Справа № 680/54/17
№ 2/680/65/17
"28" лютого 2017 р. смт.Нова Ушиця
Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі :
головуючої - судді Польової В.Є.,
при секретарі судового засідання - Фурман Г.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Новоушицької селищної ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з даним позовом, посилаючись на те, що є спадкоємцем за заповітом після смерті брата ОСОБА_4, померлого 19 грудня 2015 року, який проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1.
16 липня 2014 року ОСОБА_4 склав заповіт, посвідчений секретарем Куражинської сільської ради, згідно якого все своє майно заповів позивачу. Позивач спадщину прийняв подавши відповідну заяву до нотаріуса.
До складу спадщини увійшло право власності на земельну ділянку, площею 1,11 га., посвідчене державним актом серії ХМ №115702 від 20 вересня 2004 року.
Нотаріусом позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на земельну ділянку. Неможливість подачі правовстановлюючого документа зумовлена його втратою, тому вимушений звернутись до суду за захистом своїх спадкових прав.
Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує.
Відповідач - Новоушицька селищна рада подала до суду заяву про розгляд справи без участі їх представника, позов визнала.
Треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3 направили до суду заяви про розгляд справи без їх участі, позов визнають, на спадщину не претендують.
Суд, дослідивши докази по справі, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії І-БВ №268164 від 24 грудня 2015 року, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Новоушицького районного управління юстиції у Хмельницькій області, ОСОБА_4 помер 19 грудня 2015 року, актовий запис №130.
Згідно дублікату заповіту від 16 липня 2014 року, посвідченого секретарем Куражинської сільської ради Новоушицького району, зареєстрованого в реєстрі за №10, ОСОБА_4 все своє майно заповів ОСОБА_1
Із витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян від 28 квітня 2016 року та свідоцтва про народження серії ЯЖ № 220238 від 11 червня 1955 року вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є братами.
У списку громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства, що є додатком до державного акту на право колективної власності на землю серії ХМ № 023 від 28 вересня 1995 року бувшого КСП «Світанок» с.Куражин, прізвище ОСОБА_4 прописано за № 504.
Згідно протоколу розподілу земельних часток (паїв) між громадянами власниками сертифікатів на території Куражинської сільської ради, прізвище ОСОБА_4 прописано за № 423.
Згідно довідок виданих відділом Держгеокадастру у Новоушицькому районі Хмельницької області від 29 червня 2016 року № 99-28-99.4-776/17-16 та №99-28-99.1-17/17-17 від 18 січня 2017 року державний акт серії ХМ №115702 на право власності на земельну ділянку площею 1,11 га., видано ОСОБА_4 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6823384500:09:001:0098, що розташована на території Куражинської сільської ради, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки становить 39084,02 грн.
Із виписки з погосподарської книги №4 по селу Куражин, особовий рахунок №0309-1 та довідки №808 від 06 вересня 2016 року вбачається, що станом на грудень 2015 року за адресою с.Куражин, вул.Старошкільна, 34, був зареєстрований та проживав: голова двору - ОСОБА_4, який помер 19 грудня 2015 року.
Згідно постанови приватного нотаріуса ОСОБА_5 від 05 вересня 2016 року №646/02-31 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки, які знаходяться на території Куражинської сільської ради Новоушицького району, після смерті ОСОБА_4, який помер 19 грудня 2015 року, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на майно.
Із матеріалів спадкової справи №8-2016 від 21 січня 2016 року вбачається, що ОСОБА_1 прийняв спадщину шляхом подачі до нотаріуса заяви про прийняття спадщини. Також, заяву про прийняття спадщини подала дочка померлого ОСОБА_2.
Згідно свідоцтва про народження серії І-БВ №017793 від ІНФОРМАЦІЯ_2 виданого Куражинською сільською радою, ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3.
Відповідно до свідоцтва про народження серії ХІ-БМ №366414 від 12 березня 1991 року, ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4.
Згідно вимог ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за законом і за заповітом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Відповідно до вимог ст. ст. 1269-1270 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини протягом шестимісячного строку з часу відкриття спадщини.
Згідно ст.2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.
Згідно з п.17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року, сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
Необхідність визнання прав на землю виникає тоді, коли в інших осіб виникають сумніви щодо наявності у особи певного суб'єктивного земельного права, суб'єктивне право заперечується чи створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності на земельну ділянку чи права користування нею через наявність таких сумнівів чи відсутність або втрату належних правовстановлюючих документів на таку земельну ділянку.
Відповідно до п. «г» ч.1 ст.81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.
Власник майна, відповідно до ст.392 ЦК України, може пред'явити позов про визнання його права власності у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
З оголошення в газеті «Наддністрянська Правда» суд вбачає, що державний акт серії ХМ №115702, що посвідчував право ОСОБА_4 на земельну ділянку, втрачений, а тому позивач не може оформити спадкові права через нотаріальну контору і захистити свої права, як спадкоємця, іншим чином, окрім як у судовому порядку.
Зважаючи на викладене, суд вважає, що встановлені обставини по справі дають право позивачу ОСОБА_1, як спадкоємцю за заповітом після смерті ОСОБА_4, на успадкування права на земельну ділянку.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст. 11, 328, 1217-1223, 1268-1275 ЦК України, суд,-
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки - 6823384500:09:001:0098, площею 1,11 га., як спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_4, який помер 19 грудня 2015 року.
Стягнути з Новоушицької селищної ради 640 грн. 00 коп. судового збору на користь ОСОБА_1.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: ОСОБА_6