ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
27.02.2017Справа №910/1636/17
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотрейд компані»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ПРАКТІКЕР УКРАЇНА»
про стягнення заборгованості за поставлений товар 37 618,08 грн.
Суддя Гумега О.В.
Представники
від позивача: Шмарова Є.Ю. та Бабчук В.Л. за довіреністю б/н від 24.02.2017
від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю «Автотрейд компані» (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ПРАКТІКЕР УКРАЇНА» (відповідач) про стягнення заборгованості за поставлений товар 37 618,08 грн. на підставі Договору поставки на умовах реалізації № 1131 від 18.05.2016.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов Договору поставки на умовах реалізації № 1131 від 18.05.2016 позивач відповідно до видаткових накладних поставив відповідачу товар на загальну суму 56 586,08 грн., проте, відповідач в порушення умов наведеного договору лише частково оплатив поставлений товар та здійснив повернення частки товару на загальну суму 18 968,00 грн., що призвело до виникнення у нього заборгованості за поставлений товар у розмірі 37 618,08 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2017 порушено провадження у справі № 910/1636/17 та призначено розгляд справи на 27.02.2017 о 10:40 год.
10.02.2017 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло повідомлення про відсутність аналогічного спору.
В судове засідання, призначене на 27.02.2017, представники позивача з'явилися.
Представник відповідача в судове засідання, призначене на 27.02.2017, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 02.02.2017 про порушення провадження у справі № 910/1636/17 не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 41623180.
Судом враховані роз'яснення, надані Вищим господарським судом України у п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», згідно яких розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.
Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.
Крім того, відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір в даному судовому засіданні, судом встановлено не було.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 27.02.2017 без участі представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.
Представники позивача в судовому засіданні 27.02.2017 подали заяву, якою повідомили суд про відсутність аналогічного спору. Заява залучена судом до матеріалів справи та передана до відділу діловодства суду для реєстрації.
В судовому засіданні, призначеному на 27.02.2017, представники позивача заявили усне клопотання про відкладення розгляду справи, відповідно до якого просили суд відкласти розгляд справи та надати час для підготовки письмових пояснень щодо уточнення позовних вимог. Зазначене клопотання судом відхилене як безпідставне та необгрунтоване.
В судовому засіданні 27.02.2017 представники позивача надали усні пояснення щодо заявлених позовних вимог, позов підтримали у повному обсязі.
Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядалась за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не поданої.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 27.02.2017 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.
Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва
18.05.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Автотрейд компані» (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ПРАКТІКЕР Україна» (Практікер, відповідач) був укладений Договір поставки на умовах реалізації № 1131 від 18.05.2016 (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити в передати у власність Практікер, а Практікер прийняти та оплатити товари у відповідності до замовлення Практікер та до товаросупровідної документації, які складають невід'ємну частину цього договору, на умовах цього Договору.
Право власності та ризик випадкової загибелі або пошкодження товарів переходить від постачальника до Практікер з моменту, коли сторони підписали видаткову та/або товарно-транспортну накладну, що засвідчує, що товари були отримані Практікер (п. 1.3 Договору).
В п. 2.3 Договору сторони погодили, що кожне надходження товару до складу магазину згідно замовлення повинно супроводжуватись повноправним представником постачальника. Представник постачальника повинен письмово підтвердити вірність прийому товарів по кількості та якості згідно формі, яка узгоджується сторонами. У випадку відсутності представника постачальника, Практікер приймає товари в односторонньому порядку та підписує накладні після повної перевірки товарів по кількості та якості протягом трьох календарних днів.
Зобов'язання постачальника щодо поставки товару буде вважатись виконаним, якщо постачальник поставив товари до ТЦ, зазначеного у замовленні, із усією супроводжувальною документацією, яка вимагається чинним законодавством України та Договором, і якщо внаслідок прийняття було встановлено, що товари повністю відповідають вимогам, що передбачені законодавством, або процедурі, що встановлена законом, умовами замовлення Практікер та Договору (п. 2.16.1 Договору).
