Ухвала від 28.02.2017 по справі 910/18029/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"28" лютого 2017 р. Справа №910/18029/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Верховця А.А.

Остапенка О.М.

за участю секретаря судового засідання Мурашка М.С.,

розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Матущака В.І.,

представників:

від боржника - Пісної Д.В.,

від ПАТ "Дельта банк" - Ханович К.С., Арбузова О.О.,

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" (далі - Банк)

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.10.2016 про порушення провадження

у справі № 910/18029/16 (суддя Чеберяк П.П.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Іллічівський зерновий порт" (код 38240111)

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2016 порушено провадження у справі № 910/18029/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Іллічівський зерновий порт"; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Матущака Віктора Івановича, вирішено інші процедурні питання.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.10.2016, прийняти нове рішення, яким відмовити у порушенні провадження у справі про банкрутство.

В судовому засіданні 07.02.2017 оголошувалась перерва до 28.02.2017 відповідно до ст. 77 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників боржника, Банку та розпорядника майна боржника, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження у даній справі підлягає припиненню, з огляду на наступне.

Згідно ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Як вбачається з матеріалів справи, боржник звернувся до Господарського суду міста Києва з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 11 Закону про банкрутство.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2016 прийнято заяву про порушення справи про банкрутство до розгляду, призначено підготовче засідання суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2016 порушено провадження у справі № 910/18029/16, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Матущака В.І., призначено попереднє засідання на 19.12.2016.

Оголошення про порушення справи про банкрутство оприлюднене 27.10.2016 за № 36780.

В силу особливостей процедури банкрутства, коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи для запобігання необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід справи про банкрутства.

У відповідності до ст. 1 Закону про банкрутство учасниками провадження у справі про банкрутство визнано таких осіб: сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство;

кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Частинами 1, 2, ст. 23 Закону про банкрутство передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Кредитор, за заявою якого порушено провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті.

Забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.

Разом з тим, ч. 8 ст. 23 Закону про банкрутство встановлено, що вимоги конкурсних кредиторів, визнані боржником або господарським судом, вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Отже, особа може набути статусу кредитора - сторони у справі про банкрутство, лише після звернення в встановлений законом строк із кредиторськими вимогами до боржника.

При цьому, реєстр вимог кредиторів формується розпорядником майна боржника лише після закінчення підготовчого засідання, за результатами якого може бути порушено провадження у справі про банкрутство та оприлюднення відповідного оголошення про порушення справи про банкрутство боржника.

Обґрунтовуючи своє право на апеляційне оскарження ухвали підготовчого засідання, Банк посилається на те, що він є кредитором боржника за кредитними договорами та забезпеченим кредитором боржника на підставі договору застави цінних паперів, що укладений в забезпечення перед Банком кредитних зобов'язань ТОВ ВКФ «Олір».

За твердженням Банку, в судовому порядку було стягнуто з боржника заборгованість в рахунок погашення боргу за кредитним договором (справа Господарського суду Одеської області № 916/2755/15).

Колегія суддів вважає, що за відсутності подання обґрунтованої заяви неможливо встановити наявність чи відсутність боргу, який може бути підставою для визнання Банку кредитором, зокрема забезпеченим, в межах даної справи про банкрутство.

При цьому, станом на час ухвалення оскаржуваного судового рішення, реєстр кредиторів боржника, до якого мають бути внесені відомості про кредиторів (в тому числі і забезпечених), не сформований, тобто твердження Банку про те, що він є кредитором боржника, визнаються колегією суддів передчасними.

Крім цього, слід зазначити, що скаржником не викладено обґрунтувань, з посиланням на відповідні норми законодавства, яким чином прийнята у даній справі оскаржувана ухвала про порушення провадження у справі про банкрутство боржника порушує його права і охоронювані законом інтереси, враховуючи, що на момент прийняття оскаржуваного судового рішення будь-які докази, що свідчать про відмову у визнанні кредиторських вимог (конкурсних) та внесенні відомостей про майно боржника, що є предметом забезпечення, останнім не надано.

Отже, враховуючи викладені обставини та аналіз норм законодавства щодо порядку визначення та визнання кредитором у справі про банкрутство, передбаченого ст.ст. 1, 23, 24, 25 Закону про банкрутство, суд апеляційної інстанції вважає, що Банк на момент прийняття оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції не набув статусу учасника провадження (конкурсного кредитора, забезпеченого кредитора), у зв'язку з чим оскаржуваний ним процесуальний документ не стосується його прав та обов'язків, а тому Банк не має права апеляційного оскарження прийнятого судом попередньої інстанції рішення відповідно до положень ст. 91 ГПК України.

Враховуючи наведене та виходячи із системного аналізу норм ГПК України та Закону про банкрутство, колегія суддів вважає, що спір згідно поданої Банком апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.10.2016 не підлягає розгляду в порядку апеляційного провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Таким чином, з метою усунення процесуального порушення при прийнятті апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" до провадження (ст. 91 Господарського процесуального кодексу України), колегія суддів вважає за необхідне припинити апеляційне провадження з перегляду ухвали Господарського суду міста Києва від 24.10.2016 у справі № 910/18029/16.

Керуючись ст.ст. 80, 86, 91 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" з перегляду ухвали Господарського суду міста Києва від 24.10.2016 у справі № 910/18029/16.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді А.А. Верховець

О.М. Остапенко