ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
28.02.2017Справа №910/1327/17
За позовомПублічного акціонерного товариства "КРЕДОБАНК"
До Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
Проприйняття майна, яке було предметом договору
Суддя Ярмак О.М.
За участю представників:
від позивачаЄлишев К.Ю. (представник за довіреністю від 08.11.2016)
від відповідачаОСОБА_1 (особисто)
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "КРЕДОБАНК" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про прийняття майна, яке було предметом договору оренди нежитлового приміщення від 18.09.2014.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2017 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/1327/17, розгляд справи призначено на 28.02.2017.
23.02.2017 позивачем подано до суду додаткові обґрунтування позовних вимог.
27.02.2017 відповідачем подано до суду заперечення.
В судовому засіданні 28.02.2017 представник позивача обґрунтував позовні вимоги та просив задовольнити їх у повному обсязі.
Представник відповідача надав додаткові докази в матеріали справи та заперечував проти задоволення позовних вимог.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
18.09.2014 між Публічним акціонерним товариством "КРЕДОБАНК" (орендар) до Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендодавець) укладено договір оренди нежитлового приміщення (далі - договір), у якому сторони погодили умови, на яких орендодавець зобов'язується передати, а орендар прийняти у строкове платне користування нежиле приміщення (в літ. А) № 72 загальною площею 100,8 квадратних метра, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Княжий затон, 16 (п. 1.1 Договору).
Згідно з п. 2.2 договору строк оренди становить 1 рік. Обчислення строку оренди починається з дня передачі об'єкта оренди орендареві за актом приймання-передачі.
Пунктом 10.3 договору сторони погодили, що договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав передбачених Цивільним кодексом України та у порядку встановленому статтею 188 Господарського кодексу України.
Орендар має право на дострокове розірвання даного договору з письмовим попередженням орендодавця за 90 календарних днів і лише за умов недоцільності подальшої оренди об'єкта оренди (п. 10.8 договору).
18.09.2014 на виконання умов договору відповідач передав, а позивач прийняв нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, вул. Княжий Затон, 16-б, оформивши акт приймання-передачі.
Рішенням Спостережної Ради Публічного акціонерного товариства "КРЕДОБАНК" №3/2015 постановлено надати згоду на передислокацію Відділення вул. Княжий Затон 16-б ПАТ "КРЕДОБАНК" у м. Київ у приміщення візового центру за адресою: м. Одеса, вул. Жуковського, 2.
У зв'язку з цим, позивач звернувся до відповідача листом №15-13981/14 від 29.12.2014, в якому повідомив про дострокове розірвання договору та підписання акту приймання-передачі 31.03.2015 у зв'язку з недоцільністю подальшої оренди.
Вказаний лист отриманий відповідачем 06.01.2015, про що свідчить відмітка на зворотному повідомленні про вручення поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи.
Описані обставини встановлено у рішенні Господарського суду міста Києва від 15.06.2015 у справі № 910/10153/15, яке набрало законної сили у визначеному законодавством порядку.
Також, у вказаному рішенні суд встановив, що позивач скористався своїм правом на відмову від договору оренди, який, в силу положень ст. 651 ЦК України, є розірваним з 06 квітня 2015 року.
Частиною 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відтак, встановлені у рішенні Господарського суду міста Києва від 15.06.2015 у справі № 910/10153/15 факти мають преюдиційне значення та не підлягають повторному доведенню при розгляді цієї справи.
У п. 5.2.6 договору визначено обов'язок орендаря у разі припинення або розірвання цього Договору повернути орендодавцеві об'єкт оренди у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об'єкта оренди.
Отже, розірвання договору створює для сторін такого договору зобов'язання щодо повернення орендарем та прийняття орендодавцем орендованого майна, адже підстава для користування таким майном є відсутньою.
Оскільки до цього часу об'єкт оренди орендодавцем не прийнято, позивач звернувся до суду із позовом про прийняття від нього майна та отримання документа (акта) про таке прийняття як підтвердження виконання ним зобов'язання.
Відповідач проти позову заперечує, стверджуючи про відсутність між сторонами спору щодо прийняття ним об'єкта оренди, оскільки він сам неодноразово звертався до орендаря з пропозицією передати йому приміщення.
Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Частиною 1 ст. 545 Цивільного кодексу України визначено, що, прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.
За приписами ч. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України, повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Суд зазначає, що встановленому законодавством та договором обов'язку орендаря повернути орендоване приміщення після закінчення строку дії договору кореспондує зустрічний обов'язок орендодавця прийняти це приміщення.
Поданими доказами (листи, акти) позивач підтвердив, що вчиняв заходи щодо передачі орендодавцю об'єкта оренди, проте, як стверджує сам відповідач, він відмовлявся від підписання актів з огляду на наявність неоднозначних формулювань в їх змісті.
Подані відповідачем докази на пояснюють не обґрунтовують належним чином підстав для відмови у прийнятті приміщень.
Відповідно до п. 5.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» від 29.05.2013 № 12 позовні вимоги, пов'язані з прийняттям майна з оренди (за наслідками припинення відповідного договору оренди), узгоджуються з приписом пункту 5 частини другої статті 16 ЦК України, яким передбачений такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як примусове виконання обов'язку в натурі.
Отже, орендар на підтвердження виконання зобов'язання за договором оренди (найму) вправі в судовому порядку вимагати прийняття від нього орендодавцем майна, яке було предметом договору, та документального оформлення такого прийняття згідно з частиною першою статті 545, частиною другою статті 795 ЦК України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 20.03.2012.
Так, вимога прийняти майно з оренди та оформити його відповідним документом відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки підтверджує виконання обов'язку орендаря з повернення об'єкта оренди.
Дослідивши подані сторонами докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доведеними та їх слід задовольнити у повному обсязі.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (02095, Київ, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) прийняти від Публічного акціонерного товариства "КРЕДОБАНК" (79026, м. Львів, вул. Сахарова, 78-а, ідентифікаційний код 09807862) з оренди нежиле приміщення (в літ. А) № 72 загальною площею 100,8 квадратних метра, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Княжий затон, 16, що було предметом договору оренди нежитлового приміщення від 18.09.2014, шляхом документального оформлення такого прийняття актом відповідним актом.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (02095, Київ, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "КРЕДОБАНК" (79026, м. Львів, вул. Сахарова, 78-а, ідентифікаційний код 09807862) 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. судового збору.
Видати накази відповідно до ст. 116 ГПК України.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 02.03.2017
Суддя О.М. Ярмак