Постанова від 28.02.2017 по справі 466/10829/16-а

Справа № 466/10829/16-а

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2017 року Шевченківський районний суд м. Львова

у складі: головуючої - судді Зими І.Є.

при секретарі Губач Х.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора 3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Рівне Департаменту патрульної поліції лейтенанта Дмитровича І.В. про визнання дій протиправними, скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

УСТАНОВИВ:

26.12.16 р. позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить визнати дії відповідача протиправними та скасувати постанову АР № 124218 від 17.12.16р. про притягнення його до відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП.

Заяву мотивує тим, що 17.12.2016 року інспектором УПП м. Рівне Дмитровичем І.В. була складена постанова в справі про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП. А саме, за те, що він порушив вимоги дорожньої розмітки «Вузька суцільна лінія» та здійснив обгін т/з, що рухався перед ним, перетнувши суцільну лінію. На його думку вищевказана постанова є незаконною та винесена з порушенням порядку її винесення, оскільки такого правопорушення він не вчиняв, дані, зазначені в постанові в справі про адміністративне правопорушення не відповідають дійсності, зокрема такі є лише припущенням інспектора. Крім того, останнім при оформленні адмінправопорушення було допущено ряд грубих порушень, що стосуються процедури розгляду адміністративних справ, йому не було роз'яснено права, передбачені ст. 268 КУпАП, не взято до уваги пояснення.

Таким чином стверджує, що в його діях був відсутній склад адміністративного правопорушення, оскаржувана постанова винесена без врахування всіх обставин справи та за відсутності належних доказів про вчинення ним правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КпАП України.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про розгляд справи, про причини своєї неявки суду не повідомив. Суд вважає за можливе провести розгляд справи та постановити рішення у відсутності представника відповідача на підставі наявних доказів.

Заслухавши пояснення позивача, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких мотивів.

Судом встановлено, що 17 грудня 2016 року постановою АР № 124218 позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу.

Згідно оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 17.12.16р., керуючи транспортним засобом на автодорозі Київ-Чоп на ділянці 351 км, порушив вимоги дорожньої розмітки «Вузька суцільна лінія» та здійснив обгін автомобіля , що рухався перед ним, перетнувши суцільну лінію.

Згідно розділу ПДР України «Дорожня розмітка» визначено, що як виняток, за умови забезпечення безпеки дорожнього руху, дозволяється перетинати лінію 1.1, зокрема для обгону поодиноких транспортних засобів, що рухаються зі швидкістю менше 30 км/год.

Із пояснень позивача в судовому засіданні встановлено, що перед його т/з рухався автомобіль марки «Форд» зі швидкістю близько 30 км/год, періодично зменшуючи та збільшуючи швидкість, проте не здійснював рух якомога правіше проїжджої частини автодороги з метою пропустити транспортні засоби, що рухаються за ним, при цьому здійснюючи періодичні маневри праворуч та ліворуч, своїми діями перешкоджав руху інших транспортних засобів та створював аварійну обстановку.

За таких обставин, позивач ОСОБА_1, керуючись вимогами розмітки 1.1, з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, впевнившись у безпеці маневру, правомірно здійснив обгін вищевказаного автомобіль, яким рухався перед ним зі швидкістю менше 30 км/год.

Крім того, відповідно до ст. 251 КпАП України доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення , винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показання технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В судове засідання представник Управління патрульної поліції у м. Рівне не з'явився, крім того, не представив суду достатніх та належних доказів в підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, не надав документів, які стали підставою для прийняття рішення про притягнення до відповідальності позивача.

Згідно ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляд і скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає зокрема, рішення про скасування постанови і закриття справи.

Зазначена постанова судом перевірялась на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо, добросовісно, розсудливо.

Виходячи з того, що позивач не визнавав себе винним у скоєнні адміністративного правопорушення, суб'єкт владних повноважень мав би, використовуючи свої повноваження, зібрати докази, які б підтверджували порушення Правил дорожнього руху та спростовували свідчення позивача, але таких доказів суду не представлено.

З наведених обставин суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення , передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП не доведена, прийняте рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності є необґрунтованим, за відсутності достатніх даних про вчинення правопорушення, відповідно оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закриттю.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 11, 70, 104, 259, 160, 161 КАС України, 247, 251,289,292,293 КпАП України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії інспектора 3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Рівне Департаменту патрульної поліції Дмитровича І.В. щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122 КУпАП.

Скасувати постанову АР № 124218 від 17.12.2016р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити.

Постанова може бути оскаржена через Шевченківський районний суд м. Львова протягом 10 днів з часу її постановлення до адміністративного апеляційного суду Львівської області.

Суддя І. Є. Зима

Попередній документ
65029053
Наступний документ
65029055
Інформація про рішення:
№ рішення: 65029054
№ справи: 466/10829/16-а
Дата рішення: 28.02.2017
Дата публікації: 03.03.2017
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Шевченківський районний суд м. Львова
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема зі спорів щодо:; дорожнього руху; транспорту та перевезення пасажирів; дорожнього руху