Зобов'язання постачальника щодо поставки товару також буде вважатись виконаним, якщо постачальник надав Практікер видаткову та податкову накладні, в яких ціни повністю співпадають з цінами у затвердженій сторономи специфікації, а кількість товару співпадає з фактичною кількістю товару в підписаній сторонами транспортній накладній (п. 2.16.2 Договору).
Відповідно до п. 5.2 Договору (в редакції Протоку погодження розбіжностей від 18.05.2016 до Договору ) підставою для проведення розрахунків з постачальником є реалізація поставлених ним на користь Практікер товарів кінцевим споживачам. Один раз на сім банківських днів (далі - платіжний період) Практікер розраховується з постачальником за товари, реалізовані протягом звітного платіжного періоду. В разі, якщо протягом платіжного періоду не було реалізовано жодної одиниці товару, розрахунок не проводиться. Оплата товарів здійснюється Практікер виключно в платіжні для Практікер дні, якими є робочі вівторок і четвер. Якщо платіжний день припадає на не робочий або вихідний день, то оплаті здійснюється в найближчий робочий платіжний день.
Пунктами 12.1 та 12.1.1 Договору сторони визначили, що Договір з усіма додатками до нього вступає в силу з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2016. Водночас, згідно п. 12.1.2 Договору сторони передбачили, що закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від виконання тих зобов'язань, які виникли за Договором протягом строку його дії та залишилися невиконаними.
Позивач зазначив, що на виконання умов Договору здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 56 586,08 грн. згідно наступних видаткових накладних: № 534 від 26.05.2016 на суму 17 852,42 грн. (в т.ч. ПДВ); № 717 від 23.06.2016 на суму 17 942,62 грн. (в т.ч. ПДВ)4 № 718 від 23.06.2016 на суму 4 219,00 грн. (в т.ч. ПДВ); № 1139 від 29.08.2016 на суму 6 397,35 грн. (в т.ч. ПДВ); № 1272 від 20.09.2016 на суму 10 174,69 грн.
Факт отримання відповідачем поставленого позивачем товару за вищенаведеними видатковими накладними підтверджується підписом уповноваженого представника та штампом відповідача на цих видаткових накладних.
Втім, як стверджує позивач, відповідач порушив зобов'язання щодо оплати поставленого товару в строк, передбачений умовами п. 5.2 Договору, оскільки, за товар, отриманий на підставі наведених видаткових накладних, розрахувався частково, загальна сума здійснених відповідачем часткових розрахунків та повернення товару склала 18 968,00 грн. В позовній заяві позивач зазначав, що відповідачем були здійснені оплати 16.06.2016 на суму 1 700,00 грн., 21.06.2016 на суму 500,00 грн., 05.07.2016 на суму 1 960,00 грн., 15.08.2016 на суму 2 000,00 грн., 12.09.2016 на суму 5 000,00 грн., 14.11.2016 на суму 5 000,00 грн. Крім того, відповідачем було здійснено повернення товару 31.07.2016 на суму 2 610,00 грн., 31.08.2016 на суму 98,00 грн., 19.09.2016 на суму 100,00 грн.
Таким чином, заборгованість відповідача, на думку позивача, по оплаті поставленого товару на підставі зазначених видаткових накладних склала 37 618,08 грн.
За наведених обставин позивач звернувся з позовом до Господарського суду міста Києва про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар 37 618,08 грн. на підставі Договору та видаткових накладних № 534 від 26.05.2016, № 717 від 23.06.2016, № 718 від 23.06.2016, № 1139 від 29.08.2016 та № 1272 від 20.09.2016.
Як визначено частинами 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Аналіз умов укладеного між сторонами Договору поставки на умовах реалізації № 1131 від 18.05.2016 свідчать про те, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором поставки, а тому саме він та відповідні положення статей параграфів 1, 3 глави 54 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та параграфа 1 глави 30 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначають права та обов'язки сторін зі здійснення передбаченої договором поставки товару та її оплати.
Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Частиною 2 ст. 712 ЦК України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України, одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
По матеріалам справи судом встановлено, що відповідно до видаткових накладних № 534 від 26.05.2016, № 717 від 23.06.2016, № 718 від 23.06.2016, № 1139 від 29.08.2016 та № 1272 від 20.09.2016 позивач здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 56 586,08 грн. (в т.ч. ПДВ).
Наведені видаткові накладні на загальну суму 56 586,08 грн., які містять підпис уповноважених осіб відповідача та відтиск штампу відповідача, приймаються судом у якості належних доказів по справі, що підтверджують факт поставки позивачем товару на загальну суму 56 586,08 грн. та прийняття цього товару відповідачем без зауважень по кількості та якості.
Порядок та строки оплати встановлені пунктом 5.2 Договору (в редакції Протоку погодження розбіжностей від 18.05.2016 до Договору).
Згідно з частинами 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві певну ціну переданого товару.
Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ПРАКТІКЕР УКРАЇНА» (відповідач) не виконало в повній мірі своїх зобов'язань по оплаті поставленого товару за Договором, позивачем було надіслано відповідачу електронного листа із проханням погасити існуючу заборгованість.
У відповідь на зазначений лист відповідач 05.12.2016 направив на електронну адресу позивача лист-повідомлення, у якому зазначив про неможливість виконання умов Договору через блокування з 25.11.2016 приміщення магазину ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ПРАКТІКЕР УКРАЇНА», у зв'язку з утворенням заборгованості по орендній платі перед власником приміщення, де розташований магазин ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ПРАКТІКЕР УКРАЇНА». Відповідач також зазначив, що залишки товару, які передані ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ПРАКТІКЕР УКРАЇНА», знаходяться на території магазину, що заблокований, тому реалізація товару тимчасово призупинена.
Проте, п. 1.3 Договору сторони погодили, що право власності та ризик випадкової загибелі або пошкодження товарів переходить віл постачальника до Практікер з моменту, коли сторони підписали видаткову та/або товарно-транспортну накладну, що засвідчує, що товари були отримані Практікер.
Згідно ст. 334 ЦК України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, весь товар, який був отриманий відповідачем на підставі Договору, є його власністю з моменту поставки цього товару позивачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними. Саме з моменту підписання цих видаткових накладних до відповідача перейшло право власності та ризик випадкової загибелі або пошкодження поставлених позивачем товарів.
Враховуючи вищезазначені обставини, позивач направив на адресу відповідача претензію № 7.12-2 від 07.12.2016 з вимогою сплатити існуючу заборгованість у розмірі 37 618,08 грн. та підписати акт звірки взаєморозрахунків станом на момент складання претензії. Разом із зазначеною претензією позивач також направив відповідачу лист-вимогу № 7/12-1 від 07.12.2016 щодо повернення нереалізованого товару (копії претензії та листа-вимоги наявні в матеріалах справи). Направлення відповідачу вказаних претензій та листа-вимоги підтверджується наявним в матеріалах справи описом вкладення у цінний лист від 09.12.2016.
Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 ЦК України).
Враховуючи наведені правові норми, умови Договору поставки на умовах реалізації № 1131 від 18.05.2016 та факт невиконання відповідачем обов'язку в семиденний строк з моменту пред'явлення позивачем 09.12.2016 вимоги про сплату заборгованості або повернення поставленого товару, вимога позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 37 618,08 грн. визнаються судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю. При цьому судом враховано, що відповідач в судові засідання не з'явився, доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем не подав та не надіслав.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на приписи ст. 49 ГПК України та повне задоволення позовних вимог, судовий збір в сумі 1 600,00 грн. повністю покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ПРАКТІКЕР УКРАЇНА» (02094, м. Київ, пр. Юрія Гагаріна, 14, оф. 32; ідентифікаційний код 39320208) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотрейд компані» (21021, м. Вінниця, вул. Келецька, 54-Д; ідентифікаційний код 38635355) 37 618,08 грн. (тридцять сім тисяч шістсот вісімнадцять гривень 08 коп.) заборгованості, 1 600,00 грн. (одну тисячу шістсот гривень 00 коп.) судового збору.
3. Видати наказ.
Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 28.02.2017.
Суддя Гумега О.В.