іменем України
27.02.2017 Справа № 905/3479/16
за позовом Керівника Волноваської місцевої прокуратури Донецької області в інтересах держави, в особі Волноваської районної державної адміністрації Донецької області, м.Волноваха, Донецька область та Донецької обласної державної адміністрації, м.Краматорськ, Донецька область
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Новоолексіївка, Волноваський район, Донецька область
про розірвання договору та зобов'язання вчинити певні дії.
Суддя Говорун О.В.
Прокурор - Хряк О.О., посвідчення № 028256 від 15.08.2014.
Представники:
від позивача 1- не з'явився;
від позивача 2 - не з'явився;
від відповідача - не з'явився.
Керівник Волноваської місцевої прокуратури Донецької області в інтересах держави (далі - прокурор), в особі Волноваської районної державної адміністрації Донецької області (далі - позивач1) та Донецької обласної державної адміністрації (далі - позивач2), звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про розірвання договору та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що 10.10.2011 між позивачем 1 та відповідачем був укладений договір оренди водного об'єкта загальнодержавного значення, однак відповідач, в порушення умов укладеного договору оренди, не уклав договір оренди земель водного фонду. Виходячи з наведеного, прокурор звернувся до суду з зазначеними позовними вимогами.
30.01.2017 прокурор надав до суду заву про уточнення позовних вимог, в якій просить розірвати договір оренди водного об'єкту загальнодержавного значення площею дзеркала 2,8га, розташованого на території Новоолексіївської сільської ради Волноваського району Донецької області, який укладений 10.10.2011 №473 між Волноваською районною державною адміністрацією Донецької області та фізичною-особою підприємцем ОСОБА_1; зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 повернути державі в особі Волноваської районної державної адміністрації водний об'єкт загальнодержавного значення площею водного дзеркала 2,8га, розташований АДРЕСА_1 на території Новоолексіївської сільської ради Волноваського району Донецької області (за межами населених пунктів).
Враховуючи, що зазначена заява подана до початку розгляду справи по суті, не змінює ані предмет позову, ані його підстави, суд приймає її та розглядає спір з урахуванням вимог викладених в заяві.
Прокурор в судовому засіданні підтримав уточнені позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Позивач1 письмових пояснень по суті заявлених позовних вимог не надав, в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Позивач2 надав письмові пояснення, в яких підтримав позовні вимоги прокурора та зазначив, що повноваження щодо надання водних об'єктів у тимчасове користування на умовах оренди перейшли від районної державної адміністрації до обласної державної адміністрації. Відповідачем не укладено тристоронню угоду до договору оренди водного об'єкту в частині зміни орендодавця. Відомості щодо здійснення відповідачем заходів щодо відведення земельної ділянки водного фонду в оренду обласній державній адміністрації у позивача2 відсутні.
Також Позивач2 просив розглянути справу без участі його представника.
Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, тому справу, на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Суд, заслухавши прокурора, дослідивши письмові докази у судовому засіданні, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.
Відповідно до розпорядженням голови Волноваської районної державної адміністрації Донецької області від 08.12.2010 №637 «Про надання водних об'єктів загальнодержавного значення у тимчасове користування на умовах оренди», зокрема, відповідачу передано в тимчасове користування на умовах оренди водний об'єкт загальнодержавного значення, розташований на території Новоолексіївської сільської ради, площею водного дзеркала 2,8га для виробництва сільськогосподарської і промислової продукції (а.с.17-19).
10.10.2011 між позивачем1 та відповідачем був укладений договір оренди водного №473 об'єкту загальнодержавного значення у тимчасове користування на умовах оренди (далі - договір оренди) (а.с.20-23).
Згідно з п.1.1 договору оренди, орендодавець на підставі розпорядження голови районної державної адміністрації від 08.12.2010 № 637 передає, а орендар приймає в тимчасове користування на умовах оренди водний об'єкт загальнодержавного значення площею водного дзеркала 2,8 га об'ємом 33,9 тис.м3 розташований на АДРЕСА_1 на території Новоолексіївської сільської ради Волноваського району, для виробництва сільськогосподарської продукції.
Відповідно до п.2.1 договору оренди, за використання водного об'єкту орендар сплачує орендну плату у розмірі 220 грн за 1 га водного дзеркала в рік, що складає 616грн за рік, встановлену сторонами за домовленістю. Плата за оренду водного об'єкту надходить до державного бюджету рівними частками по 154грн щоквартально не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим кварталом.
Згідно з п. 3.2.2 договору оренди, у разі не укладення орендарем протягом одного року договору оренди земель водного фонду, орендодавець має право розірвати договір достроково.
Пунктами 5.3.4 та 5.3.5 договору оренди встановлено, що дія договору може бути припинена на підставі рішення господарського суду та у випадках, передбачених п. 3.2.2 даного договору.
Згідно з п.6.1 договору оренди, розірвання договору оренди по п.3.2.2 здійснюються за умовами попередження орендаря в письмовій формі не менш як за 1 місяць.
Відповідно до п.5.1 договору оренди, договір дійсний з моменту підписання до 10.10.2021.
На виконання умов договору оренди позивач1 передав, а відповідач прийняв для виробництва сільськогосподарської продукції водний об'єкт загальнодержавного значення площею 2,8 га водного дзеркала об'ємом 33,9 тис.м3, в оренду, що підтверджується актом приймання-передачі водного об'єкту від 10.10.2011 (а.с.24).
Прокурор в позовній заяві зазначив, що підставою для розірвання договору оренди водного об'єкту є суттєве порушення відповідачем умов договору, внаслідок не укладання відповідачем договору оренди земель водного фонду.
Відповідно до ч.1 ст.6 Водного кодексу України (в редакції, що діяла на момент укладання договору оренду, далі - ВК України), води (водні об'єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування.
Частиною 5 статті 51 ВК України, встановлено, що орендодавцями водних об'єктів загальнодержавного значення є Кабінет Міністрів України та місцеві державні адміністрації.
На момент укладання договору оренди водного об'єкту, порядок передачі земельних ділянок в оренду був врегульований ст. 124 ЗК України, відповідно до ч.1 якої, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Згідно з ч.4 ст.59 ЗК України (в редакції, що діяла на момент укладання договору оренду, далі-ЗК України), громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.
Статтею 85 Водного кодексу України встановлено, що порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством. У тимчасове користування землі водного фонду надаються за погодженням з постійними користувачами земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів можуть надаватися підприємствам, установам, організаціям, об'єднанням громадян, релігійним організаціям, громадянам України, іноземним юридичним та фізичним особам для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, а також для проведення науково-дослідних робіт. Користування цими ділянками у зазначених цілях здійснюється з урахуванням вимог щодо охорони річок і водойм від забруднення, засмічення та замулення, а також з додержанням правил архітектури планування приміських зон та санітарних вимог у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтями 123 ЗК України передбачено, що надання земельних ділянок у користування, передача в оренду земельних ділянок юридичним особам здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Відповідно до ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Здійснивши аналіз умов договору оренди водного об'єкту та зазначеного вище законодавства, суд приходить до висновку, що відсутність договору оренди землі, не може розцінюватись як порушення відповідачем умов договору (п.3.2.2.) виходячи з наступного.
Пунктом 3.2.2. договору оренди водного об'єкту передбачено, що саме орендодавець має право у разі не укладання орендарем протягом одного року договору оренди земель водного фонду розірвати договір достроково.
Матеріли справи не містять документів на підтвердження здійснення будь-яких дій органами державної влади, як осіб до повноважень яких віднесено передання земельної ділянки державної власності в користування, направлених на укладання договору оренди землі. Також, відсутні і будь-які відомості щодо звернення як позивача1 (з моменту укладання договору оренди водного об'єкту і до підписання додаткової угоди щодо зміни орендодавця) так і позивача2 (починаючи з моменту укладання додаткової угоди про зміну орендодавця за договором оренди водного об'єкту) до відповідача з пропозицією укласти договір оренди землі в порядку передбаченому законодавством.
Отже, враховуючи вищевикладене, прокурором не доведено, що відповідач ухиляється та/або відмовляється від укладання договору оренди землі.
Договір оренди землі укладається за наявності волевиявлення двох сторін, а тому відсутність такого договору не може свідчити про його не укладання лише відповідачем. Прокурором не доведено, що договір оренди землі не укладений саме з вини відповідача.
Доказів на підтвердження ухилення відповідача від здійснення оплати за користування водним об'єктом суду не надано.
Суд зауважує, що розірвання договору оренди водного об'єкту може призвести до порушення майнових інтересів держави, оскільки держава не буде отримувати кошти від оренди свого майна. Враховуючи, що користування землею водного фонду має бути відповідним чином оформлене, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права держави в цьому випадку є зобов'язання суб'єктів земельних правовідносин укласти договір оренди землі.
Крім того, в матеріалах справи не міститься попередження орендаря в письмовій формі не менш як за 1 місяць щодо розірвання договору оренди, як того вимагає п.6.1 договору оренди.
Таким чином, доказів на підтвердження наявності будь-яких істотних порушень договору оренди водного об'єкту вчинених відповідачем суду не надано.
Враховуючи зазначене вище, суд приходить до висновку про недоведеність та необґрунтованість позовних вимог, а отже і про відсутність підстав для задоволення позову.
Згідно з ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Водночас, судом зазначається, що, на підставі ст.38 ГПК України, господарський суд витребовує докази за наявності відповідного клопотання, у разі неможливості самостійно надати докази сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд
В задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, через господарський суд, який розглянув справу.
Повний текст рішення складений 02 березня 2017 року.
Суддя О.В. Говорун