28 лютого 2017 року Справа № 915/1351/16
м. Миколаїв.
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Коваль Ю.М.,
при секретарі Яйченя К.М.,
з участю представників сторін:
від відповідача - Значка В.М., дов. від 18.01.2016 р. № 65;
від іншого відповідача - Чайковського І.М., дов. від 03.01.2017 р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА",
01032, вул. Саксаганського, 70-А, м. Київ,
представник позивача: Бєлік В.В.,
65123, АДРЕСА_1,
до відповідача комунального підприємства Миколаївської міської ради "Миколаївелектротранс",
54020, вул. Андрєєва, 17, м. Миколаїв,
інший відповідач комунальне підприємство "Експлуатаційне лінійне управління автодоріг",
54003, вул. Гречишнікова, 54, м. Миколаїв,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_4,
54001, АДРЕСА_2,
про стягнення грошових коштів у сумі 39764 грн. 98 коп. у порядку регресу, -
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА" (далі - Страхова компанія) звернулося з позовом до комунального підприємства Миколаївської міської ради (КП ММР) "Миколаївелектротранс" про стягнення з останнього грошових коштів у сумі 39764 грн. 98 коп. у порядку регресу, посилаючись на те, що Страховою компанією виплачено зазначену суму страхувальнику ОСОБА_5, згідно укладеного між ними договору від 27.08.2015 р. № 015044/4600/0000050 добровільного страхування наземного транспорту "КАСКО", у вигляді страхового відшкодування матеріальних затрат на відновлення механічних пошкоджень застрахованого і належного страхувальнику автомобіля марки "Hyundai EQUUS", державний номер НОМЕР_1, заподіяних у дорожньо-транспортній пригоді (ДТП): наїзду на перешкоду - вибоїну між рейками трамвайних колій, котра сталася 24.03.2016 р. на вул. Нікольська в м. Миколаєві внаслідок неналежного утримання КП ММР "Миколаївелектротранс" міжколійного проїзду вулиці, на котрій сталося ДТП, і зокрема, з вини головного інженера КП ММР "Миколаївелектротранс" ОСОБА_4, який є особою, відповідальною за утримання вулично-шляхової мережі м. Миколаєва міжколійного проїзду.
Позивач також просить суд про стягнення з КП ММР "Миколаївелектротранс" грошових коштів на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором.
За такими вимогами ухвалою суду від 13.12.2016 р. порушено провадження в даній справі.
У відзиві від 12.01.2017 р. на позовну заяву та письмових поясненнях від 08.02.2017 р. КП ММР "Миколаївелектротранс" позов не визнало, вважаючи його необґрунтованим, безпідставним та таким, що пред'явлено до неналежного відповідача, оскільки, зокрема, КП ММР "Миколаївелектротранс" не має на балансі покриття проїжджої частини доріг, у тому числі міжколійного покриття, згідно зі своїми статутними функціями не займається перевіркою стану покриття доріг та їх ремонтом, а у штатному розкладі підприємства відсутні служби, які виконували б такі функції.
Аналогічні викладеним містяться доводи у відзиві від 17.01.2017 р. на позов, поданому третьою особою.
У судовому засіданні 08.02.2017 р. представник КП ММР "Миколаївелектротранс" пояснив, що асфальтно-бетонне покриття по всій ширині проїжджої частини дороги по вул. Нікольській у м. Миколаєвіна обліковується на балансі комунального підприємства "Експлуатаційне лінійне управління автодоріг" (далі - КП "ЕЛУ автодоріг"), на підтвердження чого подав суду відповідний лист Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради від 30.01.2017 р. № 94/10.01-07/17.
Судом за своєї ініціативи ухвалою від 08.02.2017 р. залучено до участі у справі іншим відповідачем КП "ЕЛУ автодоріг".
Позивач, явку представника якого в судове засідання визнано обов'язковою ухвалою суду від 08.02.2017 р., та третя особа, повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, при цьому від позивача, надійшло клопотання від 16.02.2017 р. про розгляд справи без участі його представника за наявними в матеріалах справи доказами. Із змісту цього ж клопотання випливає, що позивач підтримує позов у повному обсязі з викладених у ньому підстав.
Вислухавши представників відповідача та іншого відповідача, останній визнав, що КП "ЕЛУ автодоріг"є балансоутримувачем проїжджої частини по вул. Нікольській у м. Миколаєві, зокрема, відрізку вулиці, на котрій сталася ДТП із застрахованим автомобілем, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
Між Страховою компанією (страховик) та ОСОБА_5 (страхувальник та вигодонабувач) укладено договір від 27.08.2015 р. № 015044/4600/0000050 добровільного страхування наземного транспорту - автомобіля Hyundai EQUUS, державний номер НОМЕР_1, належного страхувальнику, згідно умов якого Страхова компанія зобов'язалася відшкодовувати шкоду, що може бути заподіяна транспортному засобу ОСОБА_5 у разі настання страхового ризику, зокрема ДТП (п. 1.2.1 договору).
Сторонами погоджено строк дії договору з 00 год. 00 хв. 28.08.2015 р. до 00 год. 00 хв. 27.08.2016 р. (п. 1.2.7 договору).
Страхувальник 28.03.2016 р. звернувся до Страхової компанії із заявою № 00189656 про подію, що має ознаки страхового випадку, а саме, пошкодження застрахованого автомобіля внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 24.03.2016 р. по вул. Нікольській в м. Миколаїв через наїзд застрахованого автомобіля, котрим керував ОСОБА_6, на перешкоду, а саме, вибоїну між рейками трамвайних колій (ас. 15).
