Справа № 606/2085/16-к
22 лютого 2017 року м. Теребовля
Теребовлянський районний суд Тернопільської обл.
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12016210170000408, про обвинувачення
ОСОБА_4
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Толмази, Молдова, зареєстрованої в АДРЕСА_1 , тимчасово проживає в АДРЕСА_2 , громадянки України, з середньою освітою, заміжньої, непрацюючої, раніше не судимої,
за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України,-
ОСОБА_4 тимчасово проживає в с. Ласківці Теребовлянського району, де по місцю її проживання власниця господарства - ОСОБА_5 зберігала належні їй листи азбестового шиферу.
Приблизно в кінці квітня 2015 року у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на таємне викрадення даних листів шиферу, які ОСОБА_5 зберігала у підсобному приміщенні, до якого у ОСОБА_4 був вільний доступ.
Реалізовуючи свій злочинний намір, спрямований на заволодіння чужого для неї майна, ОСОБА_4 скориставшись тим, що її дії будуть не помітними для власниці господарства, таємно викрала 10 листів азбестового восьми хвилястого шиферу, розміром 174 на 110 см., якими розпорядилась на власний розсуд, а саме з метою повернення боргу продала жительці с. Ласківці Теребовлянського району ОСОБА_6 .
Після чого продовжуючи свою злочину діяльність, через декілька днів у ОСОБА_4 повторно виник злочинний намір спрямований на таємне заволодіння чужим майном. Реалізовуючи свій злочинний намір, спрямований на заволодіння чужим майном, скориставшись тим, що її дії будуть не помітними для власниці господарства, таємно викрала 7 листів азбестового восьми хвилястого шиферу, розміром 174 на 110 см., якими розпорядилась на власний розсуд, а саме продала жительці с. Ласківці Теребовлянського району ОСОБА_6 , а отримані гроші розтратила на власні потреби. Вартість одного листа шиферу становить 102 грн. Своїми діями ОСОБА_4 завдав ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 1734 гривні.
ОСОБА_4 у вчиненому щиро розкаюється, погоджується з усіма доказами, зібраними органом досудового розслідування, і які доводять її вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду, та дала показання, що в квітні 2015 року викрала шифер з господарства ОСОБА_5 , який продала, а кошти витратила на власні потреби.
За таких обставин, відповідно до ч. 3 ст.349 КПК України суд, переконавшись в істинності та добровільності позиції обвинуваченої ОСОБА_4 про відмову у дослідженні доказів, її правильному розумінні недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та позбавлення права на оскарження фактичних обставин вчинених нею кримінальних правопорушень, вважає визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись тільки допитом обвинуваченої.
Проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведення вини ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, і що її дії кваліфіковано правильно, за ч. 1 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
При призначенні покарання, необхідного й достатнього для виправлення ОСОБА_4 відповідно до статей 50, 65 КК України, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, її позитивну характеристику, а також те, що вона раніше несудима, відповідно до ст. 66 КК України обставини, які пом'якшують покарання - повне визнання вини та щире каяття, всебічне сприяння органу досудового слідства у розслідуванні злочину, згідно ст. 67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_4 є вчинення злочину щодо особи похилого віку, приходить до висновку, що обвинуваченій ОСОБА_4 слід призначити покарання за ч. 1 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі за ч.2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі,застосувавши ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України звільнивши її від відбуття покарання з випробуванням, так як її виправлення можливе без ізолювання від суспільства, поклавши на неї обов'язки, згідно п. 3 ч. 1 ст. 76 КК України повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Керуючись ст.ст. 349, 374-376 КПК України, суд, -
Визнати винною ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185 ч. 2 ст. 185 КК України і призначити їй покарання: за ч. 1 ст. 185 КК України 1 рік позбавлення волі,
за ч. 2 ст. 185 КК України 2 роки позбавлення волі.
Із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді 2 роки позбавлення волі.
Згідно ст. 75 КК України звільнити її від відбування покарання, з випробуванням та встановити іспитовий строк тривалістю 1 рік.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 76 КК України повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Тернопільської області через Теребовлянський районний суд протягом тридцяти днів.
ГОЛОВУЮЧИЙ ОСОБА_7