ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
21.02.2017Справа №910/20427/16
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Теллавіт"
до Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"
про визнання недійсним виставленого рахунку
Суддя Маринченко Я.В.
Представники сторін:
від позивача - Снісаренко Д.І. (представник за довіреністю);
від відповідача - Драчова М.С. (представник за довіреністю).
У листопаді 2016 року ТОВ "Теллавіт" звернулось до суду з позовом до ПАТ «АК "Київводоканал" про визнання недійсним виставленого рахунку.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що виставлений відповідачем розрахунок плати за скид стічних вод від 15.01.2016 № 15/ВУ-Ф-06/177-12-2015 за період з 01.02.2013 до 31.12.2015 здійснено із порушенням встановленого ч.6 ст.232 Господарського кодексу України 6-місячного строку нарахування штрафних санкцій. Крім того, на вказану санкцію відповідачем нарахований податок на додану вартість, що також суперечить положенням ст. 185.1 Податкового кодексу України. На підставі наведених обґрунтувань позивач просив визнати зазначений рахунок недійсним.
У судовому засіданні 21.02.2017 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов.
Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у відзиві, зокрема зазначив, що нарахування плати за скид стічних вод здійснено у зв'язку з відсутністю в позивача відповідних Умов на скид, та є оперативно-господарською санкцією, а тому не підлягає обмеженню 6-місячним строком нарахування.
Представник відповідача у судовому засіданні 21.02.2017 заперечував проти задоволення даного позову, посилаючись на викладені у відзиві підстави.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 14.04.2010 між ВАТ «АК «Київводоканал» та ТОВ «Теллавіт» укладено Договір № 09036/5-05, за умовами якого відповідач зобов'язується надати позивачу послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему каналізації м. Києва за адресами об'єктів водоспоживання, зазначеними у дислокації об'єктів водоспоживання та водовідведення та на підставі пред'явлених позивачем умов (дозволу) на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва, а позивач зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому відповідачем послуг на умовах цього договору та дотримуватись Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (надалі - Правила користування № 190), Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 № 37 (далі - Правила приймання № 37), а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.
Згідно з п. 1.5. Договору, позивач забезпечує наявність та своєчасне подовження дозволу на скид стічних вод згідно із вимогами місцевих правил приймання, а також забезпечує скид стічних вод з дотриманням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.
Відповідно до п. 4.9. Договору в разі порушення позивачем п.п. 1.1., 1.5. цього Договору плата за скид стічних вод без чинного дозволу нараховується у п'ятикратному розмірі тарифу відповідно до вимог місцевих правил приймання.
15.01.2016 ПАТ «АК «Київводоканал» звернулося до позивача з листом-попередженням, в якому за фактом порушення останнім скиду стічних вод без одержання відповідних Умов на скид, відповідач просив у 10-денний термін з дня отримання даного листа погасити заборгованість у розмірі 349 162,75 грн. згідно з розрахунком від 15.01.2016 № 15/ВУ-Ф-06/177-12-2015.
Відповідно до ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 затверджено Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, відповідно до яких централізоване водовідведення - це послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у відведенні стічних вод, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових централізованих систем водовідведення.
Порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України визначається відповідними Правилами, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190. Згідно з п. 1.4. вказаних Правил, приймання стічних вод від підприємств, установ, організацій до системи централізованого водовідведення здійснюється відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду від 19.02.2002 № 37, зареєстрованих у Мін'юсті 26.04.2002 за № 403/6691 (далі - Правила № 37), а також місцевих правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту.
У відповідності до п. 1.5. Правил № 37, на підставі цих Правил та Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових стічних вод у системи каналізації населених пунктів Водоканали розробляють місцеві Правила приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту.
Як встановлено судом, на час укладання сторонами Договору діяли Правила приймання стічних вод у систему каналізації міста Києва, затверджені розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 04.08.2009 року № 876 (далі - Правила № 876), відповідно до яких стічні води можуть бути прийняті у міську каналізацію, якщо мережі та споруди абонента, побудовані відповідно до проекту, розробленого згідно з виданими водоканалом ТУ, прийняті в експлуатацію згідно з вимогами Державних будівельних норм, абонентом одержаний дозвіл на скид та укладений договір на послуги водопостачання та водовідведення (п.1.7. вказаних Правил).
Пунктом 8.1. Правил № 876 встановлено, що абонент не має право скидати стічні води без одержання умов на скид. За скидання стічних вод без умов на скид (або після закінчення терміну його дії) абонент сплачує в п'ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період його відсутності.
Наведені вище Правила № 876 втратили чинність на підставі розпорядження Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 02.09.2011 № 1585.
