ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
28.02.2017Справа №910/23373/16
За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"
До Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія"
Провідшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 11 386,83 грн.
Суддя О.М. Ярмак
представники:
від позивачане з'явився
від відповідача не з'явився
До Господарського суду міста Києва надійшов позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 11 386,83 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2016 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/23373/16 та призначено розгляд справи на 07.02.2017.
Ухвалою суду від 07.02.2017 розгляд справи відкладено на 28.02.2017.
В судове засідання 28.02.2017 сторони уповноважених представників не направили.
При цьому, від позивача 20.02.2017 судом отримано заяву про розгляд справи за відсутності його представника.
З метою уникнення порушення процесуального строку розгляду спору, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за відсутності відзиву відповідача на позов за наявними матеріалами справи відповідно до ст. 75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
06.04.2012 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами № 28-0199-12-00385, за яким застрахованим транспортним засобом значиться автомобіль Volkswagen Caddy GP Kombi, д.р.н. НОМЕР_2.
19.05.2016 в м. Києві на пр. Московському, 25, мала місце дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участі застрахованого автомобіля Volkswagen Caddy, д.р.н. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3, що спричинила механічні пошкодження обом автомобілям.
ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_3 п. 13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Оболонського районного суду м. Києва від 12.08.2016 у справі № 3-3734-16, відповідно до якої ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
20.05.2016 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" звернувся страхувальник - ОСОБА_1 із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.
На підставі рахунка ТОВ "Атлант-М Лепсе" № 2310209116-1 від 20.05.2016 та інших документів позивачем було здійснено розрахунок суми страхового відшкодування, а також складений та підписаний страховий акт № СТОКА-2987 від 07.06.2016, згідно з яким було вирішено перерахувати страхове відшкодування в розмірі 11 896,83 грн.
На підставі сформованого страхового акту позивачем згідно з платіжним дорученням № 10470 від 07.06.2016 було виплачено 11 896,83 грн страхового відшкодування.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відтак, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група", здійснивши виплату страхового відшкодування, набула права вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно ОСОБА_3 під час експлуатації автомобіля НОМЕР_1.
На час скоєння вищевказаної ДТП (19.05.2016) цивільно-правова відповідальність власника автомобіля НОМЕР_1, була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) № НОМЕР_3 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Отже, відповідач є особою, на яку полісом № НОМЕР_3 покладено обов'язок з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації автомобіля НОМЕР_1, на час спірної ДТП.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу № НОМЕР_3 та положення статей 12, 22, 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", статей 9, 27 Закону України "Про страхування", статей 993, 1192 ЦК України, відповідач повинен відшкодувати позивачу шкоду в межах ліміту його відповідальності за спірним страховим випадком (50 000,00 грн.) за вирахуванням франшизи, яка становить 510,00 грн, виходячи із розміру фактично здійснених позивачем витрат по виплаті страхового відшкодування в межах суми, що перейшла до позивача у розмірі 11 386,83 грн., тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Приймаючи рішення у справі, суд також враховує відсутність будь-яких заперечень по суті позовних вимог з боку відповідача.
Виходячи з приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, понесені позивачем судові витрати у справі покладаються на відповідача.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 77, ідентифікаційний код 22945712) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (03038, м. Київ, вул. Івана Федорова, буд. 32, літ. А, ідентифікаційний код 30859524) 11 386 (одинадцять тисяч триста вісімдесят шість) грн. 83 коп. страхового відшкодування та 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. судового збору.
Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 02.03.2017
Суддя О.М. Ярмак