04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
28.02.2017 Справа №910/13062/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Верховця А.А.
суддів: Остапенка О.М.
Сотнікова С.В.
розглядаючи апеляційну скаргу товариства з обмеженою
відповідальністю "Маревен Фуд Україна"
на рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2017
у справі №910/13062/16 (суддя Бондарчук В.В.)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Маревен Фуд Україна"
до 1) Державної служби інтелектуальної власності
2) товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім
"Любисток"
про визнання недійсними свідоцтв України на знаки для товарів і послуг
Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Маревен Фуд Україна" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної служби інтелектуальної власності України та ТОВ "Торговий дім "Любисток" про:
- визнання свідоцтв України на знаки для товарів і послуг №142127, 143035 недійсними повністю;
- зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно визнання недійсними повністю свідоцтв України на знаки для товарів і послуг № 142127, 143035 та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність".
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.01.2017 у справі №910/13062/16 у задоволенні позову відмовлено, скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2016 у справі №910/13062/16.
Не погоджуючись, ТОВ "Маревен Фуд Україна" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2017 у справі №910/13062/16 та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2017 апеляційну скаргу ТОВ "Маревен Фуд Україна" було прийнято до провадження, призначено до розгляду на 28.02.2017, викликано в засідання повноважних представників сторін, запропоновано завчасно надати відзив на скаргу тощо.
28.02.2017 від ТОВ "Маревен Фуд Україна" надійшла заява про відвід колегії суддів, у складі якої здійснюється розгляд скарги - головуючого судді (судді-доповідача) Верховця А.А., суддів Остапенка О.М., Сотнікова С.В., мотивована доводами щодо наявності сумнівів у неупередженості колегії.
Так, в провадженні колегії суддів у складі Верховця А.А., Остапенка О.М., Сотнікова С.В. вже перебувала апеляційна скарга ТОВ "Маревен Фуд Україна", подана на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.12.2016 у цій же справі №910/13062/16, якою було призначено повторну судову експертизу.
Постановою Київського апеляційного господарського суду, прийнятою в складі вказаної колегії суддів, від 07.02.2017 апеляційну скаргу ТОВ "Маревен Фуд Україна" було залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.12.2016 у справі №910/13062/16 залишено без змін.
Відповідно до ст. 20 ГПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь у судовому процесі, якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений ч. 3 ст. 2-1 цього Кодексу, або якщо буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості.
Суддя, який брав участь у розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, постанови, прийнятої за його участю, або у перегляді прийнятих за його участю рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами. При наявності зазначених підстав суддя повинен заявити самовідвід. З цих же підстав відвід судді можуть заявити сторони та прокурор, який бере участь в судовому процесі.
Відвід повинен бути мотивованим, заявлятись у письмовій формі до початку вирішення спору. Заявляти відвід після цього можна лише у разі, якщо про підставу відводу сторона чи прокурор дізналися після початку розгляду справи по суті. Питання про відвід судді вирішується в нарадчій кімнаті судом у тому складі, який розглядає справу, про що виноситься ухвала.
У разі задоволення відводу (самовідводу) одному з суддів або всьому складу суду справа розглядається в тому самому господарському суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається у порядку, встановленому ч. 3 ст. 2-1 цього Кодексу.
В заяві про відвід т.ч. небезпідставно здійснені посилання на практику вирішення спорів Європейського суду з прав людини - рішення від 10.12.2009 у справі "Мироненко і Мартиненко проти України (заява №4785/02)", в якій надано певну оцінку формальних ознак упередженості у зв'язку з викладенням правової позиції у справі до початку розгляду справи по суті.
Так, як вбачається зі змісту апеляційної скарги ТОВ "Маревен Фуд Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2017 у справі №910/13062/16 наводячи підстави, з яких порушено питання про перегляд вказаного рішення, скаржником вказано на деякі з тих, яким вже надано оцінку в ході розгляду апеляційної скарги ТОВ "Маревен Фуд Україна" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.12.2016 у справі №910/13062/16.
В змісті поданої скарги знов ж таки наводяться доводи на користь незаконності ухвали Господарського суду міста Києва від 22.12.2016 у справі №910/13062/16, якою призначено повторну експертизу, на відсутності підстав її призначення, оскільки у т.ч. й первісна, висновки якої суперечать висновкам повторної, не містила в собі недоліків, які покладені в основу рішення про призначення останньої.
Колегія суддів відзначає, що право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява № 7577/02) від 3 травня 2007 року суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
В рішенні у справі "Олександр Волков проти України" від 9 січня 2013 року зазначено наступне. (104) Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ii) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах "Фей проти Австрії", від 24 лютого 1993 року, Series A №255, пп. 28 та 30, та "Веттштайн проти Швейцарії", заява №33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). (105) Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (див. рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру", заява №73797/01, п. 119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства", п. 32, Reports 1996-III). (106) У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі "Де Куббер проти Бельгії", Series A, № 86). (107) Насамкінець, концепції незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду (див. рішення у справі "Сасілор-Лормін проти Франції", заява №65411/01, п. 62, ECHR 2006-XIII).
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
У ГПК України не наведено вичерпного переліку обставин, які можуть викликати сумнів у неупередженості судді. З огляду на оціночний характер цього поняття суд, розглядаючи заяву про відвід, повинен виходити з мотивів заяви про відвід і наявності доказів того. Колегія суддів враховує те, що право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки ст. 6 Конвенції закріплено гарантії, якими може скористатися будь-яка особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Враховуючи, що однією з сторін висловлено сумніви у неупередженості, обумовлені залишенням без змін ухвали Господарського суду міста Києва від 22.12.2016 у справі №910/13062/16 постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.02.2017, прийнятою в складі вказаної колегії суддів, залишенням без задоволення апеляційної скарги ТОВ "Маревен Фуд Україна" і лише три тижні тому, з метою уникнення таких сумнівів та утвердження принципів об'єктивної безсторонності, впевненості і довіри учасників провадження у справі, виключення суб'єктивних підстав сумніву заявника в неупередженості суду, колегія суддів дійшла висновку про можливість задоволення заяви.
Керуючись ст. 20, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Задовольнити заяву ТОВ "Маревен Фуд Україна" про відвід колегії суддів у складі Верховця А.А., Остапенка О.М., Сотнікова С.В. у розгляді справи.
Головуючий суддя А.А. Верховець
Судді О.М. Остапенко
С.В. Сотніков