ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
14.02.2017Справа №910/22959/16
За позовом Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча"
до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення 25 573,14 грн.
Суддя Борисенко І.І.
Представники сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - Соколова В.П.- представник за довіреністю.
Публічне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча"
звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення з останнього збитків в сумі 25 573,14 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було здійснене перевезення вантажу, оформленого залізничною накладною №49319171 від 07.07.2016 у вагонах №6659382, 67658211, 65882862 за Договором від 01.02.2016 №245/108/16 Сб, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Авдіївський коксохімічний завод", як поставщик та Приватним товариством "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" як покупцем. В ході перевезення було встановлено факт нестачі, що були зафіксовані шляхом складання комерційних актів від 12.07.2016 №БН 726580/594, №БН 726581/595 та №БН 726582/596 у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 25 573,14 грн. збитків.
Представник позивача просив судове засідання провести без участі представника Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча"
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач проти позову заперечив, з тих підстав, що позивачем не надані належним чином засвідчені документи розміру дійсної вартості втраченого вантажу, а саме: підписаної головним (старшим) бухгалтером, копії податкової накладної та доказів оплати рахунку, посилаючись на п.2.7 роз'яснень президії Вищого господарського суду України від 29.09.2008 №04-522, ст.924 ЦК України, 314 ГК України і ст. ст. 114 і 115 Статуту, відповідно до яких залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знижено його вартість Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема, договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером, копії податкової накладної та доказів оплати рахунку.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
25.12.2015 між ПАТ "Українська залізниця" та ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" був укладений договір №1970/ДФ/10017 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізничним транспортом послуги.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Публічне акціонерне товариство "Маріупольський металургійних комбінат імені Ілліча", змінило тип акціонерного товариства та є Приватним акціонерним товариством "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча".
На виконання умов договору від 01.02.2016 №245/108/16 СБ, укладеним між позивачем - Публічним акціонерним товариством "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", як покупцем та Публічним акціонерним товариством "Авдіївський коксохімічний завод" як поставщиком, 07.07.2016 вантажовідправник - ПАТ "Авдеевський коксохимический завод" зі станції Авдіївка по залізничній накладній №49319171 від 07.07.2016 відправив на адресу Маріуполь-Сортировочний Донецької залізниці для Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (вантажоодержувач) кокс доменний у вагоні №66593682 у кількості 2750,0 тон., у вагоні №67658211 у кількості 2750,0 тон., у вагоні №65882862 у кількості 3500,0 тон.
Відповідно до ч. 5 ст. 306 ГК України загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Аналогічну норму містить ст. 908 ЦК України.
Під час прибуття вагону на станцію призначення Маріуполь-Сортировочний Донецької залізниці, на підставі ст.24 Статуту залізниць України, була виявлена невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена вантажовідправником у накладній.
Згідно із ст. 52 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі - Статут), на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу, зокрема, у разі прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами.
Статтею 129 Статуту залізниць України, встановлено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; комерційний акт складається для засвідчення таких обставин, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; порядок складання комерційних актів встановлюється Правилами.
Пунктами 1, 2 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за №567/6855, передбачено, що при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, складаються комерційні акти та акти загальної форми; комерційні акти складаються для засвідчення таких обставин, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу даним, зазначеним у перевізних документах.
На станції призначення 12.07.2016 вантаж було видано з комерційними актами від 12.07.2016 №БН 726580/594, №БН 726581/595 та №БН 726582/596, які свідчать про нестачу коксу доменного у кількості 9000,00кг., про що зроблено відповідну відмітку.
Судом встановлено, що комерційні акти №БН 726580/594№БН №726581/595 та №БН 726582/596 від 12.07.2016 складені у відповідності з Правилами складання актів.
Відповідно до інформації, викладеної в розділі Д комерційного акту №БН 726580/594 від 12.07.2016 на підставі акту загальної форми №1-217 від 12.07.2016 на станції Маріуполь - Сортировочний Донецької залізниці здійснювалось комісійне переважування вагону №66593682. При переважуванні ваги виявилась менш ніж зазначено в документах на 2 750 кг. Навантаження в вагоні вище рівня бортів на 200-300мм. "шапкообразне", вантаж марковано вапном поздовжньою смугою вдовж вагона. В вагоні над 1 люком є поглиблення розміром 1800мм х 1500мм х 700мм в глиб вагона, над 7 люком є поглиблення розміром 1900мм х 1500мм х 700мм в глиб вагона. Маркування порушено. Течі вантажу на станції Маріуполь - Сортировочний немає. Вагон прибув в справному технічному стані.
