вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"23" лютого 2017 р. Справа № 911/4233/16
За позовом Публічного акціонерного товариства "Білоцерківська книжкова фабрика", 09100, Київська область, місто Біла Церква, вулиця Леся Курбаса, будинок 4
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Білоцерківвода", 09100, Київська область, місто Біла Церква, вулиця Героїв Небесної Сотні, будинок 24
про визнання неправомірним рахунку
суддя Шевчук Н.Г.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 (дов. №61 від 21.02.2017);
від відповідача: ОСОБА_2 (дов. №64 від 10.01.2017);
ОСОБА_3 (дов. №56 від 10.01.2017);
ОСОБА_4 (дов. №404 від 16.02.2017).
суть спору:
Публічне акціонерне товариство "Білоцерківська книжкова фабрика" звернулось у господарський суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Білоцерківвода" про визнання неправомірним рахунку №78 від 29.09.2016 за скид наднормових забруднень зі стічними водами.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок неналежного виконання відповідачем його обов'язку з обслуговування каналізаційних мереж відібрані для перевірки якості стічні води містили стоки інших абонентів мережі, а тому результати перевірки на підставі якої виставлено спірний рахунок не можна вважати достовірними.
Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує та зазначає, що відбір проб здійснювався у присутності представника позивача, який не подав жодних зауважень щодо відбору проб, відбір проб здійснювався з контрольного колодязя спеціально облаштованого для відбору місцезнаходження якого погоджено сторонами і який знаходиться на балансі позивача, а за результатами досліджень встановлено, що у стічних водах, які скидаються позивачем до міської каналізаційної мережі, містяться забруднюючі речовини, які перевищують допустимі концентрації.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд
встановив:
01.07.2013 між ТОВ «Білоцерківвода» та ПАТ «Білоцерківська книжкова фабрика» було укладено договір № 1040 про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (далі - Договір, а.с. 21-28), відповідно до пункту 1.1. якого Відповідач зобов'язується надавати Позивачу послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення у необхідних обсягах та відповідної якості, а Позивач зобов'язується своєчасно і в повному обсязі оплачувати отримані послуги за встановленим тарифом у строки і на умовах, передбачених Договором.
У відповідності до пунктів 5.5.20, 5.5.21 Договору позивач має забезпечити якість стічних вод, які потрапляють до міської каналізації, відповідно до норм допустимих концентрацій забруднюючих речовин, визначених Додатком № 3 до Договору, а також виключити можливість скиду стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.
Пунктом 4.5 Договору встановлено, що у разі перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах споживач здійснює оплату за послуги водовідведення згідно наданого виконавцем рахунку із застосуванням коефіцієнта кратності у відповідності до вимог «Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Біла Церква», затверджених рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради № 424 від 25.12.2013р. (далі - місцеві Правилі приймання стічних вод).
Аналогічні права та обов'язки сторін передбачені в положеннях Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду України 19 лютого 2002 року № 37 (даті - Правила приймання стічних вод).
14.09.2016 з контрольного колодязя, який розташований на території ПАТ «Білоцерківська книжкова фабрика», у присутності головного інженера позивача ОСОБА_5 представниками ТОВ «Білоцерківвода» було проведено відбір проб стічних вод для визначення вмісту забруднюючих речовин, що скидаються підприємством із стічними водами в каналізаційну мережу м. Біла Церква, та складено акт відбору стічних вод (а.с.56), який підписано представником позивача без зауважень.
За результатами лабораторних досліджень відібраної проби, проведених хіміко-технологічною лабораторією стічних вод ТОВ «Білоцерківвода» (свідоцтво про атестацію № 70А-98-13 від 17.12.2013), було встановлено, що у стічних водах, які скидаються Позивачем до міської каналізаційної мережі, містяться забруднюючі речовини у концентраціях, які перевищують допустимі, встановлені місцевими Правилами приймання стічних вод, а також Додатком № 3 до Договору № 1040, що підтверджується Протоколом проведених аналізів № 100/9 від 20.09.2016 р. (а.с.57).
