02.03.2017 р. Справа № 914/414/17
Суддя Ділай У.І., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго Прайм», м. Львів
до відповідача ОСОБА_1 філії «Львівська залізниця» ПАТ «Українська залізниця», м. Львів
про стягнення 8932,40 грн.
Встановила:
На розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго Прайм» до відповідача ОСОБА_1 філії «Львівська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» про стягнення 8932,40 грн.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд прийшов до висновку про те, що у прийнятті заяви слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.21 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.
Частиною 1 ст.1 ГПК України встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
За змістом ст. 62 ГК України, підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.
Згідно зі ст. 83 ЦК України, установою є організація, створена однією або кількома особами (засновниками), які не беруть участі в управлінні нею, шляхом об'єднання (виділення) їхнього майна для досягнення мети, визначеної засновниками, за рахунок цього майна. Особливості правового статусу окремих видів установ встановлюються законом.
Відповідно до ст. 80 ЦК України, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.
У статті 55 ГК України зазначено, що суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Функції, права та обов'язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами. Підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону. (ч. 2, 4 ст.64 ГК України).
Згідно ч. 1, 3 ст.95 ЦК України, філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.
Таким чином філії, представництва, інші відокремлені підрозділи наділяються певною господарською компетенцією. Втім, не маючи статусу юридичної особи, такі підрозділи не наділяються самостійною господарською процесуальною правоздатністю та дієздатністю.
Також суд звертає увагу на приписи п.1.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в якому вказано, що відповідно до чинного законодавства, зокрема, Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України "Про господарські товариства", "Про акціонерні товариства", "Про банки і банківську діяльність", юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами.
Коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відокремлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відокремлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу, наприклад: "Стягнути з підприємства "А" в особі його відокремленого підрозділу - філії N 1 на користь організації "Б" в особі її Н-ської філії таку-то суму".
Суд зазначає, що відповідачем в позовній заяві є філія, яка у відповідності до викладених вище норм чинного законодавства не є юридичною особою, а тому не може бути відповідачем у справі.
Таким чином суд приходить до висновку, що позов поданий до ОСОБА_1 філії «Львівська залізниця» ПАТ «Українська залізниця», яка не є юридичною особою, а тому спір не підлягає розгляду в господарських судах. Відтак, в прийнятті позовної заяви необхідно відмовити на підставі п.1 ч.1 ст.62 ГПК України.
При цьому, слід зауважити, що відмова у прийнятті позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення обставин, що зумовили її повернення (визначення та вказівка процесуального статусу позивача з урахуванням приписів ст.1 ГПК України).
Також, суд звертає увагу, що в позовній заяві зазначено у п. 39 про долучення доказів надсилання позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу (опис та поштова квитанція на 2 арк.), однак, під час розкриття конверта, надісланого ТзОВ «Енерго Прайм», виявлено відсутність згідно п. 39 вказаного додатку, що підтверджується актом № 36 від 01.03.2017р., складеним господарським судом Львівської області.
З урахуванням наведених правових положень та керуючись п. 1 ст. 62, ст. 86, 124 ГПК України, господарський суд Львівської області,-
1.В прийнятті позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго Прайм» відмовити.
2.Позовну заяву з додатками та акт № 36 від 01.03.2017р. повернути на адресу позивача.
Суддя Ділай У.І.