Відповідно до інформації, викладеної в розділі Д комерційного акту №726581/595 від 12.07.2016 на підставі акту загальної форми №1-217 від 12.07.2016 на станції Маріуполь - Сортировочний Донецької залізниці здійснювалась комісійне переважування вагону №6765821. При переважуванні ваги виявилась менш ніж зазначено в документах на 2 750 кг. Навантаження в вагоні вище рівня бортів на 200-300мм. "шапкообразне", вантаж марковано вапном поздовжньою смугою вдовж вагона. В вагоні над 1-2 люками є поглиблення розміром 1800мм х 3000мм х700мм в глиб вагона. Маркування порушено. Течі вантажу на станції Маріуполь - Сортировочний немає. Вагон прибув в справному технічному стані.
Відповідно до інформації, викладеної в розділі Д комерційного акту №БН 726582/596 від 12.07.2016 на підставі акту загальної форми №1-217 від 12.07.2016 на станції Маріуполь - Сортировочний Донецької залізниці здійснювалась комісійне переважування вагону №65882862. При переважуванні ваги виявилась менш ніж зазначено в документах на 3 500 кг. Навантаження в вагоні вище рівня бортів на 200-300мм. "шапкообразне", вантаж марковано вапном поздовжньою смугою вдовж вагона. В вагоні над 1-3 люками є поглиблення розміром 2000мм х 4500мм х 700мм в глиб вагона, над 7 люком є поглиблення розміром 1900мм х 1500мм х 700мм в глиб вагона. Маркування порушено. Течі вантажу на станції Маріуполь - Сортировочний немає. Вагон прибув в справному технічному стані.
Розрахунок шкоди, спричиненої внаслідок недостачі вантажу у вагонах №6659382, 67658211, 65882862 проведений позивачем відповідно до Правил перевезення вантажів та становить 25 573,14 грн.
Суд погоджується з розрахунком Позивача вартості недостачі вантажу.
Що стосується недостачі вантажу в вагонах в вагонах №№ 66593682, 65882862
Вартість недостачі з урахуванням ПДВ становить:
Сертифікат якості на дані вагони №21183
Вага фактична з урахуванням вологості в рахунку-фактурі №91034654 від 07.07.16 сертифіката якості №21183 становить 258,45тн
Вартість 1 тонни згідно рахунку вантажовідправника з ПДВ становить: 868 852,14грн. (без ПДВ) х 1,2 : 258,45тн=4 034,14грн.
Вага згідно документа у вагоні №66593682 - 40 300кг.
Фактично виявилося - 37 550кг. Недостача -2 750кг.
40 300кг. х 2% (природні втрати) =806 кг. вага вагона з урахуванням природних втрат.
Недостача з урахуванням природних втрат становить: 2750 кг.-806кг.=19444кг.
4 034,14грн. Х 1,944тн.= 7 842,37грн.
Таким чином, вартість недостачі з урахуванням ПДВ у вагоні №66593682 складає 7 842,37грн.
Вага згідно документа у вагоні №65882862 - 41 200кг.
Фактично виявилося - 37 700кг. Недостача - 3500кг.
41 200кг. х 2% (природні втрати) =824 кг. вага вагона з урахуванням природних втрат.
Недостача з урахуванням природних втрат становить: 3500 кг.-824кг.= 2 676кг.
4 034,14грн. х 2,676тн.= 10 795,36грн.
Таким чином, вартість недостачі з урахуванням ПДВ у вагоні №65882862 складає 10 795,36грн.
Що стосується недостачі вантажу в вагоні № 67658211
Вартість недостачі з урахуванням ПДВ становить:
Сертифікат якості на дані вагони №21186
Вага фактична з урахуванням вологості в рахунку-фактурі №91034654 від 07.07.16 сертифіката якості №21186 становить 360,22тн
Вартість 1 тонни згідно рахунку вантажовідправника з ПДВ становить: 1 209 699,10грн. (без ПДВ) х 1,2 : 360,22тн=4 029,87грн.