Із довідки управління патрульної поліції у м. Миколаєві від 07.04.2016 р. № 88284150 випливає, що на покритті відрізку дороги по вул. Нікольській в м. Миколаїв, на котрому сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП), були наявні ями та руйнування, внаслідок наїзду на які застрахований автомобіль отримав механічні пошкодження. Викладене також підтверджується актами від 24.03.2016 р. № 189656 та від 06.04.2016 р. № 189656 виїзду фахівця Страхової компанії на місце події та доданими до них світлинами з місця ДТП (ас. 8).
Із висновку від 12.04.2016 р. № 17/04-16 про оцінку вартості (розміру) збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу, доданих до нього фототаблиць (а.с. 17-22), акту від 11.04.2016 р. № 00189656 огляду транспортного засобу страхувальника (ас. 23), ремонтної калькуляції від 12.04.2016 р. № 17/04-16 (ас. 24), рахунку-фактури від 12.04.2016 р. № б-0000000117 (ас. 16) випливає, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 здійснено відновлювальний ремонт застрахованого автомобіля внаслідок пошкоджень, завданих йому в указаній вище ДТП.
14 квітня 2016 року заступником начальника Департаменту врегулювання збитків Страхової компанії затверджено та видано відповідний страховий акт № 00189656 страхувальнику, на підставі котрого останньому на відшкодування витрат з ремонту застрахованого автомобіля перераховано грошові кошти, що підтверджується платіжним дорученням від 19.04.2016 р. № 013529.
У порядку регресу позивач звернувся з претензією від 23.09.2016 р. № 568 до КП ММР "Миколаївелектротранс", як юридичної особи, діями або бездіяльністю працівника якої завдано шкоду автомобілю страхувальника, про відшкодування Страховій компанії протягом 30 днів з дня отримання претензії сплачених страхувальнику грошових коштів.
Зазначену претензію відповідачем отримано 26.09.2016 р., що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на рекомендованому повідомленні про вручення зазначеного вище поштового відправлення, та поясненнями представник відповідача. Претензію не задоволено з підстав, як пояснив представник відповідача, відсутності зобов'язань КП ММР "Миколаївелектротранс" утримувати проїжджу частину вулиці, на котрій сталася ДТП із застрахованим автомобілем.
Згідно чинного законодавства, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальнику) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 ЦК України).
Страховик зобов'язаний, зокрема, у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором (ч. 1 ст. 988 ЦК України).
Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються, зокрема, витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (ст. 29 Закону).
Згідно ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Викладене кореспондується з приписами ст. 1191 ЦК України, згідно яких особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну з вини іншого, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Аналіз наведених норм законодавства дозволяє дійти висновку про те, що право зворотної вимоги (регресу) за відшкодовану певній особі шкоди виникає саме до тієї особи, з вини якої завдано таку шкоду.
Із змісту поданих КП ММР "Миколаївелектротранс" довідки від 12.01.2017 р. № 51 (а.с. 83) та посадової інструкції головного інженера КП ММР "Миколаївелектротранс" (а.с. 84-85) випливає, що на балансі підприємства не обліковується асфальтно-бетонне покриття вулично-шляхової мережі, в тому числі покриття між рейками трамвайних колій; згідно своїх статутних задач і функцій КП ММР "Миколаївелектротранс" не займається утриманням, перевіркою стану покриття проїзної частини доріг та їх ремонтом; у штатному розкладі підприємства відсутні служби, котрі виконують указані функції; до посадових обов'язків головного інженера КП ММР "Миколаївелектротранс" указані функції також не віднесено.
Згідно листа Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради від 30.01.2017 р. № 94/10.01-07/17, балансоутримувачем асфальтно-бетонного покриття по всій ширині проїжджої частини дороги по вул. Нікольській в м. Миколаєві, зокрема, відрізку вулиці, на котрій пошкоджено застрахований автомобіль, є КП "ЕЛУ автодоріг" (ас. 104).
Представником КП "ЕЛУ автодоріг" у судовому засіданні підтверджено, що саме КП "ЕЛУ автодоріг" є особою, на балансі якої обліковується проїжджа частина вул. Нікольській у м. Миколаєві, зокрема, відрізок вулиці, на котрій пошкоджено застрахований автомобіль.
Ураховуючи викладене, суд визнає доведеним, що КП ММР "Миколаївелектротранс" не є особою, з вини якої завдано шкоду страхувальнику пошкодженням його застрахованого автомобіля, а отже, не є і належним відповідачем у даній справі.
Судом, у відповідності до ч.1 ст. 24 ГПК України, залучено до участі у справі балансоутримувача проїжджої частини вулиці, на котрій пошкоджено застрахований автомобіль, КП "ЕЛУ автодоріг" іншим відповідачем.
Згідно чинного законодавства, господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем (ч. 3 ст. 24 ГПК України).
Так як позивач підтримує пред'явлений до КП ММР "Миколаївелектротранс" позов у повному обсязі, не надав згоди на заміну первісного відповідача в даній справі належним відповідачем КП "ЕЛУ автодоріг", то суд визнає, що у задоволенні позовних вимог Страхової компанії належить відмовити повністю.
Вирішуючи питання про судові витрати у справі, суд виходить з того, що, згідно ст. 49 ГПК України, у разі відмови судом у задоволенні позову, судовий збір покладається на позивача.
У судовому засіданні 28.02.2017 р., згідно зі ст. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Керуючись ст.ст. 43, 49, 82- 85 ГПК України, суд, -
У задоволенні позову приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" до комунального підприємства Миколаївської міської ради "Миколаївелектротранс" про стягнення грошових коштів у сумі 39764 грн. 98 коп. у порядку регресу відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня підписання повного тексту рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Ю.М. Коваль.
Рішення підписано 01.03.2017 р.