ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
20 лютого 2017 р. Справа № 909/931/16
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Грици Ю.І.,
секретар судового засідання Максимів Н. Б.,
за участю представників сторін:
від позивача: Широких Ю.В. - адвокат (посвідчення № 435 від10.10.2002; договір (угода про надання правової допомоги від 20.12.2016)
від відповідача: Іванишин В.І. - юрисконсульт по обслуговуванню філії ПАТ "Івано-Франківський РЕМ" (довіреність №1120 від 04.10.2016 )
за участю спеціаліста програмного забезпечення ПАТ "Прикарпаттяобленерго": ОСОБА_3 (паспорт НОМЕР_1 виданий Богородчанським РВ УМВС в Івано-Франківській області 12.06.2003)
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1)
до відповідача: публічного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" (вул. Індустріальна, 34, м. Івано-Франківськ, 76014)
про зобов'язання вчинити перерахунок за спожиту електроенергію
ФОП ОСОБА_4 звернулася до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ПАТ "Прикарпаттяобленерго" про зобов'язання вчинити перерахунок за спожиту електроенергію. Також позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти дії пов'язані з припиненням електропостачання Міні-Маркету "ІНФОРМАЦІЯ_1", що знаходиться на розі вулиць Тисменицької-Дзівінського в м. Івано-Франківську за договором №1647 укладеним з ФОП ОСОБА_4
В обґрунтування позовних вимог заявник посилається на те, що надіслані відповідачем позивачу рахунки по сплаті послуг не відповідають оплаті за фактично використану електричну енергію, оскільки позивачем не було перевищено договірну величину споживання електроенергії, а акт про використання електричної енергії від 30.09.2016 складений в односторонньому порядку з порушення укладеного між сторонами договору та Правил користування електричною енергією, що не може підтверджувати переліміт спожитої електроенергії, в зв'язку з чим просить зобов'язати ПАТ "Прикарпаттяобленерго" зробити перерахунок за спожиту електроенергію ФОП ОСОБА_4 у вересні 2016 року з врахуванням спожитої електроенергії у вересні 2016 року у кількості 5000 кВт/год.
Ухвалою від 27.10.2016 порушено провадження та призначено до розгляду на 22.11.2016, за результатами якого розгляд відкладено на 21.12.2016.
15.12.2016 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що сумніви позивача в правильності визначення суми в пред'явленому до оплаті документі щодо оплати електричної енергії не свідчать про порушення його прав зі сторони відповідача. Крім того, зазначено, що позивач міг звернутися і із заявою до відповідача та звірити визначену суму. Посилаючись на те, що дії ПАТ "Прикарпаттяобленерго" щодо визначення обсягу спожитої електроенергії у розрахунковому періоді з 29.08.2016 по 28.09.2016 відповідають вимогам договору, законодавства та не порушують прав ФОП ОСОБА_4, просить у позові відмовити.
21.12.2016 ухвалою суду відкладено розгляд справи та заяви про забезпечення позову на 04.01.2017.
Ухвалою суду від 04.01.2017, за клопотанням представника позивача, продовжено строк вирішення спору, відкладено розгляд справи та заяви про забезпечення позову в судовому засіданні на 18.01.2017. В судовому засіданні 18.01.2017 оголошувалась перерва до 30.01.2017.
Представник позивача в судове засідання 30.01.2017 не з'явився, проте, представником позивача надіслано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю прибути в судове засідання та брати участь у справі через раптову хворобу. Розгляд справи відкладено на 14.02.2017.
В судовому засіданні 14.02.2017 представником позивача подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи. Вказані документи судом оглянуто та долучено до матеріалів справи. Представник відповідача подав письмові пояснення інспектора філії "Івано-Франківський РЕМ" ОСОБА_5 Вказаний документ оглянуто та долучено до матеріалів справи. 14.02.2017 в судовому засіданні оголошено перерву до 20.02.2017.
В судовому засіданні 20.02.2017 представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, викладених в позовній заяві. Крім того, надала суду, оригінал заяви ОСОБА_6
Представник відповідача 20.02.2017 проти позову заперечив, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, просив у позові відмовити. Крім того, в судовому засідання надано пояснення по справі спеціалістом програмного забезпечення ПАТ "Прикарпаттяобленерго" ОСОБА_3
З приводу поданої позивачем заяви про забезпечення позову слід зазначити наступне:
в обґрунтування поданої заяви позивач посилається на те, що 12.10.2016 відповідачем надіслано позивачу повідомлення №1458 про припинення електропостачання з 20.10.2016, в зв'язку з чим заявник просив забезпечити позов шляхом заборони відповідачу вчиняти дії пов'язані з припиненням електропостачання Міні-Маркету "ІНФОРМАЦІЯ_1", що знаходиться на розі вулиць Тисменицької-Дзівінського в м. Івано-Франківську за договором №1647 укладеним з ФОП ОСОБА_4
Згідно ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Слід зазначити, що на початку розгляду судом справи з пояснень представника позивача було встановлено, що електропостачання Міні-Маркету "ІНФОРМАЦІЯ_1", що знаходиться на розі вулиць Тисменицької-Дзівінського в м. Івано-Франківську вже припинено.
