки можливо усунити до моменту розгляду скарги по суті в судовому засіданні, колегія суддів перевіривши матеріали апеляційної скарги, їх відповідність вимогам Господарського процесуального кодексу України, дійшла висновку про прийняття апеляційної скарги до провадження та вважає за необхідне зобов'язати скаржника надати до суду належні та допустимі докази в підтвердження сплати судового збору у належному розмірі та порядку.
Керуючись статтями 53, 86, 93, 98, 99 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,-
1. Клопотання Полтавської міської ради про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги задовольнити та поновити строк на подання апеляційної скарги.
2. Прийняти апеляційну скаргу Полтавської міської ради до провадження.
3. Розгляд скарги призначити на "06" квітня 2017 р. о 11:00 год. у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, каб. № 132.
4. Зобов'язати апелянта надати до суду належні та допустимі докази в підтвердження сплати судового збору по справі у встановленому порядку і розмірі, відповідно до Закону України «Про судовий збір».
5. Сторонам надати до суду відзиви на апеляційну скаргу та документи в обґрунтування своєї позиції по справі.
6. Викликати в судове засідання представників сторін та третьої особи з належним чином оформленими повноваженнями. Про неможливість прибуття представників письмово повідомити суд.
7. Попередити сторони та третю особу, що у разі неявки їх представників з належним чином оформленими повноваженнями, ненаданням витребуваних документів, справа може бути розглянута за наявними в ній документами.
Головуючий суддя Хачатрян В.С.
Суддя Гетьман Р.А.
Суддя Слободін М.М.