"01" березня 2017 р.Справа № 923/1213/16
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Головея В.М.
Суддів: Колоколова С.І., Савицького Я.Ф.,
при секретарі судового засідання Селиверстовій М.В.,
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю),
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Херсонської філії ПАТ «Укртелеком»
на ухвалу господарського суду Херсонської області від 10.01.2017 про припинення провадження
у справі № 923/1213/16
за позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Херсонської філії ПАТ «Укртелеком»
до Управління соціального захисту населення Цюрупинської районної державної адміністрації у Херсонській області
про стягнення 111 963,98 грн.
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
Представником позивача в судовому засіданні не було заявлено клопотання про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, отже фіксація судового процесу не здійснювалась відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 01.03.2017 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
В листопаді 2016 року Публічне акціонерне товаристве «Укртелеком» в особі Херсонської філії ПАТ «Укртелеком» (далі - ПАТ «Укртелеком», позивач) звернулось до господарського суду Херсонської області із позовом до Управління соціального захисту населення Цюрупинської районної державної адміністрації у Херсонській області (далі - Управління, відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 111 963,98 грн. заборгованості за телекомунікаційні послуги, надані у період з 01.01.2016 по 01.09.2016 пільговій категорії абонентів, що проживають на території Цюрупинського району, вартість яких підлягає відшкодуванню за рахунок надходжень (субвенцій) з Державного бюджету.
15.11.2016 ухвалою суду першої інстанції порушено провадження у даній справі.
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 10.01.2017 (суддя Немченко Л.М.) припинено провадження у справі, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з тим, що вказаний спір не є господарським, оскільки між сторонами виникли правовідносини, які за своїм характером витікають з адміністративних та є публічно-правовими.
Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою господарського суду, ПАТ «Укртелеком» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу скасувати та направити справу на розгляд до господарського суду Херсонської області.
Апеляційна скарга мотивована тим, що при прийнятті оскаржуваної ухвали судом порушено норми матеріального та процесуального права. Скаржник також зазначив, що правовідносини, які склалися між сторонами мають господарський характер та повинні розглядатися в порядку господарського судочинства.
22.02.2017 до Одеського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції, в задоволенні якого було відмолено у зв'язку з резервуванням залу судових засідань, обладнаного системою відеоконференцзв'язку, для проведення судових засідань Господарським судом Херсонської області з 09:00 до 10:00 про що прийнята відповідна ухвала від 22.02.2017.
27.02.2017 до суду апеляційної інстанції від Управління надійшли заперечення проти позовної заяви, в яких останній просив відмовити ПАТ «Укртелеком» у задоволені позовних вимог у повному обсязі та у зв'язку з неможливістю направити до суду для участі у слуханні справи представника Управління, просили розглянути справу без їх участі.
Відповідач належним чином повідомлявся про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчить повідомлення поштового відправлення від 14.02.2017 проте його представник в судове засідання 01.03.2017 не з'явився, однак приймаючи до уваги клопотання від 27.02.2017, судова колегія вважає за можливе задовольнити останнє та розглянути дану справу без його участі, за наявними матеріалами справи, на підставі ст. 75 ГПК України.
Представник ПАТ «Укртелеком» в судому засіданні 01.03.2017 підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив задовольнити останню.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обґрунтована та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Згідно ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі:
1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;
2) справи про банкрутство;
3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;
4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів;
4 -1) справи у спорах між господарським товариством та його посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, завданих такою посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю);
5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери;
6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів;
7) справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України;
8) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до порушення справи про банкрутство.
Підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду, крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб, спорів, передбачених пунктом 4 частини першої цієї статті, та інших спорів, передбачених законом. Рішення третейського суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому цим Кодексом.
За умовами ст. 21 ГПК України сторонами в судовому процесі є позивач і відповідач. Позивачами є підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є юридичні особи та у випадках, передбачених цим Кодексом, - фізичні особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Пунктами 1, 2, 3, 3.1., 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року № 10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» із змінами і доповненнями встановлено, що підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції (ст. 12 ГПК України). З огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1, 4-1, 12 ГПК господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер. У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у ст. 3 ГК України. Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: - участь у спорі суб'єкта господарювання; - наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;- наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; - відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції. Таким чином, господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності.
У відповідності до п. 1 інформаційного листа Верховного Суду України від 26.12.2005 року №3.2.-2005 визначення поняття «справа адміністративної юрисдикції» наведено у статті 3 КАС України, під якою розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією з сторін є суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Тобто, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта. У випадку, якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції, і, відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом.
Позивач є публічним акціонерним товариством, має цивільні права та обов'язки, здійснює свою діяльність лише відповідно до законодавства України, свого статуту та внутрішніх актів.
Так, ПАТ «Укртелеком» в особі Херсонської філії ПАТ «Укртелеком» протягом періоду з 01.01.2016 по 01.09.2016 року, здійснюючи свою діяльність у сфері телекомунікацій, надавав телекомунікаційні послуги на пільгових умовах у відповідності до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про жертви нацистських переслідувань», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист», «Про охорону дитинства», громадянам м. Цюрупинськ, Херсонської області.
За змістом ч. 2 ст. 97, ст. 102 Бюджетного кодексу України видатки місцевих бюджетів на встановлені законодавством пільги окремим категоріям громадян проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту населення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
В силу п. 3 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 року №256 головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів з виконання державних програм у цій сфері є, зокрема, Управління соціального захисту населення Цюрупинської районної державної адміністрації.
Отже, відповідач є юридичною особою, до компетенції якої відносяться обов'язки щодо прийняття від підприємств, установ, організацій, що надають житлові-комунальні послуги та послуги зв'язку окремим категоріям громадян, розрахунків на компенсації та на відшкодування витрат за надані пільги, звірки з їх інформацією, що міститься в реєстрі, та обов'язки щодо здійснення їх компенсації.
Крім того, у відповідності до ч. 3 ст. 19 Бюджетного кодексу України учасниками бюджетного процесу є органи, установи та посадові особи, наділені бюджетними повноваженнями (правами та обов'язками з управління бюджетними коштами).
Таким чином, ПАТ «Укртелеком» не є учасником бюджетного процесу і правовідносини між позивачем та відповідачем регулюються нормами Цивільного та Господарського кодексів України.
За наведених обставин, правовідносини, які склалися між сторонами мають господарський характер, а не публічно-правовий, на який послався господарський суд в оскаржуваній ухвалі, що в свою чергу відносить вирішення спорів даної категорії до компетенції господарського суду.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що даний спір підвідомчий господарським судам, а відтак оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню, апеляційна скарга задоволенню, а справа - передачі до господарського суду Херсонської області для розгляду по суті.
Відповідно до ч. 7 ст. 106 ГПК України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про повернення позовної заяви, справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
Також, судова колегія зазначає, що згідно з п.4.8. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у частині сьомій статті 106 ГПК з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами статті 49 ГПК.
Керуючись ст.ст. 99, 101-106 ГПК України, колегія суддів -
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Херсонської філії ПАТ «Укртелеком» - задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду Херсонської області від 10 січня 2017 року -скасувати.
3. Справу передати на розгляд господарського суду Херсонської області.
Постанова, згідно ст. 105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: Головей В.М.
Судді: Колоколов С.І.
ОСОБА_2