Факсограмою № 1-04/08-2385 від 23.09.2016 (а.с.58) відповідач повідомив позивача про перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах підприємства, а також про результати хімічного аналізу відібраної проби.
11.10.2016 представнику Позивача було вручено розрахунок плати за скид наднормативних забруднень, а також рахунок № 78 від 29.09.2016 на суму 12 239,98 грн., який підлягав до оплати протягом 10 днів після його отримання (а.с.60-61).
На думку позивача результати вищевказаної перевірки не можна вважати достовірними, оскільки було виявлено перевищення ГДК (гранично допустимих концентрацій) таких речовин, які позивач використовує у своїй діяльності мінімально або не використовує взагалі.
У відповідності до пункту 2.1. місцевих Правил приймання стічних вод Водоканал має право контролювати якість стічних вод шляхом здійснення раптового відбору проб стічних вод, що скидаються Підприємствами до системи каналізації міста, а також пред'являти Підприємствам у встановленому порядку рахунки за скид понаднормативних забруднень із застосуванням коефіцієнта кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень.
Відповідно пункту 3 частини другої статті 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.
Згідно з пунктом 9.2 місцевих Правил приймання стічних вод при перевищенні рівня вмісту забруднюючих речовин у стічних водах Підприємств, що скидаються у систему каналізації, порівняно з встановленими цими Правилами приймання, Підприємства сплачують водоканалу плату за скид понаднормативних забруднень, яка нараховується за нормативом плати за очищення 1 куб. м. стічних вод із вмістом забруднень у межах допустимих концентрацій, обсягом скинутих понаднормативно забруднених стічних вод та коефіцієнтом кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми.
Пунктом 8.12.2 даних Правил передбачено, що виявлені при проведенні аналізу проб стічних вод перевищення ГДК є необхідною і достатньою підставою для нарахування додаткової плати.
Відповідно до пункту 2.3.4 місцевих Правил приймання стічних вод підприємства мають право звертатися до будь-якої лабораторії, атестованої на проведення дослідження якості стічних вод, з метою визначення вмісту забруднюючих речовин у пробах Підприємства, відібраних разом із робочими пробами.
Відповідно до пункту 8.12.11 місцевих Правил приймання стічних вод Підприємство має також право вимагати проведення аналізу контрольної проби стічних вод Підприємства протягом терміну зберігання контрольної проби. Контрольна проба, відібрана одночасно з робочою пробою та пробою для підприємства, має зберігатися у відповідних умовах в лабораторії Водоканалу, але не більше семи календарних днів з моменту відбору проби. Проте, протягом встановленого строку зберігання контрольної проби.
Як вбачається з акту відбору проб стічної води від 14.09.2016 разом з робочою пробою працівниками Відповідача була відібрана також контрольна проба та проба для підприємства.
Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази, щодо проведення позивачем аналізу проби, відібраної для підприємства, або повідомлення позивачем ТОВ «Білоцерківвода» про намір провести дослідження контрольної проби суд приходить до висновку, що ПАТ «Білоцерківська книжкова фабрика» погодилось з результатами аналізу робочої проби, проведеного лабораторією Відповідача.
Також позивач вказує, що відібрані відповідачем для перевірки якості стічні води через дефект каналізаційної мережі міста містили міські стоки і як доказ того, що стічні води з міської каналізації постійно потрапляють у каналізаційну мережу позивача, надав висновок Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту “НДІ проектреконструкція” Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України “Про загальний технічний стан каналізації по вул. Леся Курбаса (ділянка від контрольного колодязя ПАТ “Білоцерківська книжкова фабрика” до колодязя біля Будинку побуту) в м. Біла Церква Київської області” від 2012 (а.с.13-20) , яким зафіксовано, що рух каналізаційних стоків між колодязями К-2 та К-3 відбувається в сторону колодязя К-2 та замулення днища каналізаційного колодязя К-2.