У подальшому, розпорядженням Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.10.2011 № 1879 затверджені Правила приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва (далі - Правила № 1879), які поширюються на організації, установи, підприємства усіх форм власності та фізичних осіб-підприємців, що скидають всі види стічних вод у міську систему каналізації (крім балансоутримувачів житлового фонду та об'єктів соціально-культурного призначення, які не скидають стічні води технологічного та/або не побутового походження, або у яких немає орендарів чи інших суб'єктів, що скидають стічні води технологічного та/або не побутового походження).
Згідно із п.2.4. Правил № 1879, абоненти зобов'язані, зокрема, отримати Умови на скид та відповідно до ст.19, 20 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" укласти договір з водоканалом.
Пунктом 3.3. Правил № 1879 передбачено, що абоненти зобов'язані отримати у водоканалі Умови на скид згідно з додатком 2, які видаються на один рік.
Відповідно до п.8.1. Правил № 1879, абонент не має права скидати стічні води без одержання умов на скид. За скидання стічних вод без умов на скид або після закінчення строку їх дії абонент сплачує в п'ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період їх відсутності.
Пунктом 8.6. Правил № 1879 встановлено, зокрема, що при порушені цих Правил та Правил користування водоканал має право розглядати весь обсяг стічних вод (за розрахунковий період), як такий, що перевищує договірний, і плата за його скидання встановлюється в п'ятикратному розмірі тарифу за водовідведення у разі у відсутності у абонента Умов на скид чи закінчення строку їх дії.
Судом встановлено та позивачем не заперечувався факт відсутності в нього відповідних Умов на скид, необхідність яких передбачена в наведених вище Правилах та Договорі для скидання стічних вод у систему каналізації міста Києва. Таким чином, здійснення позивачем скиду стічних вод у період з 01.02.2013 до 31.12.2015 відбувалось всупереч умовам Договору та нормам чинного законодавства, що передбачають у такому разі плату за скидання в п'ятикратному розмірі тарифу за водовідведення за весь період відсутності зазначених Умов.
В обґрунтування підстав недійсності виставленого відповідачем розрахунку від 15.01.2016 № 15/ВУ-Ф-06/177-12-2015 на суму 349 162,75 грн. позивач зазначив, що останній суперечить приписам ч.6 ст.232 ГК України, оскільки період нарахування вказаної суми, як штрафної санкції, обмежений 6-місячним строком, а тому її нарахування відповідачем за період з 01.02.2013 до 31.12.2015 є неправомірним. Крім того, на вказану суму нарахований ПДВ, що не узгоджується зі ст.185.1. Податкового кодексу України.
Відповідно до ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Відповідно до ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Статтею 235 ГК України передбачено, що за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватись оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.
Статтею 236 ГК України наведено перелік видів оперативно-господарських санкцій, який не є вичерпним.
За ч.1,2 ст. 237 ГК України підставою для застосування оперативно-господарської санкції є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди із застосуванням такої санкції заінтересована сторона може звернутися до суду із заявою про скасування санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.
Аналіз зазначених норм чинного законодавства дає підстави дійти висновку про те, що визначення в Договорі плати за скид стічних вод у п'ятикратному розмірі від встановленого тарифу на послуги з водовідведення за весь період відсутності Умов на скид є мірою відповідальності за порушення господарського зобов'язання у вигляді оперативно-господарської санкції.
З наведеного слідує, що на відміну від встановленого чинним законодавством 6-місячного обмеження строку нарахування штрафних санкцій (якщо інше не встановлено договором або законом), до застосування оперативно-господарських санкцій будь-якого часового обмеження не передбачено. У зв'язку з цим, ураховуючи п.8.1., 8.6. Правил № 1879, нарахування здійснюється за весь період відсутності Умов на скид та на весь обсяг стічних вод за відповідний розрахунковий період, тобто з 01.02.2013 до 31.12.2015.
Відповідно до п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України, до бази оподаткування ПДВ, яка визначена з постачання товарів/послуг виходячи з їх договірної вартості, включаються будь-які суми коштів вартості матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).
Таким чином, оскільки розрахунок вказаної оперативно-господарської санкції визначається саме на підставі тарифу (вартості) послуги за скид стічних вод, то дана вартість (тариф) оподатковується податком на додану вартість.
Згідно зі статтею 33 ГПК України, обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона, як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.
Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено підстав, з яких останній просив визнати спірний розрахунок недійсним, що зумовлює суд відмовити в задоволенні даного позову.
На підставі положень ст. 49 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення підписано 28.02.2017
Суддя Я.В. Маринченко