24.02.2017 Справа №607/843/17
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської областів складі:
головуючого: Кунцьо С.В.
з участю секретаря: Ліщинському О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до: Управління патрульної поліції у м. Тернополі Департаменту патрульної поліції
про: скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із адміністративним позовом до відповідача Управління патрульної поліції у м. Тернополі Департаменту патрульної поліції, проскасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР № 586036 від 17 січня 2017 року.
Заявлені вимоги позивач мотивує тим, що 17 січня 2017 року інспектором роти №3 батальйону УПП в м. Тернополі ДПП лейтенантом поліції Кулініч О.П. була винесена постанова в справі про адміністративне правопорушення серії АР № 586036, відповідно до якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. Відповідно до даної постанови 17 січня 2017 року о 14 год. 15 хв. громадянин ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «NISSAN Almera», державний номерний знак НОМЕР_1, на перехресті вулиць Руська - Замкова в м. Тернополі, не виконав вимогу дорожнього знаку 5.16 «Напрямки руху по смугах» та із смуги яка вказує на рух прямо здійснив поворот ліворуч, чим порушив вимоги п. 8.4 «ґ» Правил дорожнього руху України. Із зазначеною постановою не згідний та вважає її незаконною та необґрунтованою.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі та пояснив, що правил дорожнього руху не порушував, оскільки здійснив поворот ліворуч на перехресті вулиць Руська - Замкова відповідно до правил дорожнього руху, а саме з крайньої лівої смуги руху. Окрім цього під час здійснення маневру з лівої сторони його підрізав автомобіль «Рено», тому він був змушений збільшити амплітуду повороту щоб уникнути зіткнення, можливо саме цей факт навів на думку працівників поліції про порушення ним Правил дорожнього руху України. Тому просить скасувати постанову, якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.
Представник відповідача Управління патрульної поліції у м. Тернополі Департаменту патрульної поліції Кондрат Л.Р. позовні вимоги заперечує, мотивуючи тим, що ОСОБА_1 правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимоги дорожнього знаку, а саме: 17 січня 2017 року о 14 год. 15 хв. громадянин ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «NISSAN Almera», державний номерний знак НОМЕР_1, на перехресті вулиць Руська - Замкова в м. Тернополі, не виконав вимогу дорожнього знаку 5.16 «Напрямки руху по смугах» та із смуги яка вказує на рух прямо здійснив поворот ліворуч, чим порушив вимоги п. 8.4 «ґ» Правил дорожнього руху України. Крім того як доказ вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення долучає до матеріалів справи відеозапис.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи із таких міркувань.
В судовому засіданні встановлено наступні обставини:
Як вбачається із постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР № 586036, громадянин ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «NISSAN Almera», державний номерний знак НОМЕР_1, на перехресті вулиць Руська - Замкова в м. Тернополі, не виконав вимогу дорожнього знаку 5.16 «Напрямки руху по смугах» та із смуги яка вказує на рух прямо здійснив поворот ліворуч, чим порушив вимоги п. 8.4 «ґ» Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність згідно ч.1 ст.122 КУпАП.
Відповідно до п.8.4 «ґ» Правил дорожнього руху України, дорожні знаки (додаток 1) поділяються на групи, зокрема на наказові знаки, які показують обов'язкові напрямки руху або дозволяють деяким категоріям учасників рух по проїзній частині чи окремих її ділянках, а також запроваджують або скасовують деякі обмеження. В свою чергу знак .16 "Напрямки руху по смугах" показує кількість смуг на перехресті і дозволені напрямки руху по кожній з них.
Диспозиція частини 1 статті 122 КУпАП передбачає, зокрема, порушення водіями транспортних засобів вимог дорожніх знаків.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, а належними - якщо вони містять інформацію щодо предмету доказування.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму ВСУ № 18 від 19 грудня 2008 року визначено неприпустимість ігнорування прав осіб, яких притягають до адміністративної відповідальності, потерпілих, їх законних представників та захисників. Зокрема, постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна відповідати вимогам ст.ст. 283, 284 КУпАП і містити докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення із зазначенням мотивів відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На підтвердження вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП відповідачем надано аудіовізуальний диск, оглянувши який суд не може прийти до висновку про вчинення позивачем інкримінованого йому правопорушення, оскільки на відео не міститься зафіксованого факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. З вказаного відеозапису лише видно, як позивач закінчує маневр повороту ліворуч на вул. Замковій в м. Тернополі, при цьому із якої смуги руху він здійснював поворот ліворуч, камерою не зафіксовано, тому не можливо встановити чи було допущено позивачем ОСОБА_1 порушення вимог дорожнього знаку 5.16.
Наданий відеозапис не може бути належним доказом про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1, оскільки з його змісту не вбачається факт вчинення правопорушення, а містить лише запис, яким чином відбувався розгляд справи про адміністративне правопорушення.
Разом з тим, ОСОБА_1 у позові порушує питання щодо місця розгляду адміністративного правопорушення працівниками поліції, а саме вказуючи на те, що інспектори повинні були б розглядати справу із винесенням постанови за місцем розташування Управління патрульної поліції в м. Тернополі ДПП, посилаючись на Рішення Конституційного суду України.
Відповідно до положень частини 1 статті 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року по справі №25-рп/2015, надано роз'яснення, щодо місця розгляду адміністративного правопорушення працівниками поліції, яке передбачає, що «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», що в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення «за місцем його вчинення» визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, з врахуванням рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 26 травня 2015 року N5-рп/2015, яким передбачено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статтях 257, 268, 277, 278, 279, 280 Кодексу, суд вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР № 586036 від 17січня 2017 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП є протиправною, оскільки розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, що призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Окрім цього в своєму позові ОСОБА_1 керується Постановою Пленуму Верховного Суду України, від 23.12.2005 року №14, стверджуючи, що оскаржувана ним постанова винесена поліцейським, не відповідає формі затвердженій у п.24 даної Постанови, однак суд звертає увагу на те, що дана позиція стосується лише постанов винесених у справі про адміністративне правопорушення судом.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню оскільки представником відповідача не доведено факту порушення вимог дорожніх знаків позивачем, та не надано доказів, які б підтверджували наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, коли відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а тому слід скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АР № 586036 від 17січня 2017 року.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 6, 7, 10, 11, 70, 71, 158, 160-163, 167, 171-2 КАС України, ст. ст. 122, 251, 280, 288, 289 КУпАП, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14, Правилами дорожнього руху України, затверджених постановою КМ України № 1306 від 10.10.2001 року, суд,-
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР №586036 від 17 січня 2017 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень, а провадження по справі закрити.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Головуючий суддяС. В. Кунцьо