ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
20.02.2017№910/20852/16
За позовом Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку
Львівської міської ради
до Публічного акціонерного товариства «Укрінком»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача
Львівське комунальне підприємство «Нове»
про стягнення 3 137,25 грн.
Суддя Літвінова М.Є.
Представники учасників судового процесу:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи: не з'явився.
Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» (далі - відповідач) про стягнення 3 137,25 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.11.2016 порушено провадження у справі № 910/20852/16, її розгляд призначено на 05.12.2016 року.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.12.2016, на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 11.01.2017 року.
06.12.2016 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника позивача надійшли додаткові документи для долучення до матеріалів справи.
Проте, судове засідання 11.01.2017 року не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Літвінової М.Є. на лікарняному.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.01.2017 після виходу судді Літвінової М.Є. з лікарняного, розгляд справи призначено на 01.02.2017 року.
Представник позивача в судове засідання 01.02.2017 р. не з'явився, проте направив на адресу суду додаткові документи для долучення до матеріалів справи та клопотання від 26.01.2017 р. про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача в судове засідання 01.02.2017 р. не з'явився, проте 26.01.2017 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва подав клопотання про заміну відповідача та направлення матеріалів справи за підсудністю до господарського суду Луганської області.
Представник третьої особи в судове засідання 01.02.2017 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.02.2017 на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 20.02.2017 року.
Представник позивача в судове засідання 20.02.2017 року не з'явився, про направив на адресу господарського суду клопотання про розгляд справи без його участі за наявними в матеріалах справи доказами.
Представники відповідача та третьої особи в судове засідання 20.02.2017 року не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на те, що неявка представників учасників судового процесу не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.
Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006 року у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
В судовому засіданні 20.02.2017 року встановлено, що згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, належною назвою позивача є Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, у зв'язку з чим суд замінює його назву.
Судом також встановлено, що згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, належною назвою відповідача є Публічне акціонерне товариство "Укрінком", у зв'язку з чим суд замінює його назву.
Крім того, судом встановлено, що відповідач змінив адресу місця реєстрації з м. Києва, вул. Смирнова-Ласточкіна, 10-А на м. Сєвєродонецьк, вул. Сметаніна, 3-А, однак підстав для передачі справи до іншого господарського суду немає, оскільки згідно з ч. 3 ст. 17 ГПК України, справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.
Станом на день винесення судом ухвали про порушення провадження у справі (18.11.2016) відповідач був зареєстрований за адресою: м. Київ, вул. Смирнова-Ласточкіна, 10-А. Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про направлення справи за підсудністю до господарського суду Луганської області.
У судовому засіданні 20.02.2017 року судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
24.02.2014 між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, нова назва якого Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (орендодавець) та Публічним акціонерним товариством "Український інноваційний банк", Львівським комунальним підприємством «Нове» (орендар) та Публічним акціонерним товариством "Український інноваційний банк" (суборендар) було укладено Договір суборенди № З-5-14суб нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень), відповідно до умов якого орендар на підставі наказу Управління комунальної власності від 11.02.2014 № 14-С передає, а суборендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно (надалі - об'єкт суборенди), що знаходиться на балансі ЛКП «Нове» (надалі - балансоутримувач). Об'єктом суборенди є приміщення, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. С.Петлюри, 2-а, загальною площею 12,0 кв.м. з індексом приміщення 109 відповідно до даних технічного паспорта ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» від 05.06.2006, інвентарний № 126. Вартість об'єкта оренди, відповідно до звіту про оцінку майна, затвердженого наказом від 18.02.2014 № 1073-е, станом на 31 січня 2014 року становить 46 100,00 грн. без ПДВ (п. 1. договору).
За умовами п. 3.2., 3.3. договору сторони домовились, що передача об'єкта суборенди за актом приймання-передачі проводиться протягом 5-ти днів від дати підписання цього договору. При передачі об'єкта суборенди складається акт приймання-передачі, який підписують суборендар та орендар.
Відповідно до п. 4.1., 4.2. термін договору суборенди визначений з 24 лютого 2014 року до 01 лютого 2017 року включно. Перебіг терміну дії цього договору та настання обов'язку суборендаря щодо внесення орендної плати починається з дати підписання акта приймання-передачі об'єкта суборенди.
Пунктами 5.1., 5.2. договору сторони погодили, що розмір орендної плати за об'єкт суборенди визначається відповідно до чинної на час укладення цього договору Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Львова, затвердженої ухвалою міської ради від 07.06.2007 № 897 (зі змінами та доповненнями), і складає (46 100*0,12)/ = 461,00 грн. без ПДВ за перший місяць суборенди. Розмір орендної плати підлягає індексації за відповідний період (місяць, квартал, рік).
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається коригуванням орендної плати за попередній місяць щодо індексу інфляції за попередній місяць (п. 5.3. договору).
Згідно з п. 5.6. договору орендну плату суборендар сплачує не пізніше 20 числа місяця за попередній місяць через перерахування коштів на рахунок орендодавця.
На виконання умов договору Львівське комунальне підприємство «Нове» здало, а Публічне акціонерне товариство "Український інноваційний банк" прийняло приміщення загальною площею 12,0 кв.м., про що свідчить Акт приймання-передачі від 24.02.2014.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що відповідачем неналежним чином виконані свої зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати за оренду, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в розмірі 3 137,25 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням наступного.
Статтею 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статтею 283 Господарського кодексу України та статтею 759 Цивільного кодексу України визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення господарської діяльності.
Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі (ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").
Судом встановлено, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за Договором суборенди № 3-5-14суб нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 24.02.2014, орендні платежі за період з березня 2014 року по лютий 2016 року належним чином не здійснив, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 3 137, 25 грн.
Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання в силу вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.
За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині своєчасної та повної сплати орендних платежів підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про стягнення основного боргу в розмірі 3 137,25 грн.
Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Зокрема, в силу вимог ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з покладенням витрат по сплаті судового збору на відповідача на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрінком" (93404, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Сметаніна, будинок 3-А; код ЄДРПОУ 05839888) на користь Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, Львівська обл., місто Львів, пл. Галицька, будинок 15, код ЄДРПОУ 25558625) 3 137 (три тисячі сто тридцять сім) грн. 25 коп. основного боргу та 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.
3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 27.02.2017.
Суддя М.Є. Літвінова