Таким чином, відсутні підстави для застосування заходів до забезпечення позову, шляхом заборони відповідачу вчиняти дії пов'язані з припиненням електропостачання Міні-Маркету "ІНФОРМАЦІЯ_1", що знаходиться на розі вулиць Тисменицької-Дзівінського в м. Івано-Франківську за договором №1647 укладеним з ФОП ОСОБА_4
Розглянувши матеріали справи, дослідивши фактичні обставини справи та оцінивши подані письмові докази, суд вважає, що в позові слід відмовити виходячи з наступного:
з матеріалів справи та з пояснень представників сторін випливає, що ПАТ "Прикарпаттяобленерго" в особі філії «Івано-Франківський РЕМ» (відповідач, постачальник електричної енергії) зобов'язалось постачати електричну енергію ФОП ОСОБА_4 (позивач, споживач) на об'єкт - Міні-Маркет «ІНФОРМАЦІЯ_1», що знаходиться на розі вулиць Тисменицької-Дзівінського в м. Івано-Франківську.
Позивач стверджує, що у вересні 2016 року відповідачем не прийнято у нього акт про обсяги переданої електроенергії, тому повинен провести розрахунок у даному місяці за середньодобовим обсягом споживання за перший розрахунковий період. При цьому, просить зробити перерахунок за спожиту електроенергію у вересні 2016 з врахуванням спожитої електроенергії у кількості 5000 кВт/год.
В підтвердження своїх вимог позивач посилається на договір №1647 про постачання електричної енергії від 13.09.2008, при цьому цитуючи умови пунктів договору №1647 про постачання електричної енергії від 13.09.2003 , копію якого і додає до позовної заяви. Проте договору від 13.09.2008 позивачем не додано до позовної заяви.
Слід зазначити, що статтею 36 ГПК України встановлено, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Відповідач в свою чергу стверджує, що договір №1647 від 13.09.2003 втратив свою дію, оскільки між сторонами 11.04.2008 дійсно було укладено договір №1647 в новій редакції.
Частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З матеріалів справи вбачається, що 28.09.2012 між сторонами було укладено Додаткову угоду про зміни і доповнення до договору №1647 від 11.04.2008. Згідно даної угоди споживач зобов'язався щомісячно 29 числа календарного місяця направляти уповноваженого представника у відділ збуту відповідної філії постачальника для подання додатку 6 "Акти обсягу переданої споживачу електроенергії. Розрахунковий період встановлено з 29 числа місяця до 28 числа (включно) наступного місяця.
31.11.2015 між сторонам було укладено Додатковий правочин про зміни до договору про постачання електричної енергії №2401647, згідно з умовами якого сторони погодили, що договірні обсяги постачання електричної енергії на рівні 5000 кВт/год щомісячно. Крім того, пунктом 7 даного правочину встановлено, що в разі зміни законодавства про порядок постачання електричної енергії і регулювання режимів електропостачання застосовуються положення цих нормативно-правових актів, які мають перевагу перед положеннями договору. Сторони зобов'язані дотримуватись вимог нормативно-правових документів незалежно від внесення змін до договору.
Вищевказані Додаткова угода та Додатковий правочин підписано сторонами.
Згідно ч. ч. 1,2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Отже, між сторонами виникли зобов'язальні відносини.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
11.07.2016 між сторонами укладено Додаткову угоду до договору від 11.04.2008 №2401647 про постачання електроенергії, відповідно до умов якої постачальник надав можливість коригування договірних величин споживання електричної енергії на місяць, отримувати акт про використану електричну енергію та формувати рахунки на оплату електроенергії за допомогою Персонального кабінету Прикарпаттяобленерго (далі - Cервіс), розміщеного на сайті. Додаток 2 до договору "Порядок розрахунків" доповнено п.14, який визначає, що звіти, рахунки, попередження, акти звірки та інші документи, якими сторони здійснюють обмін у процесі виконання цього договору, надаються сторонами в електронному вигляді з використанням Cервісу.
Пунктом 6.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996, в редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005 №910 із змінами (далі - Правила) визначено, що обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, мають визначатися відповідно до даних розрахункового обліку електричної енергії про її фактичне споживання за винятком випадків, передбачених цими Правилами.
Згідно п. 6.11 вищевказаних Правил остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії, рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими Правилами. Покази розрахункових засобів обліку знімаються представником електропередавальної організації (основного споживача) та підтверджуються споживачем відповідно до договору.
Відповідно до п. 6.13 даних Правил у передбачений договором термін за результатами розрахункового періоду споживачем, постачальником електричної енергії, електропередавальною організацією (основним споживачем) на підставі даних розрахункового обліку електричної енергії визначається фактичний обсяг переданої та поставленої споживачу (субспоживачу) електричної енергії та оформляється акт про використану електричну енергію (акт прийняття-передавання товарної продукції).
