24.02.2017 Справа №607/908/17
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого: Кунцьо С.В.
з участю секретаря: Ліщинського О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2
до: Управління патрульної поліції у м. Тернополі Департаменту патрульної поліції,
про: скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-
Представник позивача ОСОБА_2, яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 звернулася до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із адміністративним позовом до відповідачів Управління патрульної поліції у м. Тернополі Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР№ 581833 від 21 січня 2017 року.
Заявлені вимоги представник позивача мотивує тим, що постановою інспектора роти №4 батальйону УПП у м. Тернопіль ДПП Кучер Т.М. від 21 січня 2017 року на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч. 2 ст. 122 КУпАП в розмірі 425 грн. Відповідно до даної постанови громадянка ОСОБА_1 21 січня 2017 року о 12 год. 50 хв. в м. Тернополі по вул. Оболоня, 42, керуючи автомобілем марки «Mercedes-Benz Vito D», державний номерний знак НОМЕР_1, під час руху транспортним засобом користувалася засобом зв'язку, а саме, мобільним телефоном тримаючи його в руці, чим порушила вимоги п.2.9 «д» Правил дорожнього руху України. Із зазначеною постановою позивач не згідна і вважає, що обставини справи викладені у постанові не відповідають дійсності та не доводять її винуватості, оскільки подія та склад правопорушення відсутні.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася з невідомих суду на те причин, хоча про день та час судового засідання була повідомлена судом належним чином.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позов підтримала в повному обсязі та суду пояснила, що її довірителька вимог п. 2.9 «д» Правил дорожнього руху не порушувала, оскільки мобільним телефоном не користувалася, а лише тримала його в руці, про що вона пояснювала інспектору поліції, однак її пояснення не були взяті до уваги, у результаті чого було винесено постанову, яку просить скасувати.
Представник відповідача Управління патрульної поліції у м. Тернополі Департаменту патрульної поліції Кондрат Л.Р. в судовому засіданні позовні вимоги заперечує, мотивуючи тим, що ОСОБА_1 21 січня 2017 року о 12 год. 50 хв. в м. Тернополі по вул. Оболоня, 42, керуючи автомобілем марки «Mercedes-Benz Vito D», державний номерний знак НОМЕР_1, під час руху транспортним засобом користувалася засобом зв'язку, а саме, мобільним телефоном тримаючи його в руці, чим порушила вимоги п.2.9 «д» Правил дорожнього руху України. Крім того, як доказ вчинення останньою правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, є відеофіксація, яка додається до матеріалів справи.
Суд, заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, встановив наступне.
Згідно ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Як вбачається із постанови в справі про адміністративне правопорушення серії АР № 581833, 21 січня 2017 року о 12 год. 50 хв. в м. Тернополі по вул. Оболоня, 42, ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «Mercedes-Benz Vito D», державний номерний знак НОМЕР_1, під час руху транспортним засобом користувалася засобом зв'язку, а саме, мобільним телефоном тримаючи його в руці, чим порушила вимоги п.2.9 «д» Правил дорожнього руху України.
Згідно постанови серії АР № 581833 від 21 січня 2017 року поліцейським роти №4, батальйону УПП у м. Тернопіль ДПП Кучер Т.М. на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 425 грн. Вказану постанову серії АР № 581833 від 21 січня 2017 року і просить скасувати позивач.
Суд, дослідивши зібрані по справі докази та оцінивши норми чинного законодавства, прийшов до висновку, що позовні вимоги до задоволення не підлягають з наступних підстав.
Згідно п.2.9 «д» ПДР України водієві забороняється під час руху транспортного засобу користуватися засобами зв'язку, тримаючи їх у руці (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання).
Частиною 2 ст.122 КУпАП, серед іншого, встановлена адміністративна відповідальність за користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук.
Відповідно до ч. 2 статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу
Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Представником відповідача в якості доказів на підтвердження доведеності факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, та обґрунтованості винесення постанови до матеріалів справи надано аудіовізуальний диск, оглянувши який суд приходить до висновку, що останньою порушено вимог п. 2.9 «д» Правил дорожнього руху України, а саме: позивач керуючи транспортним засобом користувалася мобільним телефоном тримаючи його в руці, що вона особисто підтвердила в своїх поясненнях після зупинки транспортного засобу, що підтверджується відеозаписом дослідженим у судовому засіданні.
В свою чергу представником позивача у судовому засіданні не спростовано факту користування мобільним телефоном ОСОБА_1 під час руху автомобілем, оскільки із відеозапису наданого представником відповідача вбачається протилежне. Окрім цього представником позивача в судовому засіданні не представлено жодних належних доказів правомірності дій позивача, та відсутності в них складу адміністративного правопорушення, а тому суд розцінює заперечення позивача як намагання ухилитися від притягнення до адміністративної відповідальності.
Таким чином ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення сторін, суд приходить до переконання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, тобто - користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук, а тому суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2 не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, підстави для визнання постанови в справі про адміністративне правопорушення від 21 січня 2017 року відносно позивача протиправною та її скасування відсутні, тому в задоволенні позову слід відмовити.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 6, 7, 10, 11, 70, 71, 158, 160-163, 171-2, 186 КАС України, ст. ст. 122, 251, 258, 280, 288, 289 КУпАП, суд,-
В задоволенні позову ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції у м. Тернополі Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та закриття провадження по справі - відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи
Головуючий суддяС. В. Кунцьо