Вага згідно документа у вагоні №6765821 - 51 450кг.
Фактично виявилося - 48 700кг. Недостача -2 750кг.
51 450кг. х 2% (природні втрати) =1029 кг. вага вагона з урахуванням природних втрат.
Недостача з урахуванням природних втрат становить: 2750 кг.-1029кг.=11721кг.
4 029,87грн. х 1,721тн.= 6 935,41грн.
Таким чином, вартість недостачі з урахуванням ПДВ у вагоні №65882862 складає 6 935,41грн.
Загальна сума недостачі складає 7 842,37грн.+10 795,36грн.+ 6 935,41грн.=25 573,14грн.
Спір виник внаслідок порушення відповідачем правил перевезення вантажу, що призвело до фіксування вказаного порушення із складанням комерційних актів від 12.07.2016 №БН 726580/594, №БН 726581/595 та №БН 726582/596 та виникненням у відповідача перед позивачем обов'язку відшкодувати завдані збитки в загальному розмірі 25 573,14 грн.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.
Відповідно до статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його уповноваженій на отримання вантажу особі.
Статтею 920 Цивільного кодексу України обумовлено: у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до статті 12 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.
Статтею 23 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.
Згідно статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.
Відповідно до ч.1 статті 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.
Отже, обставини недостачі, які зафіксовані комерційними актами від 12.07.2016 №БН 726580/594, №БН 726581/595 та №БН 726582/596, свідчать про незабезпечення залізницею збереження вантажу в процесі перевезення.
Частина 1 статті 314 ГК України передбачає, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.
Відповідно до ч. 3 ст. 314 ГК України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.
Відповідно до ч. 2 статті 924 ЦК України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Згідно з п. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
Згідно ст. 105 Статуту залізниць України залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.
Статтею 110 Статуту передбачено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.
Згідно статті 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі (ст. 114 Статуту).
Відповідно до статті 130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.
Матеріалами справи доведено, що Відповідач не виконав покладених на нього законом та договором перевезення, укладеним між ним та вантажовідправником на користь Позивача, цивільно-правових зобов'язань в частині забезпечення схоронності перевезеного вантажу.
Порушення відповідачем своїх обов'язків полягає в частковій втраті вантажу і складається з ними в причинно-наслідковому зв'язку.
Згідно із частиною першою статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до частини другої статті 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Частиною другою статті 224 Господарського кодексу України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно зі статтею 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою Відповідача та збитками, завданими Позивачеві доведений обставинами та фактами встановленими судом, якій полягає у тому, що внаслідок недбалого ставлення до своїх обов'язків за Договором на перевезення в частині забезпечення схоронності перевезеного вантажу (Позивачу) було завдано майнової шкоди.
Про наявність вини Відповідача свідчать два елементи: а) наявність у останнього реальної можливості діяти правомірно і попередити наступ негативних наслідків (збитків) і б)невжиття ним всіх необхідних заходів для недопущення протиправної поведінки та попередження настання збитку.
Відповідач не надав суду доказів (у розумінні статті 32 ГПК України), які б спростовували доводи позивача.
Суд не приймає до уваги твердження Відповідача, що позивачем не надані належним чином засвідчені документи розміру дійсної вартості втраченого вантажу, а саме: підписаної головним (старшим) бухгалтером, копії податкової накладної та доказів оплати рахунку, оскільки спростовується матеріалами справи
Отже, відправник підготував вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснював навантаження з виконанням Технічних умов, проте під час прибуття на станцію Маріуполь - Сортировочний Донецької залізниці була виявлена невідповідність фактичної маси вантажу, з масою вантажу, яка зазначена вантажовідправником у накладній, що свідчить про незабезпечення залізницею збереження вантажу в процесі перевезення.
З огляду на наведене, факт порушення відповідачем правил перевезення вантажу належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача збитків в загальному розмірі 25 573,14 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю.
За приписами статті 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) на користь Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча"(87504 м. Маріуполь, вул. Левченка, буд. 1; ідентифікаційний код 00191129) заборгованість в сумі 25 573 (двадцять п'ять тисячі п'ятсот сімдесят три) грн 14 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн 00 коп.
Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 22.02.2017
Суддя І.І.Борисенко