Основною причиною замулення та затоплення каналізаційного колодязя К-2 визнано неправильність прокладки мережі між колодязями К-2 та К-3, а саме нахил мережі в сторону колодязя К-2, що в дійсності повинно бути навпаки. В зв'язку з цим можливе потрапляння каналізаційних стоків від суміжних користувачів у каналізаційну мережу книжкової фабрики.
Позивач стверджує, що відповідач належним чином не здійснює свого обов'язку з обслуговування та реконструкції колодязів К-2 та К-3, внаслідок чого до контрольного колодязя К-2 потрапляють стічні води з міської каналізації, що унеможливлює об'єктивний відбір та аналіз проб, відібраних з нього.
В обґрунтування вказаної позиції позивач посилається на пункт 1.9 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу України № 190 від 27.06.2008, відповідно до якого, межею вуличної мережі водовідведення, яку обслуговує виробник, є контрольний колодязь на ній включно, а межею дворової мережі водовідведення - перший від будинку колодязь включно.
Пунктом 1.3. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу України №190 від 27.06.2008, передбачено, що виробник обслуговує вуличні, квартальні та дворові мережі водопостачання та водовідведення, споруди і обладнання, а також технологічні прилади й пристрої на них, які перебувають у нього на балансі або на які є відповідний договір на обслуговування із споживачем.
Враховуючи відсутність доказів того, що колодязі К-2 та К-3 перебувають на балансі відповідача, суд приходить до висновку, що ТОВ "Білоцерківвода" не зобов'язано здійснювати реконструкцію та обслуговування вказаної частини каналізаційної мережі.
Згідно акту відбору проб стічної води від 14.09.2016 відбір проб здійснювався з контрольного колодязя, який відповідно до Акту розмежування балансової належності водопровідних та каналізаційних мереж та точка розподілу, в якій здійснюється передача послуг від Виконавця до Споживача (додаток №1 до договору № 1040 від 01.07.2013, а.с. 25), знаходиться в межах балансової належності позивача.
Пунктом 15.2. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу України №190 від 27.06.2008, передбачено, що виробники та споживачі зобов'язані забезпечити охорону і цілісність систем централізованого питного водопостачання та водовідведення, які перебувають у них на балансі (трубопроводи, споруди, засоби обліку, люки, колодязі, гідранти тощо), не допускати їх пошкодження, затоплення й розморожування, очищати від льоду та снігу ляди колодязів, стежити за цілісністю встановлених пломб, забезпечувати відведення поверхневих вод від колодязів.
З викладеного слідує, що обов'язок обслуговування контрольного колодязя, з якого здійснено відбір проб, лежить на Публічному акціонерному товаристві "Білоцерківська книжкова фабрика".
Відповідно до пункту 3.12 Договору у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг позивач зобов'язаний у 5-ти денний термін з дня отримання рахунку направити до відповідача уповноваженого представника з відповідними обгрунтовуючими документами для врегулювання розрахунків. У випадку невиконання цієї умови рахунки відповідача вважаються прийнятими до оплати.
Докази направлення уповноваженого представника позивача до відповідача для врегулювання розрахунків в порядку передбаченому пунктом 3.12 договору в матеріалах справи відсутні.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відбір проб стічних вод, розрахунок заборгованості та пред'явлення спірного рахунку здійснено відповідачем в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Окрім цього статтею 20 Господарського кодексу України визначені способи захисту прав та законних інтересів, а саме: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Вищезазначеними нормами не передбачено такого способу захисту прав як визнання неправомірним рахунку.
У випадку, якщо предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, суд повинен відмовити у позові (пункт 3 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 N 01-8/482 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року").
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13.07.2004 у справі №10/732, постанові Вищого господарського суду України від 24.12.2009 у справі №14/56.
За наведених обставин підстав для задоволення позовних вимог не вбачається.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір при відмові в задоволенні позову покладається на позивача.
Враховуючи вищезазначене, керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України суд-
вирішив:
У позові відмовити повністю.
Суддя Н.Г. Шевчук
Дата складання повного рішення: 28.02.2017