Справа № 466/5752/16 Головуючий у 1 інстанції: Свірідова В.В.
Провадження № 22-ц/783/876/17 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 М. М.
Категорія: 59
21 лютого 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:
головуючого судді - Шандри М.М.
суддів: Левика Я.А., Шумської Н.Л.
секретаря: Бадівської О.О.
за участю: представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3,
представника Львівського міського центру зайнятості -
ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 09 листопада 2016 року у справі за позовом Львівського міського центру зайнятості до ОСОБА_2, з участю третьої особи ОСОБА_5 про стягнення коштів,
Рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 09 листопада 2016 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Львівського міського центру зайнятості кошти в розмірі 13 170 грн.16 коп.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Львівського міського центру зайнятості судовий збір в розмірі 1378 грн.
Рішення суду оскаржив представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3.
В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначає, що позивачем не було доведено факту перебування відповідачки ОСОБА_2 у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_5, а у зв'язку з не наданням позивачем оригіналів документів, відповідач була позбавлена можливості спростувати укладення цивільно-правового договору, акту про виконані роботи шляхом проведення почеркознавчої експертизи. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції (ч.1 ст. 303 ЦПК України).
Нормами ст. ст. 10, 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
У відповідності до вимог ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що рішення таким вимогам відповідає.
Судом встановлено, що 08.10.2010 року ОСОБА_2 звернулася до Львівського міського центру зайнятості із заявою про вирішення питання її працевлаштування, надання статусу безробітної та виплати допомоги по безробіттю.
У даній заяві ОСОБА_2 зазначила, зокрема, що не займається жодним із видів діяльності, визначених ч. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення».
На підставі поданої заяви 08.10.2010 року ОСОБА_2 було надано статус безробітної та призначено виплату допомоги по безробіттю.
В період з 08.10.2010 року до 31.10.2010 року Львівський міський центр зайнятості виплатив ОСОБА_2 379,36 грн. допомоги по безробіттю.
29.10.2010р. між Львівським МЦЗ та ФОП ОСОБА_6 було укладено Договір № 135010102900202 від 29.10.2010 року про працевлаштування ОСОБА_2 на посаді менеджер зі збуту. Згідно з умовами вказаного вище Договору, Центр зайнятості зобов'язався надати дотацію ФОП ОСОБА_6 на створення додаткового робочого місця для працевлаштування ОСОБА_2
01.11.2010 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 укладений трудовий договір, згідно з яким відповідач була працевлаштована на посаду менеджера зі збуту.
За період з 01.10.2010р. по 03.05.2011р. Львівським МЦЗ були виплачені ФОП ОСОБА_6 дотації на працевлаштування ОСОБА_2 у розмірі 12 790,80 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями та довідками СПД-ФО ОСОБА_6 про нараховану та виплачену заробітну плату особі, працевлаштованій за направленням центру зайнятості, та сплату страхових внесків відповідно до законодавства.
За результатами проведеного 18.07.2011 року розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітній ОСОБА_2 відповідно до Законів України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» був складений акт від 18.07.2011 року № 544, в якому зазначено, що в ході проведення розслідування було встановлено, що ОСОБА_2 в період з 01.10.2010 року до 31.12.2010 року працювала у ФОП ОСОБА_5 відповідно до укладеної між ними цивільно-правової угоди і відповідно до акта виконаних робіт від 01.10.2010 року їй була нарахована та виплачена заробітна плата в розмірі 2736,00 грн., що підтверджується поданим ФОП ОСОБА_5 звітом форми 1ДФ.
Таким чином, судом встановлено, що на час звернення 08.10.2010 року до Львівського міського центру зайнятості ОСОБА_2 працювала на умовах цивільно-правового договору, тобто була зайнятою особою, а тому при зверненні до позивача із заявою про надання статусу безробітного вона подала завідомо неправдиві дані, внаслідок чого їй було надано статус безробітної та виплачено передбачені законодавством кошти за відсутності на те у неї правових підстав.
Згідно з ч. 2 та ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 1533-ІІІ, яка визначає права, обов'язки та відповідальність застрахованих осіб, такі особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Пунктом 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 р. № 307 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 р. за № 915/5136), передбачено, що якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується в судовому порядку.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про підставність позовних вимог та стягнення з ОСОБА_2 на користь Львівського міського центру зайнятості допомоги по безробіттю в сумі 379,36 грн. та дотаційних витрат на оплату праці у сумі 12790,80 грн.
Доводи апеляційної скарги про те, що відповідачка не укладала жодних цивільно-правових угод з ФОП ОСОБА_5 не заслуговують на увагу, оскільки факт перебування ОСОБА_2 станом на день звернення із заявою про надання статусу безробітної - 08.10.2010 року у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_5 підтверджується матеріалами справи, а саме: копією цивільно-правового договору від 01.10.2010 року, копією акта здавання-приймання виконаної роботи від 01.10.2010 року, копією податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, поданого ФОП ОСОБА_5 до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова за четвертий квартал 2010 року, з якого вбачається, що у ФОП ОСОБА_5 працювала ОСОБА_2, якій виплачувалась заробітна плата, з якої сплачувався податок з доходів фізичних осіб.
Також факт перебування ОСОБА_2 у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_5 підтверджується Актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 544 від 18.07.2011р., який підписаний ФОП ОСОБА_5 та в присутності якої було проведено відповідну перевірку.
Доводи апеляційної скарги про те, що належними доказами у справі можуть бути лише оригінали, а не копії цих документів, колегія суддів вважає необґрунтованими і не бере до уваги, оскільки ОСОБА_2 не надала жодних доказів фальсифікації цих документів.
Крім цього, колегією суддів враховано, що ОСОБА_2 зверталась до правоохоронних органів з приводу вчинення щодо неї неправомірних дій ФОП ОСОБА_5, однак постановою оперуповноваженого СДСБЕЗ Залізничного районного відділу Львівського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області ОСОБА_7 від 29.12.2011 року було відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_5
Висновки суду достатньо мотивовані і підтверджені доказами, наявними у матеріалах справи.
Рішення суду відповідає вимогам процесуального та матеріального права, обставинам справи, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому колегія суддів підстав для скасування рішення не вбачає.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 09 листопада 2016 року залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_2 1515 грн. 80 коп. судового збору у дохід держави.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий
Судді: