вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"08" лютого 2017 р. Справа № 911/4019/16
Господарський суд Київської області в складі:
головуючого судді Христенко О.О.
при секретарі Литовці А.С.
розглянувши справу № 911/4019/16
за позовом публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна», м. Київ
до публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Скайд», с. Старі Петрівці Вишгородського району
про стягнення 6649,75 грн.
Представники:
від позивача: Карась В.В. - довіреність № 4805/D2016 від 27.12.2016;
від відповідача: не з'явився.
Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна» (позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Скайд» (відповідач) про стягнення 6649,75 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі Договору добровільного страхування наземного транспортну № 3122/256/000015 від 16.02.2015, внаслідок настання страхової події, дорожньо-транспортної пригоди, позивачем виплачено відшкодування власнику пошкодженого застрахованого автомобіля марки «Daewoo Matiz», державний номер НОМЕР_1, а тому, відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України, позивач отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки «ВАЗ», державний номер НОМЕР_2, застрахована відповідачем, позивач звертався до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування, однак заява позивача залишена без відповіді та задоволення, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогами щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в сумі 6649,75 грн.
Ухвалою господарського суду Київської області від 12.12.2016 порушено провадження у справі № 911/4019/16.
Ухвалою суду від 18.01.2017 розгляд справи, на підставі поданого позивачем клопотання та неявкою в судове засідання представника відповідача, було відкладено.
В судовому засіданні 08.02.2017 представником позивача підтримані позовні вимоги в повному обсязі, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.
Представник відповідача в судові засідання від 18.01.2017 та 08.02.2017 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду від 12.12.2016 та від 18.01.2017 не виконав, витребувані документи, в тому числі відзив на позов, до суду не надіслав.
Відповідач належним чином був повідомлений про місце і час судових засідань, про що свідчить відбиток штампу канцелярію суду на звороті у нижньому лівому куті ухвал суду від 12.12.2016 та від 18.01.2017 щодо направлення їх копій відповідачу. При цьому, суд відзначає, що ухвали суду направлялись відповідачу на вказану в позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу місцезнаходження відповідача, що підтверджується матеріалами справи. Крім того, судом враховано абзац 3 підпункту 3.9.1 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», де зазначено, що у разі, якщо ухвалу суду про порушення провадження у справі надіслано за належною адресою і повернуто підприємством зв'язку, зокрема, з посиланням на відсутність адресата, вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -
З довідки про дорожньо-транспортну пригоду № 83540041, виданою 6-тою ротою 3-го батальйону УПС МВС у м. Києві Міністерства внутрішніх справ України та постанови Печерського районного суду м. Києва від 18.03.2016 у справі № 757/2066/16-п вбачається, що 08.12.2015, приблизно о 20 год. 50 хв., водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки «ВАЗ», державний номер НОМЕР_2, рухаючись по Набережному шосе зі сторони мосту метро в м. Києві, всупереч вимогам п. 13.1 Правил дорожнього руху України, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем марки «Daewoo Matiz», державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, що призвело до механічного пошкодження транспортних засобів.
З Постанови Печерського районного суду м. Києва від 18.03.2016 у справі № 757/2066/16-п вбачається, що вина водія ОСОБА_4, у вчинені правопорушення доведена, однак провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП підлягає закриттю, у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль марки «Daewoo Matiz», державний номер НОМЕР_1.
Пошкоджений автомобіль застрахований публічним акціонерним товариством «Страхова компанія «Універсальна» на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту № 3122/256/000015 від 16.02.2015.
Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно з п. 3 ст. 20 Закону України «Про страхування», страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Статтею 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Позивачем був складений страховий акт № 19397/1 (41525/к/п) та розрахунок страхового відшкодування від 16.01.2016, згідно з якими, подію визнано страховою та визначено розмір страхового відшкодування в сумі 6649,75 грн.
Згідно з наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 100446 від 17.03.2016, позивачем перераховано на рахунок ПАТ «Всеукраїнський Банк Розвитку» із призначенням платежу: страхове відшкодування, кошти в розмірі 6649,75 грн.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Цивільна відповідальність водія транспортного засобу марки «ВАЗ», державний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю марки «Daewoo Matiz», державний номер НОМЕР_1, застрахована у публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Скайд», згідно з полісом № АІ/7744623, про що свідчать наявні в матеріалах справи роздруківка з Єдиної бази МТСБУ та довідка про дорожньо-транспортну пригоду № 83540041, видана 6-тою ротою 3-го батальйону УПС МВС у м. Києві Міністерства внутрішніх справ України.
Оскільки, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки «ВАЗ», державний номер НОМЕР_2, застрахована у відповідача згідно з полісом № АІ/7744623, діючим на момент ДТП, то відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язок щодо відшкодування збитку, завданого внаслідок ДТП вищевказаним водієм власнику автотранспортного засобу, покладається на відповідача.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Позивач звернувся до відповідача із заявою № 1287 від 10.09.2016, в якій вимагав сплатити суму страхового відшкодування в розмірі 6649,75 грн.
Однак заява позивача залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Крім того, розглядаючи спір по суті, суд також зазначає, що частиною п'ятою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду транспортному засобу марки «Daewoo Matiz», державний номер НОМЕР_1, було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди, відтак вимога позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 6649,75 грн. визнається обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Враховуючи наведене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, при повному задоволенні позову покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Скайд» (07353, Київська область, Вишгородський район, с. Старі Петрівці, вул. Дніпровська, 4-А, оф. 3, код ЄДРПОУ 16295210) на користь публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (01133, м. Київ, бул. Лесі України, 9, код ЄДРПОУ 20113829) 6 649 (шість тисяч шістсот сорок дев'ять) грн. 75 коп. страхового відшкодування та 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено - 01.03.2017
Суддя О.О. Христенко