Згідно акту про проведення контрольного огляду розрахункового засобу обліку електричної енергії, оформленого в присутності представника філії ПАТ "Прикарпаттяобленерго" - ОСОБА_5 та представника ФОП ОСОБА_4 16.09.2016 було знято показники лічильника - 109699 на обєкті електропостачання Міні-Маркету "ІНФОРМАЦІЯ_1", що знаходиться на розі вулиць Тисменицької-Дзівінського в м. Івано-Франківську. Даний акт з боку позивача підписано уповноваженим представником споживача, в графі підпису зазначено прізвище - ОСОБА_6. Копія даного акту міститься в матеріалах справи
З матеріалів справи випливає, що 28.09.2016 ФОП ОСОБА_4 звернулась до відповідача із заявою про збільшення ліміту електроенергії на вересень 2016 на 6300 кВт (разом 11300 кВт).
На виконання вимог укладених правочинів та чинного законодавства відповідачем було надіслано позивачу рахунок за електроенергію №2401647/1 за вересень 2016 року на суму 6010,89 грн., рахунок за попередню оплату за електроенергію №2401647/2 за жовтень 2016 року на суму 16797,69 грн. та рахунок за перевищення договірних величин споживання електроенергії на суму 5010,45 грн.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В порушення умов укладених між сторонами правочинів та приписів чинного законодавства 29.09.2016 позивачем не було направлено відповідачу акт про використану електричну енергію жодним із можливих способів, зокрема, ані поштовим, ані електронним, ані особисто.
В свою чергу 30.09.2016 відповідачем було складено акт про використану електричну енергію з врахуванням знятого 16.09.2016 показника лічильника, з якого вбачається, що обсяг споживання електроенергії позивачем становить - 7787 кВт/год.
При цьому, слід зазначити, що пунктом 6.36 вказаних правил передбачено, що у разі виникнення у споживача сумніву в правильності показів розрахункових засобів обліку або визначення суми в пред'явленому до оплати документі щодо оплати електричної енергії споживач подає про це заяву постачальнику електричної енергії (електропередавальній організації).
Отже, позивача не було позбавлено права звірити визначену суму шляхом звернення із заявою до постачальника електричної енергії. Проте, ФОП ОСОБА_4 своїм правом не скористалась та не звернулась до відповідача із запереченням щодо обсягу та вартості електроенергії.
Приписами ст. 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Приписами ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.
Представником позивача в судовому засіданні стверджено, що дані рахунки не відповідають оплаті за фактично використану електричну енергію, оскільки позивачем не було перевищено договірну величину споживання електроенергії. Крім того, представником позивача подано заяву від ОСОБА_6, з тексту якої випливає, що ОСОБА_6 не є уповноваженою особою підприємця ОСОБА_4, ніяких дій від її імені або за її дорученням не здійснювала, допуску до приміщень та приладів, які належать ФОП ОСОБА_4, не надавала, підписів за неї або від свого імені в її інтересах в жодних документах не ставила.
При цьому, представником відповідача в судовому засіданні подано письмові пояснення інспектора філії "Івано-Франківський РЕМ" ОСОБА_5, в яких останній зазначає, що 16.09.2016 при його прибутті в магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1" по АДРЕСА_2, ФОП ОСОБА_4 не було, присутня там продавець після телефонної розмови зі споживачем повідомила, що ФОП ОСОБА_4 уповноважила її допустити інспектора до зняття показників, потім в присутності продавця ОСОБА_5 зняв показники приладу обліку, про що склав відповідний акт, а якому продавець підписалася.
Слід зазначити, що з акту про проведення контрольного огляду розрахункового засобу обліку електричної енергії від 16.09.2016 на об'єкті електропостачання Міні-Маркету "ІНФОРМАЦІЯ_1", вбачається, що в графі "Підпис уповноваженого представника споживача" зазначено прізвище - ОСОБА_6.
Таким чином, можна зробити висновок про те, що акт про проведення контрольного огляду розрахункового засобу обліку електричної енергії від 16.09.2016 складено правомірно, оскільки від позивача його підписано уповноваженою стороною. А тому акт про використану електричну енергію за вересень 2016 від 30.09.2016 з врахуванням знятого 16.09.2016 показника лічильника, також складено правомірно, в зв'язку з чим зазначені акти судом приймаються до уваги як належні докази. Таким чином, не заслуговують на увагу твердження позивача про те, що акт про використану електричну енергію за вересень 2016 від 30.09.2016 укладений в односторонньому порядку, що не може підтверджувати переліміт спожитої електроенергії, оскільки даний акт складено у відповідності до умов укладених правочинів між сторонами та Правил користування електричною енергією.
Твердження позивача про те, що надіслані відповідачем рахунки не відповідають оплаті за фактично використану електричну енергію судом також до уваги не приймаються, оскільки позивачем в підтвердження даних посилань не подано жодних належних доказів.
Згідно приписів статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі
На підставі наведеного, суд приходить до висновку про те, що в процесі розгляду справи позивачем було не доведено обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог належними письмовими доказами, а тому в позові слід відмовити.
Судовий збір за приписами ст. 49 ГПК України слід залишити за позивачем.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 4-3, 33, 43, 49, 66, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
в позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Грица Ю. І.
Повне рішення складено 02.03.2017.